Категорія №2.16
ПОСТАНОВА
Іменем України
05 серпня 2010 року Справа № 2а-4466/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Ковальової Т.І.
при секретарі: Скрипкіної А.О.
за участю:
представника позивача: Цукер І.Б., довіреність від 01.07.2010
представника відповідача: Луценко Р.О., довіреність № 34-03-03/3645
від 05.07.2010 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою закритого акціонерного товариства «Старобільський завод замінника незбираного молока» до державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області про визнання недійсним та скасування рішення, -
ВСТАНОВИВ:
08 червня 2010 року закрите акціонерне товариство «Старобільський завод замінника незбираного молока» звернулося до суду з позовом до державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області про визнання недійсним та скасування рішення № 100 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити його в повному обсязі.
В судове засідання з’явився представник відповідача, який просив відмовити в задоволенні позовних вимог за необґрунтованістю.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги закритого акціонерного товариства «Старобільський завод замінника незбираного молока» підлягають задоволенню із наступних підстав.
Судом встановлено, що 22 березня 2010 року в результаті перевірки державною інспекцією з контролю за цінами на ЗАТ «Старобільський завод замінника незбираного молока», був складений акт (аркуш справи 7-18).
Згідно акту державної інспекції з контролю за цінами від 22 березня 2010 року № 140 встановлено, що в результаті застосування ЗАТ «Старобільський завод замінника незбираного молока» не задекларованих підвищених оптово-відпускних цін, в період з квітня 2009 року по 28 лютого 2010 року відповідачем отримано виручку в сумі 361830,61 грн..
26 березня 2010 року начальником державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області було винесено рішення № 100, в якому вказано, що ЗАТ «Старобільський завод замінника незбираного молока» порушено вимоги Порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2007 року № 1222 (а. с.6).
На підставі ст. 2, 9 Кодексу адміністративного судочинства завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією законами України;
з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
безсторонньо (неупереджено);
добросовісно;
розсудливо;
з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого о суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України
У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
У разі виникнення в суду сумніву під час розгляду справи щодо відповідності закону чи іншого правового акта Конституції України, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України, суд звертається до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта.
Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що встановлені законом, то застосовуються правила міжнародного договору.
У разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
На підставі ст. 14 Закону України „Про ціни і ціноутворення” вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду. Підприємства, організації та інші юридичні і фізичні особи мають право оскаржити до суду порушення цін з боку державних органів, підприємств, організацій, кооперативів та інших юридичних і фізичних осіб і вимагати відшкодування завданих їм збитків у випадках реалізації їм товарів та послуг з порушенням вимог чинного законодавства. Ціни і тарифи, затверджені з порушенням цього Закону і рішень Уряду республіки по ціноутворенню, скасовуються Комітетом цін при Кабінеті Міністрів України. Особи, винні в порушенні порядку встановлення та застосування цін і тарифів, притягуються до адміністративної або кримінальної відповідальності.
Відповідно до п. 12 Постанови КМУ від 25 грудня 1996 року № 1548 «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів місцевих рад щодо регулювання цін (тарифів)» Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації регулюють (встановлюють) оптово-відпускні ціни на борошно пшеничне вищого, першого і другого сорту, борошно житнє обдирне, яловичину, свинину, м'ясо птиці, ковбасні вироби варені, молоко, сир, сметану, масло вершкове, яйця курячі, цукор, олію соняшникову шляхом декларування їх зміни.
Згідно п. 9 Постанови КМУ від 17 жовтня 2007 року № 1222 «Порядок декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари» оптово-відпускні ціни на продовольчі товари вважаються задекларованими на день набрання чинності розпорядженням (рішенням) уповноваженого органу щодо здійснення повноважень, наданих абзацом тридцять восьмим пункту 12 додатка до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 р. N 1548 ( 1548-96-п ) "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)" (ЗП України, 1996 р., N 21, ст. 596; Офіційний вісник України, 2007 р. , N 73, ст. 2718; 2008 р., N 25, ст. 795).
