КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
____________________________________________
01601, м. Київ, вул. Жилянська, 58-б тел. 284-37-31
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.06.10 Справа № 774/9-10-10/131-09
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Гаврилюк О.М (доповідач по справі),
суддів:
Мельника С. М.
Майданевич А.Г.
Секретар судового засідання Матвієвська Г.В.
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 30.06.2010 року
розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи –підприємця ОСОБА_3 на рішення господарського суду Полтавської області від 09.03.2009 року
у справі № 774/9-10-10/131 (суддя Ківшик О.В.)
за позовомФізичної особи –підприємця ОСОБА_3, м. Полтава
до1. Південної залізниці, м. Харків
2. Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській області, м. Полтава
прозобов’язання відповідачів усунути перешкоди у користуванні позивачем майном шляхом відновлення електропостачання у приміщенні фойє (площею 10 кв.м.), яке знаходиться в будівлі залізничного вокзалу ст. Полтава-Київська (м. Полтава, вул. Степана Кондратенка, 12), яке орендується позивачем згідно договору
встановив:
До господарського суду Полтавської області звернулася Фізична особа –підприємець ОСОБА_3 з позовом до Південної залізниці та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській області про зобов’язання відповідачів усунути перешкоди у користуванні позивачем майном, шляхом відновлення електропостачання у приміщенні частини фойє (площею 10 кв.м.), яке знаходиться в будівлі залізничного вокзалу ст. Полтава –Київська (м. Полтава, вул. Степана Кондратенка, 12), яке орендується позивачем згідно договору.
Рішенням від 09.03.2010 року по справі № 774/9-10-10/131 господарський суд Полтавської області у задоволенні позову відмовив.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням місцевого господарського суду ФОП ОСОБА_3 звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 09.03.2010 року по справі № 774/9-10-10/131 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 12.04.2010 апеляційна скарга позивача була прийнята до провадження та призначено розгляд справи № 774/9-10-10/131 у судовому засіданні за участю представників сторін.
Розпорядженням Заступника Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 05.05.2010 року склад судової колегії змінювався.
В судові засідання 05.05.2010 року, 02.06.2010 року та 23.06.2010 року позивач та повноважні представники відповідача 2 не з’являлися. Відповідач 2 надіслав суду клопотання про розгляд апеляційної скарги без участі його представників, яке після обговорення судова колегія задовольнила. Позивач про причини неявки в судове засідання не повідомляв, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Під час апеляційного провадження представник відповідача 1 проти вимог апеляційної скарги заперечував. Відповідач 2 проти вимог апеляційної скарги заперечував з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.
В судовому засіданні 23.06.2010 року оголошувалася перерва до 30.06.2010 року до 10 год. 50 хв. для підготовки повного тексту постанови.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача 1, судова колегія виходить із наступного.
Матеріалами справи підтверджується, що між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Полтавській області (орендодавець) та Приватним підприємцем ОСОБА_3 (орендар) був укладений Договір оренди майна, що належить до державної власності від 01.09.2005 року № 425/05-Н, згідно умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне майно –частину фойє площею 10 кв.м. в будівлі залізничного вокзалу ст. Полтава-Київська, за адресою: м. Полтава, вул. Ст. Кондратенка, 1 і знаходиться на балансі Полтавського Будівельно-монтажного експлуатаційного управління (Вокзал „Полтава-Київська” (без права юридичної особи) (балансоутримувач) (т. 1 а.с.19-20). Договір було укладено строком на 11 місяців з 01.09.2005 року по 01.08.2006 року включно (п. 10.1 договору).
Відповідно до п. 1.5 Положення про Полтавське будівельно-монтажне експлуатаційне управління Південної залізниці, затверджене наказом начальника Південної залізниці від 29.04.2005 року № 110-Н, управління має статус відокремленого структурного підрозділу Статутного територіально-галузевого об’єднання „Південна залізниця” без права юридичної особи (т. 1 а.с.101).
Факт передачі майна підтверджується актом приймання-передачі майна, що належить до державної власності від 01.09.2005 року (т. 1 а.с.131).
04.09.2006 року об 14 год. 00 хв. працівниками Полтавського БМЕУ-6 здійснено призупинення постачання електричної енергії в приміщенні загальною площею 10 кв.м. в будівлі залізничного вокзалу ст. Полтава-Київська з посиланням на закінчення строку дії договору оренди нежитлового приміщення, про що складено відповідний акт (т. 1 а.с.22).
З акту від 04.09.2006 року вбачається, що працівниками Полтавського БМЕУ-6 здійснено призупинення постачання електричної енергії в приміщенні загальною площею 10 кв.м. в будівлі залізничного вокзалу ст. Полтава-Київська в зв’язку з закінченням строку дії договору оренди нежитлового приміщення. Інших підстав для припинення постачання електроенергії акт від 04.09.2006 року не містить.
Листом від 28.08.2007 року б/н позивач звернувся до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській області з вимогою про усунення перешкод в користуванні орендованим приміщенням, що спричинено відключенням балансоутримувачем з 04.09.2006 року від енергопостачання вказаного об’єкта оренди (а.с.60).
Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Полтавській області листом від 06.09.2007р. № 04/4205 було запропоновано балансоутримувачу (Полтавському БМЕУ) терміново усунути непорозуміння, а саме відновити постачання електроенергії та не вчиняти дій, які б перешкоджали користуватися державним майном –частиною фойє в будівлі залізничного вокзалу ст. Полтава-Київська (а.с.61).
Враховуючи, що електропостачання, орендованого позивачем приміщення, розташованого в фойє будівлі залізничного вокзалу ст. Полтава-Київська за адресою: м. Полтава, вул. Степана Кондратенка, 12 відновлено не було –Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 звернувся з зазначеним позовом до господарського суду Полтавської області.
Дослідивши докази, що є у справі, заслухавши пояснення представника відповідача 1, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Полтавської області має бути скасовано та прийнято нове рішення про відмову в позові, виходячи з наступного.
Відмовляючи в задоволенні позову місцевий господарський суд мотивував своє рішення тим, що Договір оренди майна, що належить до державної власності від 01.09.2005 року № 425/05-Н розірваний з 23.01.2010 року, так як в цей день відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення –цінного листа № 2909-0 та опису вкладення в цінний лист позивач отримав від РВ ФДМУ по Полтавській області лист від 20.01.2010 року № 18-05-176, в якому відповідач 2 повідомив ФОП ОСОБА_3 про розірвання договору оренди на підставі ст. 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та п. 3.1 Договору оренди в зв’язку з несплатою позивачем орендної плати терміном понад три місяці (т. 1 а.с.85).
Проте колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з таким висновком місцевого господарського суду оскільки ч. 1 ст. 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” визначено, що одностороння відмова від договору оренди не допускається.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 вищезазначеного Закону договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов’язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
Також в п. 10.4 Договору сторонами було узгоджено, що за ініціативою орендодавця цей договір може бути розірвано за рішенням господарського суду у випадках, передбачених законодавством.
Оскільки Договір оренди майна, що належить до державної власності від 01.09.2005 року № 425/05-Н не був розірваний у судовому порядку, то такі висновки місцевого господарського суду є протиправними.
Також як вбачається з матеріалів справи рішенням господарського суду Полтавської області від 29.11.2006 року у справі № 8/425, яке залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 25.07.2007 року, відмовлено в задоволенні позову Полтавського міжрайонного транспортного прокурора в інтересах держави в особі РВ ФДМУ по Полтавській області до ПП ОСОБА_3 про повернення державного майна (т. 1 а.с.23-26). Судом встановлено, що договір оренди № 425/05-Н від 01.09.2005 року є пролонгованим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором при його укладенні.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 25.05.2009 року у справі № 11/136, яке залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 08.10.2009 року, відмовлено в задоволенні позову РВ ФДМУ по Полтавській області до ПП ОСОБА_3 за участю третьої особи Полтавського будівельно-монтажного експлуатаційного управління Південної залізниці про зобов’язання повернути з оренди нерухоме майно та стягнення (т. 1 а.с.27). Судом встановлено, що договір оренди № 425/05-Н від 01.09.2005 року є пролонгованим на тих самих умовах і на той самий термін на який він укладався, тобто до 01.06.2008 року.
Відповідно до ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Таким чином, на час здійснення припинення постачання електроенергії позивачу договір оренди спірного приміщення від 01.09.2005 року № 425/05-Н пролонгувався, що було встановлено вищезазначеними рішеннями господарських судів.
Ухвалою апеляційного господарського суду від 05.05.2010 року було зобов’язано РВ ФДМУ по Полтавській області надати суду докази звернення до орендаря з заявою про припинення або зміну цього договору в період з 01.06.2008 по 01.07.2008, з 01.05.2009 року по 01.06.2009 року та у період з 01.04.2010 року по 01.05.2010 року.
На виконання вимог ухвали від 05.05.2010 року РВ ФДМУ по Полтавській області в період з 01.06.2008 року (дата чинності договору встановлена в рішенні суду по справі № 11/136) по 01.05.2010 року (день закінчення місячного строку для подання заяв про припинення чи зміну договору згідно п. 10.6 договору) не зверталося до ФОП ОСОБА_3 з заявою про припинення або зміну цього договору, то він був пролонгований відповідно до п. 10.6 договору та на даний час є чинним (т. 2 а.с.18).
П. 5.9 Договору оренди майна, що належить до державної власності від 01.09.2005 року № 425/05-Н було визначено, що у місячний термін після укладання цього договору орендар зобов’язується укласти з балнсоутримувачем орендованого майна Договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендареві, в т.ч. податку на землю.
