Справа №2-1445/2010 року

                                                                            РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2010 року Київський районний суд  м.  Одеси  у  складі:

                  головуючого - судді Огренич І.В.

                  при секретарі – Камінської О.О.,

розглянувши  у відкритому  судовому  засіданні  в м.Одесі цивільну справу  за позовом  публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Південний» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Південний», Національного банку України про визнання недійсними частини кредитного договору, додаткової угоди до кредитного договору, договору іпотеки, договору поруки, суд,-    

                                                         ВСТАНОВИВ:

ПАТ АБ «Південний», уточнивши позовні вимоги  просить  стягнути солідарно з відповідачів суму у розмірі  140 926, 98 доларів США, що еквівалентно 1 114506, 93 гривень, посилаючись на те, що між ним та ОСОБА_1  19 січня 2007 року  був укладений кредитний договір і 30 вересня 2008 року додаткова угода, згідно яких остання отримала кредит у сумі  130 000,00 доларів США строком користування до 18 січня 2012 року  зі сплатою відсотків у розмірі 14 %,  а ОСОБА_2 взяв на себе зобов'язання перед  публічним акціонерним товариством Акціонерний банк «Південний» відповідати по зобов'язанням ОСОБА_1, які виникають з умов вищезазначеного кредитного договору та додаткової угоди. Також позивач просить стягнути у солідарному порядку з відповідачів судові витрати у розмірі 120 гривень - ІТЗ і 213,48 доларів США, що еквівалентно 1688,29 гривень - держмито.

Уточнену зустрічну позовну заяву представник позивача не визнала та просить відмовити у її задоволенні.

Відповідачка  ОСОБА_1 уточнені позовні вимоги не визнала, надала до суду зустрічну позовну заяву, яку уточнила та просить визнати недійсними кредитний договір №В 19 від 19 січня 2007 року, додаткової угоди від 30 вересня 2008 року, договір іпотеки від 22 січня 2007 року, договір поруки від 19 січня 2007 року. При цьому позивачка посилається на те, що на сьогоднішній день змінився курс долара США та вона не має можливості сплачувати кредит.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з’явився, повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не сповістив.

Представник Національного банку України у судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав та просить їх задовольнити, у задоволенні зустрічної позовної заяви просив відмовити.

Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Як встановлено у судовому засіданні, 19 січня 2007 року між публічним акціонерним товариством Акціонерний банк «Південний» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №В 19 та 30 вересня 2008 року додаткова угода, згідно яких остання отримала кредит у розмірі 130 000 доларів США строком користування до 18 січня 2012 року зі сплатою відсотків у розмірі 14 % . Згідно  договору поруки між публічним акціонерним товариством Акціонерний банк «Південний» та ОСОБА_3, останній на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед публічним акціонерним товариством Акціонерний банк «Південний» відповідати по зобов'язанням ОСОБА_1, які виникають з умов кредитного договору №В 19 від 19 січня 2007 року.

 Відповідно до п.4.1. вищезазначеного договору при невиконанні чи неналежному виконанні зобов’язань, передбачених пп.3.2.1., 3.2.2., 3.2.8. даного Договору, позичальник сплачує штраф у розмірі 5% від суми простроченого зобов’язання,  а також пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банка України, яка діяла у період прострочення, від суми простроченого зобов’язання за кожний день прострочення виконання такого зобов’язання, враховуючи день платежу.

 Відповідно до п.4.2. вищезазначеного договору за прострочення виконання зобов’язань, передбачених пп.3.2.5 даного Договору, позичальник сплачує штраф в розмірі 5% від суми кредиту.

 Відповідно до п.4.3. вищезазначеного договору за прострочення виконання зобов’язань, передбачених п.3.2.9. даного Договору, позичальник сплачує штраф у розмірі 1% від неналежним чином сплаченої суми кредиту.

