КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
____________________________________________
01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
П О С Т А Н О В А
02.06.10 Справа № 3/308-09
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: (доповідач по справі),
суддів:
Чорногуза М. Г.
Фаловської І.М.
секретар судового засідання: Лебедєва С.В.,
розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3
на рішення господарського суду Київської області від 31.03.2010 року
у справі № 3/308-09 (суддя Лопатін А.В.)
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3
до Комунального підприємства Київської обласної ради «Квадрат»
третя особа Комунальний заклад Київської обласної ради «Фонд комунального
майна»
про визнання договору оренди дійсним,
За участю представників: згідно з протоколом.
в с т а н о в и в :
05.10.2009 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Комунального підприємства Київської обласної ради «Квадрат» про визнання дійсним Договору оренди приміщення від 01.02.2005 р. та визнання недійсним проведення конкурсу від 26.11.2008 р. в частині передачі в оренду приміщень площею 135,9 кв.м. та 64 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1
11.01.2010 року на адресу господарського суду Київської області від ФОП ОСОБА_3 надійшла заява про зміну позовних вимог, відповідно до якої позивач просив суд: зобов'язати відповідача в особі Олексієнка В.І. в 14 денний термін з моменту набрання законної сили рішення суду усунути перешкоди відносно користування позивачем орендованого приміщення площею 135,9 кв.м.; продовжити дію Договору оренди приміщення від 14.10.2004 р. терміном на 20 років, на строк перешкоджання у користуванні протягом 15 місяців, а саме: змінити дату закінчення дії Договору оренди приміщення від 14.10.2004 р. з 14 жовтня 2024 року на 14 січня 2026 року; зобов'язати відповідача повернути всі матеріали та обладнання салону краси, які відповідач незаконно демонтував та виніс з орендованого позивачем приміщення. Вказані позовні вимоги мотивовані наявністю діючого Договору оренди приміщення від 14.10.2004 р., який укладений сторонами строком на 20 років.
10.02.2010 р. на адресу суду першої інстанції від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог відповідно до якої він просив суд: зобов'язати відповідача в особі директора Олексієнка В.І. усунути перешкоди в користуванні позивачем орендованого ним приміщення загальною площею 135,9 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до Договору оренди приміщення від 01.02.2005 р. (строком на 10 років); зобов'язати відповідача в особі директора Олексієнка В.І. повернути назад до приміщення за власний рахунок та власними силами демонтоване та вивезене ним майно позивача; зобов'язати відповідача в особі директора Олексієнка В.І. на майбутнє не створювати дії, які порушували б право позивача щодо користування орендованим приміщенням відповідно до Договору оренди приміщення від 01.02.2005р. (строком на 10 років).
29.03.2010 р. позивачем подано до місцевого господарського суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій ФОП ОСОБА_3 просив суд:
1) визнати дійсним договір оренди приміщення пл. 135,9 кв.м. АДРЕСА_1, від 01.02.2005 р., строком на 10 років;
2) зобов'язати відповідача, в особі директора Олексієнка В.І., усунути перешкоди в користуванні позивачем орендованого ним приміщенням загальною площею 135,9 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до договору оренди приміщення від 01.02.2005 р., строком на 10 (десять) років;
3) зобов'язати відповідача, в особі директора Олексієнка В.І., повернути позивачу оригінали договору оренди приміщення пл. 135,9 кв.м. АДРЕСА_1, від 01.02.2005 р., строком на 10 років, та Акт приймання-передачі приміщення до даного договору, взяті ним на реєстрацію;
4) зобов'язати відповідача, в особі директора Олексієнка В.І., повернути назад до приміщення за власний рахунок та власними силами демонтоване та вивезене ним майно позивача;
5) зобов'язати відповідача, в особі директора Олексієнка В.І., на майбутнє не створювати дії, які порушували б право позивача щодо користування орендованим приміщенням відповідно Договору оренди приміщення від 01.02.2005 р., строком на 10 (десять) років;
6) продовжити дію Договору оренди приміщення від 01.02.2005 р., строком на 10 (десять) років, на період протягом якого мали місце дії щодо перешкод позивачеві у користуванні орендованим приміщенням.
