Справа №2-а-6/2007 року

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

27 березня 2007 року Роздільнянський    районий суд Одеської області в складі:

судді - Теренчук Ж.В.,

при секретарі - Ніколас C.O.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Роздільна   адміністративну справу за

позовом ОСОБА_1 до Військової частини А 2123, третя особа

Первомайський міськрайонний центр зайнятості Миколаївської області про визнання

неправомірними дій та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

В 2006 році позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Військової частини А 2123, про визнаня їх дій протиправними та стягнення моральної шкоди, посилаючись на те, що військова частина А 2123 , в якій він проходив військову службу і з якої був звільнений в зв"язку з реформуванням Збройних Сил України в листопаді 2004 року порушила законодавство про його звільнення, в зв"язку з чим він не зміг своєчасно стати на облік в центр зайнятості по місцю проживання та отримати відповідні виплати, гарантовані йому при звільненні з війської служби в зв"язку з скороченням штатів та реформуванням Збройних Сил України.

Відповідач військова частина А 2123 позов не визнали.

В судовому засіданні позивач в обґрунтування позову пояснив, що з 1988 року по 22 грудня 2004 року проходив дійсну військову службу, звільнений з ЗСУ в зв"язку з скороченням штатів по реформуванню Збройних сил України.

На момент звільнення був зареєстрований по місцю проживання в м.Первомайськ Миколаївської області, тому військова частина повинна була направити в м.Первомайськ всі його документи про звільнення та особову справу для постановки на військовий облік. Однак в порушення діючого законодавства при його звільненні військова частина направила його особову справу для постановки на облік в Роздільнянський райвійськкомат Одеської області, де він мав намір проживати тимчасово, а інформацію про його звільнення в Жовківський центр зайнятості Львівської області по місцю реєстрації військової частини, таким чином поставивши його там на облік як безробітного. Крім цього йому в день звільнення військова частина не видала припис , необхідний для постановки на облік в військкомат по місцю проживання , а трудовій книжці вказали неправильну дату звільнення- замість „22 грудня" вказали „27 грудня 2004 року".

По цим причинам він не зміг своєчасно стати по місцю проживання на облік в Первомайський військомат Миколаївської області, не зміг в місячний термін стати на облік в Первомайський міськрайонний центр зайнятості, в зв"язку з чим на теперішній час отримує допомогу по безробіттю без врахування страхового стажу в значно меншому розмірі.

Посилаючись на дані обставини, просив суд визнати дії військової частини по постановці його на облік в Жовківському центрі зайнятості Львівської області не правомірними та зобов"язати надати цю інформацію в Первомайський міськрайонний

центр   зайнятості   Миколаївської   області.   Стягнути   на   його   користь   в   рахунок відшкодування моральної шкоди 3000 грн.

В частині позовних вимог про внесення виправлення в трудову книжку щодо зміни дати його звільнення відмовився, так військоматом йому видано нову трудову книжку з внесеними змінами.

Військова частина А2123 позов не визнали, представник Тертишний О.В. суду пояснив, що дійсно позивач проходив в частині А2123 військову службу, звільнений з 22 грудня 2004 року по скороченню штатів в зв"язку з реформуванням Збройних сил України згідно наказу командира військової частини А 21323 та виключений з особового складу частини.

Інформацію про фактичне вивільнення та заяву ОСОБА_1про скорочення поперджувального терміну, як і інформацію про інших військовослужбовців , відповідно до ст..20 Закону України „Про зайнятість населення" , як форму статистичної звітності військова частина відповідно до законодавства направила по місцю своєї реєстрації та знаходження в Жовківський центр зайнятості Львівської області. З подачею звітності не пов"язана постановка військовослужбовців на облік як безробітних, це особиста справа кожного з них.

При вивільненні зі служби з ОСОБА_1 було проведено співбесіду і роз"яснено порядок вивільнення зі служби, та порядок надання йому пільг та гарантій при звільненні зі службі по реформуванню ЗСУ. Про звільнення ОСОБА_1 був попереджений за 2 місяці, крім цього на адресу командування частини написав заяву, згідно якої вказав, що відмовляється продовжувати службу та просив після звільнення його особову справу направити до Роздільнянського райвійськкомату Одеської області. Місце проживання після звільнення військовослужбовець вказує за власним бажанням.

На його прохання 27 листопада 2005 року ОСОБА_1отримав припис для постановки на облік в Роздільнянський райвійськкомат, витяг з наказу про звільнення і 27 грудня 2004 року його особова справа була направлена в м. Роздільнянський райвійськкомат. Крім цього на його прохання була видана трудова книжка, в якій дата звільнення вказана помилково 27 грудня 2004 року замість 22 грудня 2004 року.

