ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/2567/21

Провадження № 2/210/1279/21

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"27" серпня 2021 р. м. Кривий Ріг

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:

головуючого судді Ступак С.В.,

за участі секретаря судового засідання Домуховської М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України цивільну справу за позовом Криворізького державного педагогічного університету до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

14 травня 2021 року до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшли матеріали позовної заяви Криворізького державного педагогічного університету до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу з урахуванням індексу інфляції у розмірі 10917,49 грн., 3% річних у розмірі 358,45 грн., пеню у розмірі 688,94 грн., а всього 11964,90 грн., та стягнути з відповідача понесені судові витрати у розмірі 2270,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що між Державним вищим навчальним закладом «Криворізький державний педагогічний університет» в особі ректора Шрамка Ярослава Владиславовича та ОСОБА_1 було укладено Договір № 71 про надання кімнати для проживання у гуртожитку від 27 серпня 2017 року.

Відповідачу видано ордер на житлову площу в гуртожитку серії 3 № 133 від 27.08.2019 року, який є єдиною підставою для вселення в надану житлову площу, відповідно до якого відповідачу була надана житлова площа в гуртожитку АДРЕСА_1 розміром 12,0 кв.м., де дозволено проживання до 31.08.2020 року. Внаслідок неналежного виконання зобов`язань за договором № 71, порушуючи п. 4.2.4 вказаного договору, за відповідачем утворилась заборгованість за проживання в сумі 10297,37 грн., про що їй направлена письмова претензія. Тому суму основного боргу з врахуванням індексу інфляції в сумі 358,45 грн., пеню у розмірі 688,94 грн., а всього 11964,90 грн. та просить стягнути її з відповідача.

Ухвалою суду від 28 травня 2021 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін. (а.с.21)

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином - шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті судової влади, що відповідає положенням частини 11 статті 128 ЦПК України та направленням судових повісток, які повернулись на адресу суду з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою».

Заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, відзиву на позовну заяву до суду від відповідача не надходило.

Згідно з частиною 7 статті 128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 4 частини 8 статті 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з частиною 11 статті 128 ЦПК України, відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Згідно з частиною 8 статті 178 ЦПК України - у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи повторну неявку в судові засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд, відповідно до частини 4 статті 223 ЦПК України, вирішує справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Зі змісту пункту 25 рішення Європейського суду з прав людини від 11 квітня 2011 року у справі "Жук проти України", яке підлягає застосуванню відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", вбачається, що суди, розглядаючи справи без участі учасників процесу, повинні пересвідчитися, що їм вчасно повідомлено про дату і час розгляду справи, тобто, що їхнє право бути присутніми під час судового розгляду не було порушено.

У зв`язку з цим, з огляду на належне повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду вказаної цивільної справи, суд зі згоди позивачів вважає можливим провести заочний розгляд вказаної справи на підставі наявних в ній письмових доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В тому числі, суд враховує вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, приходить до висновку про задоволення позову за таких підстав.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 27 серпня 2019 року між Державним вищим навчальним закладом «Криворізький державний педагогічний університет» в особі проректора Шрамка Я.В., як університетом, та ОСОБА_1 , як мешканцем, було укладено договір № 71 про надання місця для проживання в гуртожитку (а.с. 5-6).

Предметом договору є надання університетом мешканцю одного місця для проживання в гуртожитку в кімнаті (площа кімнати - 12 кв.м.) на умовах спільного користування цією кімнатою з двома іншими особами на умовах, визначених цим договором (розділ 1 договору).

Згідно розділу 2 договору, поселення мешканця в гуртожиток здійснюється на підставі ордера на жиле приміщення № 133 серії 3 від 27.08.2019, виданого КДПУ, обладнане майном згідно з актом прийому-передачі.

Підставою для укладення договору найму житла у гуртожитку незалежно від форми власності є спеціальний ордер, який видається в порядку, передбаченому статтею 129 Житлового Кодексу УРСР.

На виконання зазначеного відповідачу було видано ордер на житлову площу в гуртожитку №133 серія 3 від 27.08.2019 року, зі стромо поселення до 31 серпня 2020 року. (а.с. 7)

Предметом договору найму у гуртожитку, у залежності від його виду, є кімната, її частина або ліжко-місце. Договір найму з мешканцем гуртожитку включає також елементи договорів про надання послуг, зберігання, виконання робіт тощо. Наймачі, які користуються жилою площею в гуртожитку, зобов`язані, зокрема, своєчасно сплачувати за проживання в гуртожитку у строки, встановлені договором або законом.

Слід зазначити, що пунктом 10 статті 18 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» від 4 вересня 2008 року № 500-VI встановлення плати за проживання у гуртожитку та за участь в утриманні місць загального користування та прибудинкової території віднесено до компетенції органів місцевого самоврядування незалежно від виду жилої площі у гуртожитку (яка перебуває у відособленому користуванні або ліжко-місце).

Експлуатацію гуртожитку здійснює житлово-експлуатаційна організація, а за її відсутності - підприємство, установа, організація, у віданні якого перебуває гуртожиток, відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76.

Згідно пункту 4 розділу 3 Положення про гуртожитки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України 27.04.2015 № 84, чинного на момент виникнення правовідносин (втрата чинності 02.01.2019), особи, які проживають у гуртожитку, зобов`язані: своєчасно сплачувати за проживання в гуртожитку та за житлово-комунальні послуги.

Особа, яка проживає в гуртожитку, сплачує кошти за таке проживання, а також за житлово-комунальні послуги, які їй надаються у зв`язку з проживанням у гуртожитку.