Відповідач - Комунальне підприємство Київської обласної ради «Квадрат»у відзиві від 10.02.2010 р. заперечив проти задоволення позовних вимог з тих підстав, що Договір оренди від 14.10.2004 р. являється фіктивним; Договір оренди від 01.02.2005 р. підлягає державній реєстрації і нотаріально не завірений; орендар невчасно платив орендну плату, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в сумі 8 800,00 грн.; з орендованого приміщення позивача не виселяли.
Ухвалою господарського суду Київської області від 19.01.2010 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Комунальний заклад Київської обласної ради «Фонд комунального майна».
03.03.2010 р. на адресу господарського суду Київської області від Комунального закладу Київської обласної ради «Фонд комунального майна»надійшли пояснення, в яких третя особа просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки Договір оренди від 01.02.2005 р. нотаріально не посвідчений, як це передбачено приписами частини другої статті 793 ЦК України.
Рішенням господарського суду Київської області від 31.03.2010 р. у справі №3/308-09 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що спірний Договір оренди приміщення від 01.02.2005 р. не був ані нотаріально посвідчений, ані зареєстрований в органах державної влади в установленому законодавством порядку, тому є неукладеним та не створює прав та обов’язків для сторін.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, ФОП ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить Рішення господарського суду Київської області від 31.03.2010 р. у справі №3/308-09 скасувати та прийняти нове рішення, яким визнати дійсним Договір оренди на 20 років приміщення площею 135,9 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, укладений 01.02.2005 року між КП КОР «Квадрат»та ФОП ОСОБА_3
Згідно з поданої до апеляційної скарги заяви від 21.04.2009 р. ФОП ОСОБА_3 просив суд замінити термін вказаний в апеляційній скарзі з 20 років на 10 років.
У доводах апеляційного оскарження позивач зазначає на порушенні судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.
Скаржник, повторюючи обґрунтування позовної заяви, наголошує на тому, що сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов Договору оренди приміщення від 01.02.2005 р.
За оцінкою скаржника, між сторонами виникли господарсько-правові відносини щодо оренди приміщення за Договором оренди від 01.02.2005 р., орендар виконував умови названого Договору, сплачував оренду плату та використовував орендоване ним приміщення за призначенням.
Позивач стверджує, що оригінали Договору оренди приміщення від 01.02.2005 р. знаходяться у відповідача та надавалися останнім у суді першої інстанції для їх огляду суддею. Хоча згодом, 03.03.2010 р. відповідач подав заяву, в якій зазначив, що оригінали названого Договору «зникли при невідомих обставинах».
Скаржник зазначає, що відповідач проігнорував положення ст. 59 ГПК України щодо надсилання копії відзиву на позовну заяву позивачу, а суд не звернув увагу на дане порушення, що, в свою чергу, суттєво вплинуло на підготовку позивача до судових засідань. Про зміст відзивів відповідача позивач мав змогу дізнатися тільки з ухвал суду.
Відповідач –КП КОР «Квадрат»не погодився з доводами апеляційного оскарження у письмовому відзиві від 31.05.2010 р., зазначивши, що Договір оренди від 01.02.2005 р. нотаріально не посвідчувався та не погоджувався в Київській обласній раді. При цьому позивач приміщення за Договором оренди від 01.02.2005 р. передав в суборенду іншим особам та припинив сплачувати орендні платежі.
Київським міжобласним апеляційним господарським судом Ухвалою від 05.05.2010 року апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на Рішення господарського суду Київської області від 31.03.2010 р. у справі №3/308-09 прийнято до провадження, судове засідання призначено на 02.06.2010 р.
28.05.2010 року через загальний відділ суду від позивача надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів.
Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Заслухавши думку представників сторін, колегія суддів дійшла висновку про залишення без задоволення названого клопотання позивача, оскільки останній не обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. До того ж, деякі з доданих до клопотання документи складені після прийняття оскаржуваного Рішення господарського суду Київської області від 31.03.2010 р. по даній справі.
У судове засідання 02.06.2010 р. представник третьої особи - Комунальний заклад Київської обласної ради «Фонд комунального майна»не з’явився, про причини неявки суд не повідомлено.
