Категорія №6.12
ПОСТАНОВА
Іменем України
13 липня 2010 року Справа № 2а-4054/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Ковальової Т.І.
при секретарі: Ворошило О.Є..,
за участю представників:
від позивача: Богуш В.Д., довіреність № 889/06 від 01 березня 2010 р.
від відповідача: не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Свердловську Луганської області до державного підприємства «Сверловантрацит» відокремлений підрозділ «Управління «Спецшахтомонтаж» про стягнення заборгованості по страховим внескам та пені, -
ВСТАНОВИВ:
26 травня 2010 року відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Свердловську Луганської області звернулося до суду з позовом до державного підприємства «Сверловантрацит» відокремлений підрозділ «Управління «Спецшахтомонтаж» про стягнення заборгованості по страховим внескам – 66 605,32 грн. та пені – 1922,98 грн..
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.
В судове засідання не з’явився відповідач, який був повідомлений про слухання справи.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків — некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням.
Відповідно до ст. 46 вказаного Закону фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок: внесків роботодавців: для підприємств — з віднесенням на валові витрати виробництва, для бюджетних установ та організацій — з асигнувань, виділених на їх утримання та забезпечення; капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України; прибутку, одержаного від тимчасово вільних коштів Фонду на депозитних рахунках; коштів, одержаних від стягнення відповідно до цього Закону штрафів і пені з страхувальників, штрафів з працівників, винних у порушенні вимог нормативних актів з охорони праці, а також адміністративних стягнень у вигляді штрафів з посадових осіб підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, добровільних внесків та інших надходжень, отримання яких не суперечить законодавству.
Статтею 47 Закону визначено, що розміри страхових внесків страхувальників обчислюються: для роботодавців — у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, на інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України “Про оплату праці”, які підлягають обкладенню податком з доходів, для добровільно застрахованих осіб — у відсотках до мінімальної заробітної плати.
Страхові внески є цільовим загальнообов’язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов’язкових платежів, що становлять систему оподаткування.
Частиною 2 ст. 45 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» № 1105 від 23.09.1999 року встановлено, що роботодавець як страхувальник зобов’язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
Відповідно до ч.1 ст. 47 зазначеного Закону, страхові тарифи, диференційовані по галузях економіки (видах економічної діяльності) залежно від класу професійного ризику виробництва, встановлюються законом.
Пунктом 4.12 Інструкції „Про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України”, затвердженої постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12.07.2007 N 36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 серпня 2007 року за № 867/14134, страхові внески сплачуються страхувальниками-роботодавцями — у день одержання коштів на оплату праці в установах банків. Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків, сплачують страхові внески до Фонду в день перерахування коштів на особові рахунки.
Згідно з п. 4.13 зазначеної Інструкції, нараховані страхові внески, інші платежі сплачуються страхувальниками шляхом перерахування відповідних сум на відповідний рахунок Фонду.
В судовому засіданні встановлено, що державне підприємство «Сверловантрацит» відокремлений підрозділ «Управління «Спецшахтомонтаж» є платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності з 24 квітня 2003 року (а. с.6).
Згідно акту перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачення коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 19 від 01 березня 2010 року державному підприємству «Сверловантрацит» відокремлений підрозділ «Управління «Спецшахтомонтаж» нараховано пеню в сумі в розмірі 1 922 грн. 98 коп. (а. с. 10), акт підписаний без зауважень.
Станом на 01 квітня 2010 року державне підприємство «Свердловантрацит» відокремлений підрозділ «Управління «Спецшахтомонтаж» має заборгованість перед відділенням ВД ФСНВ в м. Свердловську по страховим внескам (недоїмка) в сумі 66 605,32 грн.
Таким чином, суд вважає позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі викладеного, керуючись Законом України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності”, ст.ст. 2, 17, 87, 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Свердловську Луганської області до державного підприємства «Сверловантрацит» відокремлений підрозділ «Управління «Спецшахтомонтаж» про стягнення заборгованості по страховим внескам та пені задовольнити повністю.
Стягнути з державного підприємства "Сверловантрацит" відокремлений підрозділ "Управління "Спецшахтомонтаж" (ЄДРПОУ 26350128, адреса: м. Свердловськ, вул.. Жилова, 1) на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Свердловську Луганської області (ЄДРПОУ 25926833, адреса: м. Свердловськ, вул.. Ленінського комсомолу, 1) заборгованість по сплаті страхових внесків в сумі в розмірі 66 605 грн. 32 коп. та пеню в сумі - 1 922 грн. 98 коп..
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Повний текст постанови складено 16 липня 2010 року.
СуддяКовальова Т.І.