Вважають, що термін постановки на облік в центр зайнятості по місцю проживання пропустив по особистим причинам, вини в цьому військової частини не має, як і не має підстав для відшкодування моральної шкоди.

Третя особа - Первомайський міськрайонний центр зайнятості Миколаївської області також вважають позов безпідставним, в своїх пояснення представник ОСОБА_2 пояснив, що в 23 вересня 2005 року до них з заявою про постановку на облік в звернувся колишній військовослужбовець ОСОБА_1, з ЗО вересня 2005 року йому надано статус безробітного та призначено мінімальну допомогу без урахування страхового стажу, так як він пропустив строк звернення до центру зайнятості для постановки на облік, встановлений п.4 ст.1 Закону України №1763 - в місячний термін з дня взяття на облік у військовому комісаріаті. На облік в Роздільнянському райвіськоматі ОСОБА_1 став в 0 лютого 2005 року, а з заявою в центр зайнятості звернувся 23 вересня 2005 року.

Крім цього пояснив, що час постановки на облік пов"язаний з подачею заяви військовослужбовцем про взяття на облік.

Також пояснив , що війська частина А2123 подала статистичну звітність з інформацією про скорочення штатів та вивільнення військовослужбовців, в омоу числі і ОСОБА_1по місцю реєстрації відповідно до законодавства

Заслухавши пояснення позивача, відповідача , дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні позову ОСОБА_1 належить відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ст..20 п.5 Закону Укаїни „Про зайнятість населення" при вивільненні працівників в зв"язку з скороченим чисельності або штату працівників підприємства, установи , організації повідомляють про це у письмовій формі державну службу зайнятості, а також направляють списки вивільненнях працівників.

Дана інформація подається формі державної статистичної звітності форми №4-пн „Звіт про звільнення працівників" по місцю реєстрації підприємства, установи відповідно до Інструкції, затвердженої Міністерством статистики України.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив дійсну військову службу в Збройних силах України з 11 серпня 1988 року по 22 грудня 2004 року , що підтверджується довідкою Роздільнянського райвіськомату №3/57 від 16.09.2005 року.(л.с.7)

Він був звільнений зі служби наказом командира військової частини А2123 №226 від 27 листопада 2004 року з 22 грудня 2004 року за підпунктом „в" пункту 67 (у зв"язку з скороченням штатів) Положення , виключений зі списків особового складу частини і направлений для зарахування на військовий облік у Роздільнянський РВК Одеської області.(л.с.20)

Судом встановлено, що відповідно вимог ст.20 Закону України "Про зайнятість населення" (Вих.лист.№2122/05 від 12.11.2004р.), документи , що підтверджують попередження про звільнення ОСОБА_1 з військової служби в зв"язку з реформуванням Збройних Сил України були подані в державну службу зайнятості по місцю реєстрації військової частини , а саме в Жовківський центр зайнятості Львівської області, крім цього інформація про фактичне вивільнення та заява ОСОБА_1 про скорочення попереджувального терміну були направлені в цей же центр зайнятості 29 грудня 2004 року за №2482/05 .

Тому суд вважає, що в даному випадку дії військової частини щодо подання статистичної звітності по місцю реєстрації військової частини є правомірними.

Дані обставини безспірно підтверджуються листом Жовківського районного центру зайнятості Львівської області №1694 від 06.12.2005 року, яким підтверджено отримання даних документів та правомірність дій військовіої частини А 2123, а також роз'яснено ОСОБА_1, що дані документи можуть бути направлені до іншого центру зайнятості лише по запиту.(а.с.9).

Також судом встановлено, що згідно копії паспорту ОСОБА_1 на момент звільнення з ЗСУ він був зареєстрований по місцю проживання в м. Первомайськ Миколаївської області, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією паспорта.(л.с.12).

Однак згідно поданої ним особисто заяви на адресу командування частини від 20 вересня 2004 року ОСОБА_1 особисто визначив військовий комісаріат для направлення на військовий облік і місце проживання після звільнення, просив його особову справу направити в Роздільнянський райвійськомат Одеської області, будучи при цьому вільним в виборі місця проживання після звільнення . (л.с.38)

На прохання ОСОБА_1 27.11.2004 року було видано припис для постановки на облік в військомат в Роздільнянський РВК, який він отримав 27 листопада 2004 року, що підтверджується його особистим підписом про отримання припису в книзі видачі прохідних свідоцтва та приписів №36 військової частини А2123.(л.с.44)

27 грудня 2004 року за вих. №1123 згідно заяви ОСОБА_1 його особова справа була направлена в Роздільнянський райвійськкомат, що підтверджується копією супровідного листа, (л.с.39)

Згідно військового квитка та відміток в ньому про взяття на облік ОСОБА_1 був взятий на облік в Роздільнянському райвійськоматі 09 лютого 2005 року.(л.с.17), однак в Роздільнянському районі по місцю проживання не зареєструвався.