Розмір плати за проживання в гуртожитку визначається в договорі найму жилого приміщення в гуртожитку відповідно до розрахунку, затвердженого власником гуртожитку. У договорі найму жилого приміщення в гуртожитку також визначається порядок здійснення розрахунків між власником гуртожитку та особою, що проживає в гуртожитку.

Розмір плати за житлово-комунальні послуги визначається відповідно до встановлених уповноваженим органом цін/тарифів на такі послуги (пункт 7 Положення).

Аналогічні положення викладені в Примірному положенні про користування гуртожитками, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 20 червня 2018 р. № 498, відповідно до пункту 15 якого особи, які проживають у гуртожитку на умовах договору найму (оренди), вносять плату за таке проживання відповідно до умов договору. Плата за проживання у гуртожитку включає: витрати на оплату житлово-комунальних послуг (послуги з управління гуртожитком, послуги з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, постачання та розподілу природного газу, електричної енергії, послуги з поводження з побутовими відходами); інші витрати, необхідні для забезпечення створення належних умов для проживання (утримання майна гуртожитку, зазначеного в абзаці першому пункту 14 цього Положення) та організації побуту (заміна, прання, дезінфекція постільних речей тощо у разі їх видачі)

Відповідно до пункту 4.2.5 договору № 71 від 27 серпня 2019 року, мешканець зобов`язаний своєчасно вносити плату за проживання в гуртожитку в розмірі, встановленому університетом відповідно до зайнятої житлової площі.

Розмір плати за проживання в гуртожитку встановлюється університетом щомісячно, в залежності від площі, яку займає мешканець, обсягу спожитих комунальних послуг мешканцями гуртожитків, чинних тарифів на комунальні послуги. (пункт 5.1 договору).

Як вбачається зі звіту по студентам по оплаті за гуртожиток, ОСОБА_1 порушила умови договору в частині своєчасної та повної оплати за проживання в гуртожитку, борг на кінець період складає 10297,37 грн. (всього відповідачем було лише 49568,02 грн.) (а.с.11-12)

ОСОБА_1 претензією № 63 вих. №07-132/3 від 11.02.2021 року повідомлялось за місцем реєстрації про необхідність сплати вказаної суми боргу. (а.с. 20).

Доказів на спростовування зазначеного відповідачем не надано, відповідачем не заперечується факт користування та проживання в вказаному житловому приміщенні.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтями 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частини 1 статті 626 , статті 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У статті 627 ЦК України зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Тому з врахуванням зазначеного вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за проживання обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно з частиною другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Беручи до уваги зазначене, правовідносини і зважаючи на таку юридичну природу правовідносин сторін, на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання (постанова Верховного Суду України від 14 листопада 2011 р. у справі № 6-40цс11).

Як зазначено в Аналізі практики застосування статті 625 ЦК України в цивільному судочинстві (лист Верховного Суду України від 01 липня 2014 року), вирішуючи спори цієї категорії, судам слід враховувати, що правовідносини, які склалися між сторонами на підставі договору про надання житлово-комунальних послуг, є грошовими зобов`язаннями, у яких, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК), - вимагати сплату грошей за надані послуги. Таким чином, з огляду на юридичну природу правовідносин, як грошових зобов`язань, на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання (постанови Верховного Суду України від 20 червня 2012 р. у справі № 6-68цс12, від 30 жовтня 2013 р. у справі № 6-59цс13).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач заявив вимоги про стягнення з відповідачки на його користь 3% річних від простроченої суми, інфляційних втрат та суми пені, нарахованих на суму несплаченої заборгованості. Тобто, між сторонами склалися правовідносини, що виникають у зв`язку із завданням шкоди, на які відповідно до частини другої статті 625 ЦК України нараховується індекс інфляції за час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Оскільки неправомірними діями відповідача позивачеві було завдано збитків, по суті матеріальної шкоди, яка виражена в грошовому еквіваленті, а відтак є грошовим зобов`язанням, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення індексу інфляції та трьох відсотків річних узгоджуються з положеннями частини другої статті 625 ЦК України та погоджується з наданим позивачем розрахунком 3% річних та інфляційних втрат (а.с. 7).

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Положеннями частини першої статі 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оскільки належним чином повідомлена про дату слухання справи відповідач відзиву на позов до суду та доказів на його обґрунтування, суду не надала, враховуючи, що цивільне судочинство згідно частин першої-третьої статті 12 ЦПК України здійснюється на засадах змагальності сторін та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, так як відповідно до частини 6 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, беручи до уваги, що обставини, на які посилається позивач, як на підстави для задоволення позову, знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 2270,00 грн., що документально підтверджено платіжним дорученням № 681 від 05.05.2021 року (а.с.1).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 527, 610, 611, 625 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 19, 23, 77, 78, 141, 263-265, 268, 273, 280-284, 354-355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Криворізького державного педагогічного університету до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_2 , на користь Криворізького державного педагогічного університету (ЄДРПОУ 40787802) суму основного боргу з урахуванням індексу інфляції у розмірі 10917,49 грн. (десять тисяч дев`ятсот сімнадцять гривень сорок дев`ять копійок), 3% річних у розмірі 358,45 грн.(триста п`ятдесят вісім гривень сорок п`ять копійок), пеню у розмірі 688,94 грн. (шістсот вісімдесят вісім гривень дев`яносто чотири копійки), що складає загальну заборгованості у розмірі 11964,90 грн. (одинадцять тисяч дев`ятсот шістдесят чотири гривні дев`яносто копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_2 , на користь Криворізького державного педагогічного університету (ЄДРПОУ 40787802) судовий збір у розмірі 2270,00 грн.(дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок).

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення через Дзержинський суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

- позивач: Криворізький державний педагогічний університет, (код ЄДРПОУ 40787802), місце знаходження: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, проспект Гагаріна, 54;

- відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Суддя: С. В. Ступак