Оскільки третя особа про час, дату та місце судового засідання повідомлена належним, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №07367662, не зазначала про намір надання суду апеляційної інстанції додаткових пояснень або документів, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представника третьої особи.
У судовому засіданні 02.06.2010 р. представник скаржника підтримав апеляційну скаргу, представник відповідача заперечив проти доводів, викладених у апеляційній скарзі.
Згідно з частиною першою статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених розділом XII ГПК України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Апеляційний господарський суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, розглянувши справу, встановив таке.
01.02.2005 року між Комунальним поліграфічним підприємством «Квадрат»(орендодавець), правонаступником якого є Комунальне підприємство Київської обласної ради «Квадрат» (відповідач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (позивач, орендар) було підписано Договір оренди №2 (т. 1, а.с. 19-20), відповідно до умов якого, орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне володіння і користування частину приміщення, що складається з трьох кімнат площею 135,9 кв.м., розміщене за адресою: м. Богуслав та знаходиться в оперативному управлінні (господарському віданні), вартість якого визначено згідно з актом оцінки і становить за експертною оцінкою 20 667,00 грн.
Термін дії Договору оренди складає десять років з 01.02.2005 р. по 01.02.2010 р. включно (п.п. 7.1 п. 7 Договору).
Даний Договір сторонами не було нотаріально посвідчено та не здійснено його державну реєстрацію в установленому законодавством порядку.
Відповідно до Акта передачі приміщень від 22.02.2005 р. КПП «Квадрат»було передано ФОП ОСОБА_3 в оренду згідно з Договором оренди приміщення від 01.02.2005 р. №2 кімнати загальною площею 135,9 кв.м. (т.1, а.с. 154).
Звертаючись з позовом у даній справі, ФОП ОСОБА_3 просить суд визнати дійсним Договір оренди приміщення АДРЕСА_1, від 01.02.2005 р., строком на 10 років, посилаючись на те, що сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов Договору оренди приміщення від 01.02.2005 р., орендар виконав ремонтні роботи орендованого приміщення, сплачував оренду плату та використовував орендоване ним приміщення за призначенням.
Згідно зі статтею 793 ЦК України, договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.
Відповідно до статті 794 ЦК України, договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладений на строк не менше ніж на три роки, підлягає державній реєстрації.
Згідно ч. 1 ст. 220 ЦК України, у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Разом з тим, ч. 2 ст. 220 ЦК України встановлює, що якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У такому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Договори найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) посвідчуються як державними, так і приватними нотаріусами за місцем знаходження об'єкту нерухомості (п. 105 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року N 20/5).
Підписання договору оренди сторонами здійснюється безпосередньо в присутності нотаріуса після перевірки всіх необхідних документів, перевірки обсягу цивільної правоздатності юридичних осіб, які беруть участь в підписанні договору (перевірка статуту, повноважень представника юридичної особи, свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємництва, довідка з ЄДРПОУ).
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, спірний Договір укладався сторонами терміном на 10 років, проте, в порушення вимог статей 793 - 794 ЦК України, не був нотаріально посвідчений і не було здійснено його державну реєстрацію у встановленому законодавством порядку.
Однак, положення частини другої статті 220 ЦК, якою передбачено визнання договору дійсним, не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210 та 640 ЦК пов'язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов'язків для сторін.
Дана позиція також викладена в Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»№9 від 06.11.2009 р.
Крім того, позивачем, як заінтересованою особою щодо оренди приміщення, на підставі належних та допустимих доказів не доведено ухиляння орендодавця від нотаріального посвідчення Договору оренди приміщення від 01.02.2005 р. до пред’явлення позову.
До того ж, за відсутності у позивача оригіналу Договору оренди приміщення від 01.02.2005 р., останній не може бути визнаний судом дійсним.
Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи скаржника про те, що Договір оренди від 01.02.2005 р. є дійсним, оскільки між сторонами виникли господарсько-правові відносини щодо оренди приміщення 01.02.2005 року. Дані твердження ФОП ОСОБА_3 суперечать ч. 3 ст. 182, ч. 2 ст. 220 ЦК України, висновкам, викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»№9 від 06.11.2009 р., а також ч. 3 ст. 640 ЦК України, відповідно до якої договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо відсутності підстав для визнання Договору оренди від 01.02.2005 р. дійсним.
