Справа 2-08/07
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 березня 2007 року Великобагачанський районний суд Полтавської
області в складі головуючого Лисенко Н.В.
при секретарі Ситник О.В.
з участю позивача ОСОБА_1 представника позивача
адвоката ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3
представника відповідача
адвоката ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с Велика Багачка Полтавської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання дій ОСОБА_3 незаконними, неправомірними ( протиправними ), стягнення 3000 грн. майнової шкоди та 1000 грн. моральної шкоди, завданої незаконними, неправомірними ( протиправними) діями -
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання неправомірними ( протиправними) дій ОСОБА_3, які проявилися в незаконному заволодінні нею в кінці травня 2005 року 3000 гривень ТОВ «Довіра» Великобагачанського району Полтавської області, в одержанні їх з каси підприємства шляхом зловживання своїм посадовим становищем та перевищенням своїх службових повноважень, в одержанні з каси ТОВ «Довіра» без належного оформлення касових документів, в схиленні мене до видачі їх без проведення відповідних записів про це в касовій книзі, в неповерненні одержаних грошей в касу підприємства і незаконному їх використанні в своїх цілях та стягнення 3000 грн. майнової шкоди та 1000 грн. моральної шкоди, завданої її неправомірними (протиправними) діями.
З позовної заявиОСОБА_1 вбачається, що в кінці травня ОСОБА_3, яка в той час працювала головним юристом в ТОВ «Довіра», отримала в касі товариства 3000 грн. під звіт, сказавши при цьому, що видачу грошей не слід офіційно проводити по касовій книзі, бо вона на наступний день поверне гроші або надасть підтверджуючи документи на використання грошей. Позивачка спочатку їй відмовила, а в подальшому під психологічним тиском відповідачки видала їй 3000 грн. з каси підприємства, без проведення відповідних записів в касових документах , а через декілька днів віддала їй для переоформлення одержаний від неї раніше видатковий ордер на ці гроші. В подальшому, як вказує позивачка, вона неодноразово зверталася до дирекції ТОВ «Довіра» з питання повернення ОСОБА_3 грошей, але відповідачка не повернула ні грошей, ні документів щодо їх використання і вона змушена була сама повернути в касу кошти, взяті ОСОБА_3. Стверджує, що своїми неправомірними ( протиправними) діями ОСОБА_3 заподіяла їй матеріальні збитки на суму 3000 грн. та моральну шкоду
1000 грн. Просить визнати неправомірними (протиправними) дії ОСОБА_3 в одержанні з каси ТОВ «Довіра» грошей, шляхом зловживання своїм посадовим становищем та перевищенням своїх службових повноважень, в одержанні їх з каси ТОВ «Довіра» без належного оформлення касових документів, в схиленні її до видачі грошей без проведення відповідних записів в касовій книзі, в неповерненні одержаних грошей в касу підприємства і незаконному використанні їх в своїх цілях. Просить стягнути з ОСОБА_3 в її користь заподіяну шкоду в сумі 3000 грн. та 1000 гривень завданої неправомірними (протиправними) діями моральної шкоди, а також 62 грн. 90 коп. за сплачене нею державне мито. Як на норми матеріального права в позовіОСОБА_1 посилається на загальні положення відшкодування шкоди, передбачені Цивільним Кодексом України.
В подальшому ОСОБА_1 доповнила позовні вимоги стосовно внесення до позовної заяви вимоги про визнання дій ОСОБА_3 також і незаконними (а.с. 31).
В судовому засіданні позивачкаОСОБА_1 повністю підтримала позовні вимоги і суду показала, що в кінці травня 2005 року ОСОБА_3 подала їй видатковий касовий ордер на три тисячі грн., підписаний директором ОСОБА_5 та головним бухгалтером ОСОБА_10 і попросила не проводити його по касовій книзі, потім вона забрала і видатковий ордер, пояснивши, що його перепише, і не повернула ні видаткового ордера, ні коштів. З часу отримання ОСОБА_3 коштів в кінці травня 2005 року до погашення нестачі в касовій книзі вказувалися неправдиві відомості. Нестачу по касі виявили лише 29.07.2005 року, про що скали відповідний акт. Нестача була погашена в серпні 2005 року, в касу були повернуті кошти, які вона позичила у працівників ТОВ «Довіра», які отримували аванс і віддавали їй на погашення нестачі, боргу вона їм ще не віддавала. В міліцію звернулася лише 02.08.2005 року, повідомивши в заяві про дії ОСОБА_3 Стверджує, що віддала ОСОБА_3 гроші в сумі 3000 грн., бо злякалася і надіялася, що та поверне гроші. До 02.08.2005 року про нестачу коштів письмово нікого не повідомляла, лише в усній формі.
