КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви в частині позовних вимог

28 серпня 2021 року м. Київ № 320/8996/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області , у якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо відмови мені, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , у проведенні перерахунку з 17.07.2018 року доплати до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у зоні гарантованого добровільного відселення - у розмірі двох мінімальних заробітних плат, у відповідності до ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України здійснити нарахування та виплату доплати до пенсії мені, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , як непрацюючому пенсіонеру, за проживання на території радіоактивного забруднення у зоні гарантованого добровільного відселення, за період з 17.07.2018 року - у розмірі двох мінімальних заробітних плат, встановленого ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та у відповідності до ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням виплачених сум.

Ухвалою судді від 30.07.2021 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з цим позовом в частині позовних вимог про нарахування та виплати спірних доплат до пенсії за період з 17.07.2018 та доказів поважності причин його пропуску.

19.08.2021, від позивачки через канцелярію суду, було подано заяву про поновлення строку звернення до суду. Дана заява обґрунтована тим, що згідно з правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 24.04.2018 у справі №646/6250/17, від 19.06.2018 у справі №646/6250/17, у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов`язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом. Такий висновок також відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 15.09.2020 у справі №635/7878/16, де зазначено, що у триваючих правовідносинах суб`єкт владних повноважень протягом певного проміжку часу ухиляється від виконання своїх зобов`язань (триваюча протиправна бездіяльність) або допускає протиправну поведінку (триваюча протиправна діяльність) по відношенню до фізичної або юридичної особи. Прикладом таких правовідносин є правовідносини, що виникають у сфері реалізації права громадян на соціальний захист (пенсійне забезпечення, виплата заробітної плати тощо). При застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави. Неможливість обмеження шестимісячним строком обов`язку України як держави забезпечити реалізацію громадянином України свого конституційного право на соціальний захист підтверджується також встановленим статтями 256 та 257 Цивільного кодексу України трирічним строком позовної давності, який означає строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. У протилежному випадку обов`язок громадянина, зокрема, у формі майнового зобов`язання перед державою підлягав би судовому захисту протягом 3 років, а такий же обов`язок держави перед громадянином - 6 місяцями. Також, позивачка просила звернути увагу суду на той факт, що предметом спору є невідповідність нарахування та виплати підвищення до пенсії позивачу відповідно до статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» тобто - триваюча/безперервна протиправна бездіяльність відповідача з 17.07.2018 року і по даний час. Така, бездіяльність відповідача носить характер триваючої протиправної бездіяльності по відношенню до позивача щонайменше і в межах шестимісячного строку позовної давності визначених ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства, тобто вказана протиправна бездіяльність має місце й на даний час. Враховуючи, що вказані норми підлягають застосуванню без будь-яких обмежень, просить визнати поважними причини пропуску строку для звернення до суду з даним позовом та поновити даний строк.

Дослідивши вказану заяву та матеріали справи, суд вважає, що позовну заяву в частині позовних вимог належить повернути позивачці з таких мотивів і підстав.

Відповідно до частин першої, другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

_DATE < D_20a)(CARDTYPE=7 && D_20 <> NULL && solution_date <> NULL && D_20 < solution_date)(CARDTYPE=7 && D_23 <> NULL && solution_date <> NULL && D_23 < solution_date)(CARDTYPE=7 && D_251_1 <> NULL && D_212_PERVAYA <> NULL && D_251_1 <> D_212_PERVAYA)(CARDTYPE=7 && D_213 <> NULL && D_23 <> NULL && D_213 < D_23)(CARDTYPE=7 && CHECK_7_054 = 0)(CARDTYPE=7 && D_214 <> NULL && S_215 = "")(CARDTYPE=7 && D_222 <> NULL && D_221 <> NULL && D_222 <= D_221)(CARDTYPE=7 && D_222 <> NULL && S_223 = "")(CARDTYPE=7 && MAX_STAR_CAUSE_AFTER_APPEAL <> NULL && D_251_1 = NULL && D_211_MAX = NULL && D_212_MAX = NULL && D_213 = NULL && D_214 = NULL)(CARDTYPE=7 && D_252 <> NULL && D_221 = NULL && D_222 = NULL)(CARDTYPE=7 && D_25_MAX <> NULL && D_20 <> NULL && D_25_MAX <= D_20)(CARDTYPE=7 && I_261 <> NULL && D_25_MAX = NULL)(CARDTYPE=7 && M_262 <> NULL && I_261 = NULL)(CARDTYPE=7 && incoming_messages <> NULL && separate_Дослідивши вказану заяву та матеріали справи, суд вважає, що позовну заяву в частині позовних вимог належить повернути позивачці з таких мотивів і підставВідповідно до частин першої, другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересівСтрок звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.Строк звернення до адміністративного суду це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».

Так під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 року у справі №510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року №340/1019/19).

Пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових. Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.

У постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19 викладено висновки щодо застосування норм права стосовно застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України, у спорах цієї категорії:

1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів;

2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.

Позивачка із позовом звернулась 26.07.2021, згідно вхідного штемпеля відділу ДЗК Київського окружного адміністративного суду.

З урахуванням наведеного, слід дійти висновку про те, що позивачка пропустила строк звернення до суду в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання провести нарахування та виплату щомісячного підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру та додаткової пенсії відповідно до ст.39 Закону №796-ХІІ за період, що передує шестимісячному строку звернення його до суду з цими позовними вимогами. Звернення позивачки до відповідача та отримання нею відповіді, не змінює момент, з якого позивачка повинна була дізнатись про порушення своїх прав, так само свідчить лише про те, що позивачка почала вчиняти дії щодо реалізації свого права більш як через два роки після отримання пенсії за липень 2018 року, що не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду.

У клопотанні від 19.08.2021 про поновлення строку звернення до суду в частині позовних вимог позивачка не навела причини, які можна визнати поважними та об`єктивними причинами пропуску вказаного строку, враховуючи висновки Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав, викладені у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19.

Так, поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами; чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи, а для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.

Крім того, встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою. До того ж, за умови відсутності часових обмежень для звернення до суду за минулі періоди Пенсійний фонд України як центральний орган виконавчої влади був би позбавлений можливості реалізовувати покладені на нього завдання, зокрема здійснювати ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення; така ситуація не відповідала б принципу юридичної визначеності у правовідносинах щодо пенсійного забезпечення у солідарній системі.

Статтею 123 КАС України визначено наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду. Так частиною першої цієї статті передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга статті 123 КАС України).

Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Оскільки позовна заява в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання провести перерахунок та виплату підвищення до пенсії відповідно до статті 39 Закону №796-ХІІ за період, що передує шестимісячному строку звернення до суду з цим позовом (тобто, за період з 17.07.2018 по 26.01.2021) не містить належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску вказаного строку звернення до суду із зазначеними позовними вимогами, тому застосовуючи зазначені вище правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав від 31.03.2021 у справі №240/12017/19, суд дійшов висновку про наявність правових підстав, передбачених частиною другою статті 123 КАС України, для повернення позовної заяви позивачці в зазначеній частині позовних вимог.

Керуючись статтями 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 (код РНОКПП - НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ - 22933548) в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання провести перерахунок та виплату доплати до пенсії відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 17.07.2018 по 26.01.2021, - повернути позивачці.

2. Роз`яснити позивачці, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

3. Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лисенко В.І.