З огляду на те, що позовні вимоги про продовження дії Договору оренди приміщення від 01.02.2005 р. та про зобов'язання усунути перешкоди в користуванні орендованим приміщенням є похідними від вимоги про визнання Договору оренди від 01.02.2005 р. дійсним, то правомірно залишені судом першої інстанції без задоволення у зв’язку з відмовою щодо визнання Договору дійсним.
Що стосується позовних вимог про зобов'язання відповідача, в особі директора Олексієнка В.І., на майбутнє не створювати дії, які порушували б право позивача щодо користування орендованим приміщенням відповідно Договору оренди приміщення від 01.02.2005 р., строком на 10 (десять) років, то вони не відповідають способам захисту порушеного права, які передбачені статтею 16 ЦК України та статтею 20 ГК України, оскільки захисту підлягає лише порушене право, а не в майбутньому, тому ці вимоги вірно залишені судом першої інстанції без задоволення.
Водночас, позивачем заявлено вимогу про зобов’язання відповідача в особі директора Олексієнка В.І. повернути йому оригінали Договору оренди приміщення від 01.02.2005 р. та Акт приймання-передачі приміщення до даного Договору, взяті ним на реєстрацію та зобов'язати відповідача в особі директора Олексієнка В.І. повернути назад до приміщення за власний рахунок та власними силами демонтоване та вивезене ним майно позивача.
Проте, як під час розгляду справи у суді першої інстанції, так і при її апеляційному перегляді, позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що оригінали Договору оренди приміщення від 01.02.2005 р. та Акта приймання-передачі приміщення були передані позивачем відповідачу і знаходяться у останнього.
Колегія суддів вважає необґрунтованими твердження заявника апеляційної скарги про те, що оригінали Договору оренди приміщення від 01.02.2005 р. знаходяться у відповідача, оскільки надавалися останнім у судовому засіданні господарського суду Київської області для огляду суддею.
При перевірці даних тверджень позивача колегією суддів з’ясовано, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про огляд суддею наданого відповідачем оригіналу Договору оренди приміщення від 01.02.2005 р. Протоколи судових засідань місцевого господарського суду від 08.12.2009 р., 19.01.2010 р., 10.02.2010 р., 03.03.2010 р., 31.03.2010 р. також не містять інформації про те, що суду надався для огляду оригінал Договору оренди приміщення від 01.02.2005 р. Зауваження до протоколу судових засідань щодо їх неправильності або неповноти у порядку ст. 81-1 ГПК України сторонами не подавались.
Встановлення місця знаходження тих чи інших документів, в даному випадку оригіналів Договору оренди приміщення від 01.02.2005 р. та Акта приймання-передачі, виходить за межі повноважень господарського суду.
Позивачем також не надано суду доказів на підтвердження того, що відповідачем здійснено демонтаж та вивезення майна, зокрема, переліку майна, документів, які б свідчили про факт демонтажу, ідентифікували майно та підтверджували б належність майна саме позивачу тощо.
Колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме, ненадсилання відповідачем копії відзиву на позовну заяву позивачу, оскільки ст. 59 ГПК України передбачено право, а не обов’язок відповідача надсилати копію відзиву на позов іншій стороні у справі.
Крім того, згідно зі статтею 22 ГПК України сторони мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, що, в свою чергу, надавало можливість позивачу ознайомитись з матеріалами даної справи та у разі необхідності зняти копію відзиву на позовну заяву.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, підстав для зміни чи скасування Рішення господарського суду Київської області від 31.03.2010 р. у справі № 3/308-09 не вбачає.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на Рішення господарського суду Київської області від 31.03.2010 року у справі № 3/308-09 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Київської області від 31.03.2010 року у справі № 3/308-09 залишити без змін.
Постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду по даній справі набирає законної сили з моменту її оголошення.
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України у місячний термін.
Матеріали справи №3/308-09 повернути до господарського суду Київської області.
Головуючий суддя: Суховий В.Г.
Судді:
Чорногуз М. Г.
Фаловська І.М.
Дата відправки 08.06.10