Відповідачка ОСОБА_3 позов не визнала і суду пояснила, що позов не визнає повністю, він нічим не обґрунтований.ОСОБА_1 немає ніяких підстав звертатися до суду з позовом про стягнення з неї коштів в сумі 3000 грн., оскільки відсутні будь - які документи про те, що ці кошти були взяті нею в касі ТОВ «Довіра» і що вони були поверненіОСОБА_1 Звертає увагу на те, що перевірку фінансово-господарської діяльності товариства має право проводити ревізійна комісія. Жодна з осіб, які склали акт 29.07.2005 року , не була членом ревізійної комісії товариства. Про нестачу грошей в касі їй стало відомо 02.08.2005 року від працівників міліції. Особи, які склали акт інвентаризації каси, членами ревізійної комісії не являються. Пояснює, що ніяких грошей в касі товариства під звіт вона не брала. Наявність заявиОСОБА_1 пов'язує з проведенням 01.08.2005 року зборів учасників ТОВ «Довіра», рішенням яких ОСОБА_5 був звільнений з посади директора ТОВ «Довіра». З 01.08.2005 року директор товариства ОСОБА_5 будь - яким шляхом намагається скомпрометувати її як одного з організаторів зборів 01.08.2005 року. 04.11.2005 року в виступі перед районною аудиторією заступник голови облдержадміністрації поширив відомості про те, що вона викрала з каси ТОВ «Довіра» кошти в сумі 3000 грн. В січні 2006 рокуОСОБА_1 подала до суду цей позов, щоб примусити її замовкнути, хоча з цього питання прийнята постанова про відмову в порушенні проти неї кримінальної справи. Просить в позовіОСОБА_1 відмовити.
Судом залучено по справі в якості третьої особи ТОВ «Довіра», представник ТОВ «Довіра» в судове засідання не з'явився, про час розгляду справи повідомлений належним чином. До суду подав заяву і просить справу розглянути у відсутність представника ТОВ «Довіра».
Суд, заслухавши сторони, їх представників - адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_4, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15,ОСОБА_16, ОСОБА_17, вивчивши матеріали справи і давши їм належну оцінку , вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Судом встановлено, що 02.08.2005 року позивачкаОСОБА_1 звернулася до Великобагачанського РВ УМВС України в Полтавській області з заявою про те, що ОСОБА_3 одержала в касі під звіт 3000 грн., касовий ордер по касі не проводився, через декілька днів ОСОБА_3 забрала видатковий ордер, ні грошей, ні касового ордера в касу не повернула (а.с. 5 кримінальної справи № 05510021, оглянутої в судовому засіданні, т. 1, а.с. 189 -цивільної справи). Постановою від 11 серпня 2005 року було відмовлено в порушенні кримінальної справи на підставі ст. 6 п.2 КПК України стосовноОСОБА_1 та ОСОБА_3 (а.с. 4 - кримінальної справи, т. 1 а.с. 188 - цивільної справи ). Ця постанова була в подальшому скасована постановою прокуратури Полтавської області від 18 листопада 2005 року про порушення кримінальної справи за ознаками ч. 2 ст. 191 КК України, якою одночасно була скасована і постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 11.08.2005 року ( а.с. 191, т. 1). Постановою Октябрьського районного суду м. Полтави ( справа 1-22/06) була скасована постанова прокуратури Полтавської області від 18 листопада 2005 року про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи і про порушення кримінальної справи за ознаками ч. 2 ст. 191 КК України, як винесену без достатніх даних, які вказують на наявність ознак злочину. В постанові вказується, що обвинувачення стосовно ОСОБА_3 « є надуманим і таким, що не ґрунтується на матеріалах перевірки і зроблене при відсутності достатніх даних, які вказують на наявність ознак злочину, як того вимагає ч. 2 ст. 94 та ч. 1 ст. 98 КПК України» (т. 1, а.с. 192.).