Відповідно до абз. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” від 24.06.2004 року № 1875-IV комунальні послуги –це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України „Про електроенергетику” від 16.10.1997 року № 575/97-ВР, в редакції закону, що діяла на момент укладення договору оренди та до складання акта про призупинення подачі електроенергії, споживачі електричної енергії мають право на: підключення до електричної мережі у разі виконання правил користування електричною енергією; вибір постачальника електричної енергії; отримання інформації щодо якості електричної енергії, цін, порядку оплати, умов та режимів її споживання; отримання електричної енергії, якісні характеристики якої визначені державними стандартами; відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення його прав, згідно з законодавством.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” Споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.
Ухвалами від 26.01.2010 року та від 23.02.2010 року господарський суд Полтавської області ва порядку ст. 38 ГПК України зобов’язував позивача надати суду докази на підтвердження виконання приписів п. 5.9 Договору від 01.09.2005 року № 425/05-Н.
Вищезазначені ухвали були направлені позивачу (т. 1 а.с.115, 124) на адресу, вказану ним в своїй позовній заяві (т. 1 а.с.48).
Позивач не звертався до поштового відділення для отримання вищезазначеної кореспонденції в зв’язку з чим вона була повернута в зв’язку з закінченням терміну зберігання.
Витребувані місцевим господарським судом докази було подано позивачем апеляційному господарському суду. Таким доказом є Договір на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна від 01.09.2005 року № 10/05 (т. 1 а.с.56-57).
На момент винесення господарським судом Полтавської області рішення по даній справі такий доказ існував, але всупереч вимогам ухвал господарського суду Полтавської області від 26.01.2010 року та від 23.02.2010 року поданий місцевому господарському суду не був. Відтак відповідач не обґрунтував неможливості його подання суду першої інстанції з підстав, що не залежали від нього, що відповідно до ст. 101 ГПК України унеможливлює його прийняття апеляційним господарським судом.
Також позивачем було подано апеляційному господарському суду Договір про постачання електричної енергії між Структурним підрозділом „Енергозбут” Південної залізниці (постачальник) та СПД –ФО ОСОБА_3 (споживач) від 01.08.2006 року, відповідно до умов якого постачальник подавав електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 9,0 кВт, а споживач оплачував постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснював інші платежі згідно з умовами цього Договору (т. 2 а.с.38).
Як вбачається зі змісту цього Договору в додатку 7 до нього мала визначатися точка продажу електричної енергії на межі балансової належності.
Проте додатки 7 по двох орендованих позивачем об’єктах на станції Полтава-Київська не були підписані представниками електроподавальної організації (т. 2 а.с.47-48) на відміну від іншого орендованого позивачем об’єкта (т. 1 а.с.49).
За таких обставин Договір про постачання електричної енергії від 01.08.2006 року вважається не укладеним.
Цей Договір колегія суддів також не приймає як доказ, оскільки всупереч ст. 101 ГПК України позивач не обґрунтував неможливості подання цього договору місцевому господарському суду з причин, що не залежали від нього, хоча про існування такого договору позивачу було відомо задовго до винесення рішення місцевим господарським судом.
На підставі наявних доказів місцевим господарським судом було встановлено, що відповідно до листа Полтавської філії Відкритого акціонерного товариства „Полтаваобленерго” № 91/98-4 договір між ВАТ та ФОП ОСОБА_3 про постачання електричної енергії відсутній (т. 1 а.с.132).
Колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що позивачем не було подано суду належних доказів, які б підтверджували його право на електропостачання у приміщенні частини фойє (площею 10 кв.м.), яке знаходиться в будівлі залізничного вокзалу ст. Полтава-Київська (м. Полтава, вул. Степана Кондратенка, 12), яке орендується позивачем згідно Договору від 01.09.2005 року № 425/05-Н, а відтак місцевий господарський суд на підставі наявних в матеріалах справи доказів правомірно відмовив позивачу в задоволенні його позовних вимог.
Проте оскільки при вирішенні даного спору місцевий господарський суд допустився порушень норм матеріального права (ч. 1 ст. 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”) і такий його висновок може мати преюдиційне значення при вирішенні інших спорів, то відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 104 ГПК України його рішення підлягає скасуванню.
Колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду переглянула спір відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України і вважає, що позовні вимоги є недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню. Апеляційна скарга ФОП ОСОБА_3 підлягає задоволенню в частині скасування рішення місцевого господарського суду.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати позивача у розмірі 85 грн. за подання позовної заяви, 42 грн. 50 коп. за подання апеляційної скарги та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд –
п о с т а н о в и в :
1. Апеляційну скаргу Фізичної особи –підприємця ОСОБА_3 на рішення господарського суду Полтавської області від 09.03.2009 року по справі № 774/9-10-10/131 задовольнити частково
2. Рішення господарського суду Полтавської області від 09.03.2009 року по справі № 774/9-10-10/131 скасувати повністю.
3. Прийняти нове рішення по справі, яким відмовити в позові повністю.
4. Матеріали справи № 774/9-10-10/131 повернути до господарського суду Полтавської області.
Постанова набуває чинності з дня її прийняття.
Головуючий суддя: Гаврилюк О.М
Судді:
Мельник С. М.
Майданевич А. Г.