Відповідно п.4 ст.1 Закону України Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв"язку з реформуванням Збройних Сил України та членів їх сімей" №1763 від 15 червня 2004 року, ст..32 Закону України „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" військовослужбовцям, зареєстрованим в установленому порядку у державній службі зайнятості протягом місяця з дня взяття на облік у військовому комісаріаті, здійснюється виплата допомоги по безробіттю на підставі ст..22 та 23 Законом України „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", з урахуванням страхового стажу.

Відповідно до п.4 ст.32 Закону України „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" у разі пропущення строку реєстрації в державній службі занятості в установленому порядку всі види забезпечення виплачуються в порядку ст..ЗЗ цього закону, тобто без урахування страхового стажу, в мінімальних розмірах.

Відповідно до п.З Положення про порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу і безробітних, виплати допомоги по безробіттю, а також умови подання матеріальної допомоги в період професійної підготовки та перепідготовки", затвердженого постановою КМУ №578 від 27 квітня 1998 року реєстрація та облік громадян, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні, здійснюється державною службою зайнятості за місцем постійного проживання громадянина за умови пред"явлення паспорта і трудової книжки, а в разі потреби військового квитка

У разі відсутності трудової книжки звільнені військовослужбовці пред"являють військовий квиток.

Таким чином, щоб отримати надані законом №1763 гарантії та пільги ОСОБА_1 повинен був стати на облік в центр зайнятості по місцю проживання в місячний термін з дня постановки його на облік в райвійськкоматі, тобто до 9 березня 2005 року , подавши заяву про прийняття на облік, паспорт, військовий квиток та при наявності трудову книжку.

Посилання ж позивача на те, що він не мав змоги стати на облік в центр зайнятості, так як в трудовій книжці було неправильно вказано дату звільнення, суд вважає, безпідставними , так як при постановці військовослужбовців на облік ц центр зайнятості наявність трудової книжки не обов'язкова, а тому допущена помилка при внесенні запису в трудову книжку не створювала будь-яких перешкод в реалізації прав ОСОБА_1 на постановку його наоблік як безробітного.

З часу звільнення зі служби ОСОБА_1 не зареєструвався в Роздільнянському районі Одеської області, де мав намір проживати, а тому стати на облік Роздільнянський районний центр зайнятості не міг, а мав право стати на облік по місцю реєстрації лише в Первомайський міськрайонний центр зайнятості Миколаївської області.

В установлений місячний термін ОСОБА_1на облік як безробітний в порядку Положення про порядок реєстрації в Первомайський міськрайоний центр зайнятості Миколаївської області не став, заяву про прийняття на облік подав лише від 23 вересня 2005 року. Поважних причини пропуску даного строку судом при розгляді справи невстановлено.

Виходячи з установлених судом обставин по справі та вимог законодавств, що регулює спірні відносини, суд вважає, що в позові ОСОБА_1 належить відмовити, як заявленому безпідставно, порушення законодавства в діях військової частини щодо вивільнення зі служби ОСОБА_1 судом не встановлено.

Оскільки не підлягають задовленню основні вимоги позивача, щодо неправомірності дій військової частини, то не підлягають задовленню і вимоги щодо відшкодування моральної шкоди.

Судовий збір по справі складає 3,40 грн, який оплачений позивачем при зверненні до суду.

На підставі п.З Положення про порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу і безробітних, виплати допомоги по безробіттю, а також умови подання матеріальної допомоги в період професійної підготовки та перепідготовки", затвердженого постановою КМУ №578 від 27 квітня 1998 року Відповідно п.4 ст.1 Закону України Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв"язку з реформуванням Збройних Сил України та членів їх сімей" №1763 від 15 червня 2004 року, ст..32 Закону України „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"   , керуючись ст.11,158-162 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В позові ОСОБА_1 до військової частини А 2123, третя особа Первомайський міськрайонний центр зайнятості Миколаївської області про визнання дій неправомірними та стягнення моральної шкоди відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через сд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ст. 186 ч.5 УК України.