справа № 2-2176 /2010
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 липня 2010 року м. Феодосія
Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим в складі:
головуючого, судді Микитюк О.А.
при секретарі Маричевій С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визначення порядку користування житловим приміщенням і за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визначення порядку користування житловим приміщенням –
встановив:
позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до суду із позовом до ОСОБА_5 про визначення порядку користування власністю. Вимоги мотивовані тим, що їм та відповідачу на праві приватної власності в рівних частках належить квартира АДРЕСА_1. Між ними склався порядок користування житловим приміщенням у відповідності до якого вони користуються кімнатами 17,7 кв.м. та 15,8 кв.м., а відповідач разом зі свою сім,єю користується кімнатою 10,1 кв.м. Цей порядок склався з 2001 року, не порушує права та інтереси сторін, а розміри кімнат майже відповідають частині кожного з них. Саме цей порядок позивачі просять затвердити, а кухню, ванну кімнату, туалет, коридор, дві комори просять залишити в загальному користуванні власників. Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_5 просив, враховуючи, що між ним та позивачами склалися неприязні стосунки, що з ним проживає його дружина та неповнолітня дитина, а також те, що виділення йому кімнати 10.1 кв.м. суттєво порушує його право власника, виділити йому кімнату 14,8 кв.м.
В судовому засіданні позивачі та їх представники підтримали свої позовні вимоги і просили позов задовольнити в повному обсязі. Зустрічний позов не визнали і просили в його задоволенні відмовити.
Відповідач ОСОБА_5 позов не визнав повністю, а свій зустрічний позов підтримав і просив визначити порядок користування за тим варіантом, який запропонований ним, оскільки після визначення в судовому засідання порядку користування квартирою, він буде позбавлений можливості користуватися кімнатою 15,8 кв.м., якою користується до тепер, оскільки між ним та його батьком і рідним братом, що є позивачами у справі. склалися непрязні стосунки а варіант, запропонований позивача суттево порушить його право власності.
Вислухавши сторони, представника позивачів, дослідивши матеріали справи суд вважає за необхідне позов ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визначення порядку користування власністю задовольнити частково, а позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визначення порядку користування власністю задовольнити повністю.
Судом встановлено що, квартира АДРЕСА_1 в м. Феодосії згідно з свідоцтвом про право власності на житло, що видане 11 лютого 2000 року, належить ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на праві спільної часткової власності, а саме по 1/3 частині кожному. Свідоцтво про право власності на житло зареєстровано у встановленому порядку в Феодосійському МБРТІ.
Згідно технічного паспорту на вищевказану квартиру, загальна площа останньої складає 68,3 кв.м., а житлова складає 40,7 кв.м. Квартира складається з трьох ізольованих кімнат площею 15,8 кв.м., 10.1 кв.м. та 14, 8 кв.м., а також кухні площею 9,1 кв.м., ванної кімнати 4,3 кв.м., туалету 1.1 кв.м., прихожей 9 кв.м. вбудованих шаф 0,9 та 0,3 кв.м., лоджії 2.1 кв.м. та балкону 0,8 кв.м. Тобто кожному із співвлавників припадає 13,6 кв.м. житлової площі та 22,7 кв.м. загальної площі.
У відповідності до даних особового рахунку в спірній квартирі проживають ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3В, ОСОБА_6 - дружина відповідача, ОСОБА_7, який є неповнолітнім і є сином відповідача ОСОБА_5 Між ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 склалися неприязні стосунки, про що не заперечували сторони.
У відповідності до вимог ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.
Ухвалюючи рішення про виділення в користування ОСОБА_5 жилої кімнати площею 14,8 кв.м, а позивачам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 житлових кімнат площею 15,8 кв.м. та 10,1 кв.м., суд виходить з того, що такий розмір жилої площі максимально відповідає їхнім часткам у праві спільної часткової власності та не порушує їхніх житлових прав як співвласників квартири; ОСОБА_3 та ОСОБА_4 спільно користуються своїми частками в спільній частковій власності, а також, той факт, що порядок користування кімнатами між сторонами постійно змінювався, у добровільному порядку остаточно не визначався. Також, суд враховує той факт, що разом з відповідачем ОСОБА_5 проживають його дружина та неповнолітня дитина. Варіант визначення порядку користування квартирою, запропонований позивачами, у відповідності до якого відповідач має право на кімнату 10,1 кв.м. є вимушеним і погіршує права відповідача на користування жилою площею квартири, яка відповідає його частці в праві власності. Крім того, як вбачається з даних технічного паспорту кімнати 14,8 кв.м. та 15,8 кв.м. мають вихід на балкон та лоджію, а в разі виділення ОСОБА_5 кімнати 10,1 кв.м. він та його сім,я будуть позбавлені можливості користуватися останніми.
Посилання позивачів та їх представника, на те, що між сторонами з 2001 року склався порядок користування квартирою не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки як встановлено в судовому засіданні між сторонами існує спір щодо користвання кімнатами і порядок користування неодноразово змінювався. Позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на теперішній час спільно користуються кімнатою 14,8 кв.м., а ОСОБА_5 та його сім,я фактично користуються кімнатою 10,1 кв.м. Кімната 15,8 кв.м. до тепер перебуває у спільному користування всієї сім, ї, оскільки неповнолітній ОСОБА_7 робить там домашнє завдання. Крім того, в цій кімнаті до тепер знаходяться спільні речі сторін, про що не заперечував і позивач ОСОБА_3, який в судовому засіданні показав, що рік назад він перейшов до кімнати 14,8 кв.м. і проживає в ній до тепер разом з сином, оскільки у великий кімнаті перебуває онук, з яким він майже не спілкується, оскільки між ними склалися неприязні стосунки. Крім того, в судовосу засіданні встановлено, що сторони по справі почергово сплачують усі витрати по утриманню всієї квартири, а не кожен за свою частку.
На підставі викладеного, керуючись ст. 358 ЦК України, ст. ст.ст.10,11,57-60, 212,213,214,215 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визначення порядку користування власністю задовольнити повністю, а позов ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визначення порядку користування власністю задовольнити частково.
Виділити у користування ОСОБА_3 та ОСОБА_4 житлову кімнату № 8 площею 15, 8 кв.м. та № 9 площею 10,1 кв.м., а ОСОБА_4 виділити у користуання кімнату № 6 площею 14, 8 кв.м. Кухню, ванну кімнату, туалет, коридор, дві кладові залишити в загальному користуванні власників.
Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Феодосійський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку, передбаченому частиною 4 статті 295 Цивільного процесуального кодексу України. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарг. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя (підпис) О.А. Микитюк
Копія вірна: суддя- секретар -