Категорія №6.13
ПОСТАНОВА
Іменем України
04 серпня 2010 року Справа № 2а-3838/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого – судді Ковальової Т.І.
при секретарі – Скрипкіної А.О.
за участю представників:
від позивача: не з’явився
від відповідача: Лебединська Л.М., довіреність № 20 від 01.01.2010 року,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» «Шахта Привільнянська» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій,-
ВСТАНОВИВ:
18 травня 2010 року управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» «Шахта Привільнянська» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі в розмірі 744 046 грн. 16 коп..
В судове засідання не з’явилися представник позивача, який був повідомлений про слухання справи.
В судове засідання з’явився представник відповідача, яка визнала позовні вимоги в повному обсязі.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ВАТ «Лисичанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта Привільнянська» є платником страхових внесків та зборів до управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області.
Відокремлений підпрорзділ «Шахта Привільнянська» не має права юридичної особи, тому відповідачем по справі є ВАТ «Лисичанськвугілля».
Згідно п. 2 Заключних положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” підприємства та організації з грошових коштів, які призначені на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, яка покриває витрати на виплату та доставку пенсій. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату та доставку цих пенсій передбачений ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а саме платники збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування відшкодовують фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій до досягнення працівниками пенсійного віку.
Установлено єдиний порядок для відшкодування пенсій, призначений пунктом "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Порядок відшкодування Пенсійному фонду витрат на виплату та доставку пенсій регулюється пунктом 6.8 Інструкції «Про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.03 № 21-1 (далі – Інструкція).
Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається на підставі відомостей відділів з призначення пенсій відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які надсилаються підприємствам до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.
Підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Станом на 01 травня 2010 року у зв’язку з несплатою у відповідача виникла заборгованість до ПФУ по відшкодуванню виплачених пільгових пенсій за списком № 1, в сумі 744 046,16 грн. за період з 01 березня 2010 року по 01 травня 2010 року, що підтверджує розрахунок наданий позивачем суду.
На час розгляду справи заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій відповідачем в добровільному порядку не сплачена.
Суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки вони є документально обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи і визнані відповідачем.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі викладеного, керуючись ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», п. 2 Заключних положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» «Шахта Привільнянська» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій задовольнити повністю.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» «Шахта Привільнянська» на користь управління Пенсійного фонду в м. Лисичанську Луганської області суму заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 744 046 грн. 16 коп..
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова в повному обсязі виготовлена 09 серпня 2010 року.
СуддяКовальова Т.І.