УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД  ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

28 лютого 2007 року                                                                                             м. Запоріжжя

у складі: головуючого - судді Шпоньки В.П., суддів Джаваги Г.М., Булейко О.Л. за участю прокурора Шелудько З.Л. розглянувши   у   відкритому   судовому   засіданні   кримінальну   справу   за   апеляцією прокурора, який затвердив обвинувальний висновок на вирок Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 30 жовтня 2006 року

ВСТАНОВИВ

Цим вироком, -

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, не працюючого,

раніше неодноразово судимого,

засуджено за частиною 2 статті 307 КК України на 5 років позбавлення волі.

На підставі статті 75 КК України засудженого звільнено від відбування покарання з випробуванням, іспитовий строк йому встановлено тривалістю 2 роки.

На підставі статті 76 КК України на засудженого ОСОБА_1. покладені обов'язки, передбачені:

пунктом 2 цієї статті, а саме - не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

пунктом 3 цієї статті, а саме - повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання;

пунктом 4 цієї статті, а саме періодично з-являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Питання про речові докази вирішені.

Із засудженого стягнуто судові витрати 293,28 гривен.

09 лютого 2006 року приблизно в 15-00 годин, ОСОБА_1. в дворі будинку № АДРЕСА_2в м. Запоріжжі отримав від ОСОБА_2. гроші в сумі 390 гривен на придбання особливо небезпечного наркотичного засобу - ацетилірованного опію, після чого, приблизно в 15-20 годин ОСОБА_1направився до місця проживання ОСОБА_3., за адресою АДРЕСА_1, де з отриманої від ОСОБА_2 суми 30 гривен залишив собі, а на інші 360 гривен незаконно придбав у ОСОБА_4медичний флакон з рідиною темно-коричневого кольору у кількості приблизно 29 мл.

Після цього ОСОБА_1. зберігаючи при собі зазначений медичний флакон пішов до ОСОБА_2додому, за адресою будинок № АДРЕСА_2в м. Запоріжжі і на шляху слідування, в районі вул. Анголенко в м. Запоріжжі, в неустановленому досудовим слідством місці, шляхом ін'єкції вжив частину, а частину зберігав при собі з метою збуту.

Приблизно в 15-30 годин, ОСОБА_1., перебуваючи в стані наркотичного сп'яніння, за місцем проживання ОСОБА_2незаконно збув останньому медичний флакон з рідиною темно-коричневого кольору   у кількості приблизно 29 мл., що був

№ 1-401/2006 р.                                      головуючій у 1 інст. - суддя Стратій Є.В.

№ 11- 161/2007 р.                                    доповідач в апеляційній інстанції- суддя Шпонька В.П.

придбаний у ОСОБА_4і який є особливо небезпечним наркотичним засобом -ацетилірованним опієм, вагою 0, 455 гр.

В апеляції на вирок прокурор просить про скасування вироку у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання ступені тяжкості злочину та особі засудженого. Просить про постановления нового вироку та призначення більш суворого покарання.

У судовому засіданні апеляційної інстанції, вислухавши доповідь судді щодо вироку, ким і в якому обсязі він був оскаржений, та основних доводах апеляції і заперечень інших учасників процесу: прокурор підтримав доводи апеляції, засуджений просив залишити судове рішення без змін.

Перевіривши матеріали справи, апеляційний суд знаходить апеляцію такою, що підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до статті 367 КПК України, підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в апеляційному суді є істотне порушення кримінально-процесуального закону.

Відповідно до вимог статті 299 КПК України, суд вправі, якщо проти цього не заперечують учасники судового розгляду, визнати недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються.

Розглядаючи справу згідно з положеннями статті 299 КПК України, судом першої інстанції, було допущено істотне порушення кримінально-процесуального закону.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1. в судовому засіданні /а.с. 143/ свою вину визнавав повністю, при цьому наголосив: «...показання давать не желаю, полностью подтверждаю свои показания, данные следователю».

В порушення статті 299 КПК України, якою передбачено, що допит підсудного, якщо тільки він не відмовляється від дачі показань, провадиться обов'язково, суд першої інстанції не дослідив показання ОСОБА_1, які він давав на досудовому слідстві і на які він послався в судовому засіданні.

Враховуючи викладене та те, що судом першої інстанції було порушено вимоги статті 299 КПК України, апеляційний суд вважає можливим скасувати вирок і справу направити на новий судовий розгляд в той же суд у іншому складі суду. Під час нового судового розгляду необхідно ретельніше з'ясувати суть інкримінованих ОСОБА_1дій та визначитись в питанні чи є в його діях збут наркотичного засобу чи лише сприяння особі, яка надала йому кошти для придбання наркотичних засобів, в придбанні таких засобів для неї.

Керуючись ст.ст. 362, 363, 365, 366 КПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ

апеляцію прокурора, який затвердив обвинувальний висновок - задовольнити частково.

Вирок Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 30 жовтня 2006 року щодо ОСОБА_1 скасувати, справу направити на новий судовий розгляд у той же місцевий суд іншим складом суду.