В постанові про відмову в порушенні кримінальної справи від 11.08.2005 року вказано, що будь-яких відомостей про отримання ОСОБА_3 трьох тисяч грн. під звіт в касі ТОВ «Довіра» немає і встановити очевидців отримання ОСОБА_3 цих грошей не представилося можливим.
В подальшому постанова від 11.08.2005 року про відмову в порушенні кримінальної справи була скасована постановою прокурора Великобагачанського району від 10.10.2006 року з тих підстав, що не були опитані свідки ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 Постановою від 27 жовтня 2006 року після проведення додаткової перевірки на підставі ст.ст. 6 п. 2, 97 КПК України «в порушенні кримінальної справи за ознаками злочинів, передбачених ст.ст. ,190,191 КК України відносно ОСОБА_3, а також в порушенні кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ст. 367 КК України відносно касираОСОБА_1» відмовлено (т. 1 а.с. 193). Прокуратура району погодилась з прийнятим рішенням (т. 1 а.с. 194), з повідомлення прокурора вбачається, що станом на 22.01.2007 року постанова про відмову в порушенні кримінальної справи не скасовувалася (а.с. 1, т. 2).
Отже, з вищезазначених постанов вбачається, що не встановлено, що ОСОБА_3 шляхом зловживання довірою чи посадовим становищем одержала в касі ТОВ «Довіра» без належного оформлення касових документів 3000 грн.
Свідки ОСОБА_5 і ОСОБА_10 пояснили в судовому засіданні, що в кінці травня 2005 року підписували видатковий касовий ордер на отримання ОСОБА_3 готівки в сумі 3000 грн. під звіт.
Інші свідки, допитані в судовому засіданні, будь-яких письмових документів, які б підтверджували отримання ОСОБА_3 в касі ТОВ «Довіра» під звіт 3000 грн., не бачили. В касовій книзі ТОВ «Довіра» отримання ОСОБА_3 3000 грн. не проведено, внесенняОСОБА_1 3000 грн. в серпні 2005 року також не проведено.
Показання позивачкиОСОБА_1 про те, що гроші в касу ТОВ «Довіра» повернуті лише в серпні 2005 року, що в неї особисто грошей не було, і їй позичили працівники ТОВ «Довіра» спростовуються оглянутими в судовому засіданні касовими книгами ТОВ «Довіра» за травень - серпень 2005 року, в яких вбачається, що з 01.06.2005 року по 02.08.2005 року залишок по касі декілька разів був менше ніж 3000 грн., зокрема 13.06.2005 року - 2135 грн.95 коп., 14.06.2005 року - 432 грн. 08 коп., 15.06.2005 року - 642 грн. 11 коп., 01.08.2005 року - 112 грн. 14 коп., 02.08.2005 року - 93 грн. 16 коп.( а.с.а.с. 240-243, 247-249, т. 1), отже, якби гроші в кінці травня 2005 року були взяті і неповернуті в касу десь до середини серпня 2005 року, як стверджує ОСОБА_18, то залишок по касі кожного дня повинен бути більш ніж 3000 грн. Додаткові пояснення позивачки після огляду касових книг про те, що вона неодноразово змушена була вносити в касу свої гроші, а потім їх забирати і вносити при потребі знову, суд оцінює критично, оскільки вони суперечать її первісним поясненням в судовому засіданні при розгляді даної справи і поясненням даним по кримінальній справі, матеріали якої оглянуті в судовому засіданні.
Згідно п. 3.4 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637 «видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки мають підписувати керівник і головний бухгалтер або працівник підприємства, який на це уповноважений керівником. До видаткових ордерів можуть додаватися заява на видачу готівки, розрахунки тощо». Отримання грошей повинно підтверджуватися підписом в видатковому документі, в даному випадку в видатковому касовому ордері, що регламентується пунктом 3.5 зазначеного Положення, яким передбачено, що « у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред'явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень -словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору».
