Категорія №6.13
ПОСТАНОВА
Іменем України
12 липня 2010 року Справа № 2а-4280/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд
у складі:
судді: Ковальової Т.І.
при секретарі судового засідання: Ворошило О.Є.
за участю
представників сторін:
від позивача: не з’явився
від відповідача: Случайна Л.М., довіреність № 01/44 від 11.01.2010 року
розглянувши в відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в м. Ровеньки Луганської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Ровеньки Луганської області про зобов’язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
01 червня 2010 року управління Пенсійного фонду України в м. Ровеньки Луганської області звернулося до суду з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Ровеньки луганської області про зобов’язання відповідача прийняти до відшкодування витрати на виплату і доставку пенсії у зв’язку з втратою годувальника ОСОБА_2 за період з 25 червня 2008 року по 31 жовтня 20009 року у розмірі 10158 грн. 20 коп..
В судове засідання позивач не з’явився, був повідомлений про слухання справи.
В судове засідання з’явився представник відповідача, яка просила відмовити в задоволенні позовних вимог за необґрунтованістю.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши докази надані сторонами, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 14 грудня 2009 року між управлінням Пенсійного фонду України в м. Ровеньки Луганської області та відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Ровеньки Луганської області проведена щомісячна звірка витрат на виплату пенсії за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з 01 листопада 2009 року по 30 листопада 2009 року, про що складено акт, який підписаний обома сторонами (а. с. 5).
Згідно довідки про причинний зв'язок смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом № 000969 встановлено причинний зв'язок смерті ОСОБА_3, який пов’язаний з його професійним захворюванням (а. с. 7).
Відповідно до свідоцтва про смерть серії І-ЕД № 134734 ОСОБА_3 помер 24 січня 2008 року (а. с. 4).
ОСОБА_2 виплачено пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання в сумі 10 158 грн. 20 коп. (а. с. 8).
Відповідно до п. 1 п. п. «г», «д» ст.. 21 Закону України «Про загальнообов’язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» на органи Фонду соціального страхування від нещасних випадків покладено обов’язки по своєчасному та повному відшкодуванню шкоди, заподіяної застрахованої особі внаслідок ушкодження його здоров’я або в разі чого смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійних захворювань.
Згідно зі ст. 7 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» органи виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків, починаючи з 1 квітня 2001 року відшкодовують органам Пенсійного фонду пенсії, сплачені особам, яким призначено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Відповідно до ст.. 4 Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, в Україні залежно від страхового випадку маються такі види загальнообов’язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття.
Відповідно до пункту 4 статті 25 вищеназваних Основ, за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров’я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням ним своїх трудових обов’язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання; пенсія у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Відносини, що виникають за зазначеними у ч. 1 ст. 25 «Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» видами загальнообов’язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ.
Механізм відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду України витрат, пов’язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, визначено Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасного випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов’язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України і правління ФССНВВПЗ № 5-4/4 від 04 березня 2003 року та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України за № 376/7697 від 16.05.2003 року.
В основу цього механізму покладено щомісячне проведення органами Пенсійного фонду України з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків в районах та містах обласного значення звірок витрат на відповідні виплати до 10 числа, наступного за звітним (пункт 5 зазначеного Положення). Акти цих звірок подаються головним управлінням Пенсійного фонду України та управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків в автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування відповідних витрат та до 20 числа, наступного за звітним, подають її Пенсійному фонду України та Фонду страхування від нещасних випадків України (пункт 6 зазначеного Положення). Зазначена довідка є підставою для перерахування Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідних коштів Пенсійному фонду України до 25 числа місяця, наступного за звітним (пункт 7 зазначеного Положення),
Таким чином, слід зазначити, що встановлений у зазначеному Порядку механізм підписання актів звірки та відшкодування витрат пов’язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві абро професійного захворювання, які спричинені особам, що застраховані згідно з Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов’язаних з виконанням ними трудових обов’язків використовується за відсутністю спору за зазначеними витратами.
Тобто зазначений порядок не врегульовує спірних відносин, які виникли у даному випадку, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки та розрахунків розраховано на відсутність спору.
Згаданий порядок визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду витрат, пов’язаних із виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку із втратою годувальника, який помер із цих причин, що призначені особам, застрахованим згідно із Законом України від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застрахованим, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов’язаних із застосуванням ними трудових обов’язків.
Таким чином, зазначеним Порядком передбачено здійснення відповідних розрахунків на централізованому рівні, тобто між Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Пенсійним фондом України, незалежно від того чи є предметом спору стягнення понесених витрат у зв’язку з виплатою пенсій чи спонукання до прийняття до відшкодування сум понесених витрат.
Вимога позивача в даній справі про спонукання до вчинення дій, а саме: про зобов’язання відповідача прийняти до заліку виплачені суми пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та включення до щомісячних актів звірок суму пенсії по інвалідності, не підлягає задоволенню, оскільки не врегульовує спірних відносин, які виникли в даному випадку. Встановлений порядок підписання актів звірки розрахунків розрахований на відсутність спору. Таким чином, позивачем обрано спосіб захисту, який, в даному випадку, не регулює спірних правовідносин.
На підставі вищевикладеного суд прийшов висновку, що в задоволенні позовних вимог управління Пенсійного фонду України в м. Ровеньки Луганської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Ровеньки Луганської області про зобов’язання вчинити певні дії слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 3, 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Відмовити в задоволенні позову управління Пенсійного фонду України в м. Ровеньки Луганської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Ровеньки Луганської області про зобов’язання вчинити певні дії.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова в повному обсязі виготовлена 16 липня 2010 року.
Суддя
Ковальова Т.І.