Категорія №6.14
ПОСТАНОВА
Іменем України
15 липня 2010 року Справа № 2а-4242/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді Ковальової Т.І.
при секретарі Лемба А.В.
в присутності сторін:
від позивача: Петрушина О.О., довір. № 1/01-1617 від 26 квітня 2010 р.
від відповідача: Агаян А.А., довіреність № 18/01-23-10 від 19.05.2010 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом прокуратури м. Луганська в інтересах держави в особі Луганського міського центру зайнятості до ЛОКСТП «Луганськтеплокомуненерго» про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків, -
В С Т А Н О В И В:
31 травня 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду звернулася прокуратура м. Луганська в інтересах держави в особі Луганського міського центру зайнятості до ЛОКСТП «Луганськтеплокомуненерго» про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків у розмірі 531,30 грн..
В судове засідання не з’явився прокурор, який був повідомлений про слухання справи.
В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги і просила їх задовольнити, пояснивши, що відповідач дійсно перерахував на рахунок позивача 531 грн. 30 коп., однак вказана сума була зарахована в рахунок несплаченої недоїмки, оскільки недоїмка погашена.
В судове засідання з’явився представник відповідача, який просив відмовити в задоволенні позову, оскільки ЛОКСТП «Луганськтеплокомуненерго» перерахувало на рахунок Луганського міського центру зайнятості 531 грн. 30 коп. в рахунок погашення пені.
Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що ЛОКСТП «Луганськтеплокомуненерго» взятий на облік як платник страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття з 22 лютого 1996 року ( а. с. 6).
Згідно розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за 1 квартал 2010 року ЛОКСТП «Луганськтеплокомуненерго» має недоїмку зі сплати страхових внесків в сумі в розмірі 157 553 грн. 91 коп. та пеню - 46746 грн. 85 коп..
Платіжним дорученням № 6985 від 26 квітня 2010 року ЛОКСТП «Луганськтеплокомуненерго» перерахувало 531 грн. 30 коп., призначення платежу – пеня (а. с. 13).
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про прокуратуру» прокурор або його заступник при виявлені порушень Закону має право звертатися до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.
Частиною другою статті 36-1 вищезазначеного Закону регламентовано, що підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначаються Законом України від 02.03.00 № 1533-ІІІ “Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття ”, який набрав чинності з 01.01.2001.
Згідно з абз. ч. 2 статті 4 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхуванняна випадок безробіття» роботодавці набувають статусу платника страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття: юридичні особи — з дня взяття їх на облік.
Відповідно до п. 2 ч. 2 статті 35 Закону України “Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” роботодавець зобов’язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески.
Пунктом 5.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок передбачено, що підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків, сплачують страхові внески до Фонду в день перерахування коштів на особові рахунки. У разі видачі підприємством коштів на оплату праці з виручки від реалізації продукції (наданих послуг), платники зобов’язані не пізніше наступного дня після здійснення виплат подати до установи банку платіжне доручення на перерахування страхових внесків до Фонду.
Абзацом 1 частини 2 статті 38 Закону України “Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття ” встановлено, що у разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальниками, у тому числі через ухилення від реєстрації як платника страхових внесків, або неповної їх сплати страхувальники сплачують суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.
Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року № 22, затвердженої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 року за № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученням власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.
Таким чином, право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», який є спеціальним законом та визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, порядок сплати страхових внесків, відповідальність за несвоєчасну та неповну сплату страхових внесків.
Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» визначено перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашеення недоїмки. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, визченого страхувальником.
У разі недотримання платником страхових внесків на випадок безробіттяпорядку, порядку сплати недоїмки, передбаченого Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», центр зайнятості не наділений правом чи обов’язком змінювати призначення платежу.
За таких обставин самостійне зарахування центром зайнятості сплачених страхувальником сум у рахунок погашення недоїмки, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування страхувальником коштів до центру зайнятості, є неправомірним.
З аналізу норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», які встановлюють відповідальність за несвоєчасну та неповну сплату страхових внескі, вбачається, що перелік таких порушень є вичерпним і не підлягає розширенному тлумаченню. Серед зазначених порушень немає недотримання порядку сплати недоїмки.
Чинним законодавством України не передбачено застосування спеціальних заходів відповідальності за порушення страхувальником вимог щодо першочергового погашення недоїмки.
На підставі вищезазначеного суд прийшов висновку, що позовні вимоги прокуратури м. Луганська в інтересах держави в особі Луганського міського центру зайнятості до ЛОКСТП «Луганськтеплокомуненерго» про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків не підлягають задоволенню, оскільки як було встановлено в судовому засіданні, відповідач перерахував позивачу пеню в розмірі 531 грн. 30 коп. і центр зайнятості не мав права змінювати призначення платежу.
Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 158-163 КАС України суд
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні позовних вимог прокуратури м. Луганська в інтересах держави в особі Луганського міського центру зайнятості до ЛОКСТП «Луганськтеплокомуненерго» про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано у встановлений КАС України строк. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений КАС України строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Про апеляційне оскарження спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова в повному обсязі виготовлена 19 липня 2010 року.
Суддя
Ковальова Т.І.