Матеріальна відповідальність за неповернення майна і інших цінностей, одержаних працівником під звіт за разовою довіреністю або іншими разовими документами, регулюється трудовим законодавством, зокрема ст. 130 КЗпП України. Той факт, що відсутні будь-які письмові документи з приводу отримання грошей в касі ТОВ «Довіра» ОСОБА_3 та повернення цих грошейОСОБА_1, підтверджується і листом ТОВ «Довіра» ( т. 1, а.с. 85). В цьому листі є перше посилання на акт інвентаризації наявних коштів від 29.07.2005 року ( т.1, а.с. 101), в позовній заявіОСОБА_1 про наявність цього акту не згадує. При огляді касової книги встановлено, що нестача коштів, яка виявлена цим актом, в касовій книзі не зазначена. Сам акт не повністю відповідає формі, затвердженій Положенням про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, оскільки в ньому відсутні такі реквізити як пояснення матеріально відповідальної особи з причин, унаслідок яких виникла нестача, та рішення керівника підприємства стосовно виявленої нестачі.
Суд погоджується з позивачкоюОСОБА_1 в тій частині, що до правовідносин, які є предметом спору, можливо застосовувати цивільне законодавство, оскільки це відповідає ст. 9 ЦК України.
Так, відповідно до ст. 208 ЦК правочйн, який є предметом спору, відноситься до правочинів, щодо яких законом встановлена письмова форма, оскільки судом встановлено, що отримання під звіт грошей, вимагає обов'язкової письмової форми (оформлення видаткового касового ордеру, з обов'язковим підписом особи, яка отримала гроші, проведення видачі грошей по касовій книзі).
Судом допитані свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7, які підтвердили, що були очевидцями при отриманні ОСОБА_3 грошей під звіт в касі ТОВ «Довіра», свідки ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_16 які підтвердили, що їм було відомо про отримання ОСОБА_3 3000 грн. під звіт, і те, що вона їх не повернула, свідок ОСОБА_15, який працював в той час заступником директора ТОВ «Довіра» , який пояснив, що ніколи не чув на нарядах про інцидент з нестачею грошей в касі, але оскільки судом встановлено, що правочин вимагає обов'язкової письмової форми, то згідно ч. 1 ст. 218 ЦК України заперечення однією з сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами, але рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків. ОСОБА_3 оспорює правочин, який потребує письмової форми (отримання
нею грошей під звіт в касі ТОВ «Довіра» ), тому на показаннях свідків рішення суду грунтуватися не може.
Будь-яких допустимих доказів, які б свідчили про отримання ОСОБА_3 грошей під звіт в сумі 3000 грн. в кінці травня 2005 року з каси ТОВ «Довіра» суду не надано. Відповідачка ОСОБА_3 показання свідків, допитаних за клопотанням позивачки і її представника, пояснює неприязними відносинами, які склалися в колективі після зборів учасників 01.08.2005 року.
При таких обставинах суд приходить до висновку, що в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання дій ОСОБА_3 незаконними, неправомірними (протиправними), стягнення 3000 грн. майнової шкоди та 1000 грн. моральної шкоди, завданої незаконними, неправомірними (протиправними) діями, повинно бути відмовлено через відсутність допустимих доказів в вчиненні неправомірних дій ОСОБА_3 і заподіянні нею майнової та моральної шкодиОСОБА_1 Немає передбачених законом підстав і для стягнення з ОСОБА_3 судових витрат.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.9,207,208,218 ЦК України, ст.ст. 10,11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, -
вирішив:
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову до ОСОБА_3 про визнання дій ОСОБА_3 незаконними, неправомірними (протиправними) та стягнення з неї 3000 грн. майнової шкоди та 1000 грн. моральної шкоди, завданої незаконними, неправомірними (протиправними) діями.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга до апеляційного суду Полтавської області може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження, якщо заяву на апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву на апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не подана у встановлений строк, рішення суду набирає чинності після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.