 Згідно розрахунку заборгованості станом на 29 січня 2010 року ОСОБА_1 має заборгованість яка складається з: заборгованості за кредитом у сумі 89 386,54 доларів США, прострочених процентів у сумі 12 535,53 доларів США, нарахованих відсотків по 27.01.2010 року включно у сумі 938,56 доларів США, штрафу від суми прострочених процентів у сумі 26 088,49 доларів США, штраф від суми прострочення повернення кредиту у сумі 1 625,25 доларів США, пені за прострочення повернення кредиту у сумі 10 352,61 доларів США, а всього 140 926,98 доларів США.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти, крім того згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а тому суд вважає уточнені позовні вимоги публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Південний» доведеними, обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.

На підставі ст.88 ЦПК України, вимоги ПАТ АБ “Південний” про стягнення судових витрат також підлягають задоволенню.

Доводи позивачки по зустрічному позову про те, що на даний час змінився курс долару до національної валюти, а також, що для укладання спірного кредитного договору від 19 січня 2007 року ПАТ АБ “Південний” повинен був мати індивідуальну ліцензію,  не можуть бути прийняті судом до уваги так як вони не засновані на законі, крім того н а виконання ст.44 "Про Національний банк України" та ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" постановою Правління Національного банку України від 17 липня 2001 року №275 затверджено Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій,   що зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 серпня 2001 року за №730/5921, яке, зокрема, встановлює порядок і умови видачі банкам банківських ліцензій на здійснення банківських операцій та письмових дозволів на здійснення інших операцій. Так, пунктом 2.3 вищезгаданого Положення визначено, що за наявності банківської ліцензії та за умови отримання письмового дозволу Національного банку банки мають право здійснювати, зокрема, операції щодо залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України. Тобто, банк за умови наявності письмового дозволу має право здійснювати розміщення іноземної валюти на валютному ринку України (надавати кредити в іноземній валюті).

Щодо вимог підпункту «в» пункту 4 статті 5 Декрету, який передбачає наявність індивідуальної ліцензії на надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі, повідомляємо: на сьогодні законодавець не визначив межі термінів і сум надання/одержання кредитів в іноземній валюті. Таким чином, операція з надання банками кредитів в іноземній валюті не потребує індивідуальної ліцензії.

Щодо посилання позивача на статтю 35 Закону України “Про Національний банк України” щодо використання національної валюти на території України як засобу платежу, то воно є безпідставним. Оскільки стаття регламентує обіг банкнот і монет, а не регулює правовідносини між банком та громадянином щодо видачі кредитів.

Крім того, в пункті 8.12 Правил використання готівкової іноземної валюти на території України, затверджених Постановою Правління НБУ №200 від 30 травня 2007 року прямо вказано, що “фінансові установи, які одержали генеральну ліцензію Національного банку України на здійснення валютних операцій ... можуть використовувати готівкову іноземну валюту для проведення валютних операцій відповідно до отримання генеральних ліцензій Національного банку на здійснення валютних операцій”, а тому суд вважає, що зустрічна позовна заява ОСОБА_1 не обґрунтована на законі та не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, ст.ст. 526, 530, 1054 ЦК України,   Законом України “Про Національний банк України”, Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", суд,-

                                                                         ВИРІШИВ:

Уточнені позовні вимоги публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Південний» - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Південний» суму у розмірі 140 926, 98 доларів США, що еквівалентно 1 114 506, 93 (на день проголошення рішення) гривень.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Південний» судові витрати у розмірі 120 гривень - ІТЗ і 213,48 доларів США – судовий збір, що еквівалентно 1688,29 (на день проголошення рішення) гривень.

У задоволенні уточненої зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Південний», Національного банку України про визнання недійсними частини кредитного договору, додаткової угоди до кредитного договору, договору іпотеки, договору поруки відмовити.

Рішення може бути  оскаржене  в   апеляційному   порядку до апеляційного суду Одеської  області  через  суд  першої  інстанції  шляхом  подачі  в  10 - денний  строк  з дня      проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього  протягом 20 днів апеляційної скарги, або у порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.  

                      Суддя                                                                                І.В. Огренич