Розпорядженням Луганської обласної державної адміністрації від 25 листопада 2008 року № 1608 «Про декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари» запроваджено регулювання оптово-відпускних цін на борошно пшеничне вищого, першого і другого сорту, борошно житнє обдирне, яловичину, свинину, м'ясо птиці (тушка), ковбасні вироби варені (крім вищого сорту), молоко коров’яче питне з вмістом жиру до 2,5 відсотка, сир кисломолочний з вмістом жиру до 9 відсотків, сметану з вмістом жиру до 20 відсотків, масло вершкове з вмістом жиру до 72,5 відсотка, яйця курячі, цукор-пісок, олію соняшникову (далі – продовольчі товари) шляхом декларування їх зміни. Розпорядження набирає чинності через 10 днів після його державної реєстрації, але не раніше дня його оприлюднення в газеті “Наша газета”.
09 грудня 2008 року в газеті “Наша газета” оприлюднене Розпорядження Луганської обласної державної адміністрації від 25 листопада 2008 року № 1608 «Про декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари», тобто Розпорядження набрало чинності 09 грудня 2008 року.
З огляду на вищевикладене вбачається, що Державна інспекція з контролю за цінами в Луганській області, при винесенні рішення від 26 березня 2010 року № 100 не прийняло до уваги Розпорядження Луганської обласної державної адміністрації від 25 листопада 2008 року № 1608 «Про декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари», яке набрало чинності 09 грудня 2008 року.
Виходячи з норм п. 9 Постанови кабінету Міністрів України № 1222 від 17.10.2007 року, оптово-відпускні ціни, діючи на момент введення такого декларування вважаються задекларованими. Від задекларованих цін здійснюється розрахунок обґрунтованих цін. Не підлягають декларуванню ціни, котрі збільшуються не більше як на 1% в місяць від цін, які вважаються задекларованими. Таким чином, в розрахунок величини «обґрунтованих цін» базою для збільшення на 1% в місяць є ціна, діюча на 09.12.2008 року (набрання чинності Луганської обласної державної адміністрації).
Відповідач для розрахунку взяв ціну за листопад 2008 року, тобто не задекларовану, коли повинен був взяти ціну за грудень 2008 року -задекларовану.
Так, наприклад, відповідачем по товару «Сметана жирністю 20% 0,450 ПЕ» прийнята ціна за одиницю за листопад 2008 року -4,93 грн./од. і коефіцієнт допустимого підвищення:
грудень 2009 до листопада 2008 – 1,1381
січень 2010 до листопада 2008 р. – 1,1495
лютий 2010 р. до листопада 2008 – 1,1610
з таких даних відповідачем вказується ціна в
грудні 2009 року 4,93 х 1,1381 = 5,61 грн/од.
січні 2010 року 4,93 х 1,1495 = 5,67 грн./од.
лютому 2010 року 4,93 х 1,1610 = 5,72 грн./од.
Розрахунок слід було проводити із ціни за грудень 2008 року – 5,23 грн./од.
І коефіцієнт допустимого підвищення:
грудень 2009 року до грудня 2008 року – 1,1268;
січень 2010 року до грудня 2008 – 1,1381;
лютий 2010 до грудня 2008 року - 1,1495
з таких даних ціна буде така:
в грудні 2009 року 5,23 х 1,1268 = 5,89 грн/од.
в січні 2010 року 5,23 х 1,1381 = 5,95 грн./од.
в лютому 2010 року 5,23 х 1,1495 = 6,01 грн/од.
фактично позивач примінив ціну в грудні 2009 року-лютому 2010 року 5,89 грн/од., яка не перевищує «обґрунтованого рівня».
Таким чином, по всім позиціям, вказаних в акті розрахунках мається невірний і необґрунтований розрахунок «обґрунтованої ціни».
До того ж, відповідачем не розрахована і не вказана сума виручку. Різниця в цінах вказана, а яку позивач отримав необґрунтовану виручку відповідач не порахував.
При таких обставинах рішення державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області від 26 березня 2010 року № 100 не може бути законним та обґрунтованим і підлягає скасуванню.
Керуючись ст. 2,9, 17-18, 153-163, Законом України„Про ціни і ціноутворення” суд
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги закритого акціонерного товариства «Старобільський завод замінника незбираного молока» до державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області про визнання недійсним та скасування рішення задовольнити.
Визнати незаконним рішення державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області від 26 березня 2010 року № 100.
Скасувати рішення державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області від 26 березня 2010 року № 100.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова в повному обсязі виготовлена 09 серпня 2010 року.
СуддяКовальова Т.І.