Справа № 22ц-12658                 Головуючий  у 1 інстанції Домарєв О. В.

Категорія 57                               Доповідач  Курило В. П.

__________________________________________________________________  

У х в а л а

Іменем України

17 серпня 2010 року            Апеляційний суд Донецької області в складі:

                                               Головуючої судді: Курило В. П.

                                               суддів:  Санікової О. С., Будулуци М. С.

                                               при секретарі  Степаненко В.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі міста Донецька на Постанову Калінінського районного суду міста Донецьк від 09 листопада 2009 року за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі міста Донецьк про поновлення строку та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, -

  В  С  Т  А  Н  О  В  И  В :

          Постановою Калінінського районного суду міста Донецьк від 09 листопада 2009 року поновлений позивачці строк для звернення до суду. Відповідача зобов’язано здійснити нарахування та виплату на користь позивачки підвищення до пенсії відповідно статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в редакції, яка діяла у цей період, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року в загальному розмірі 1426,14 гривень. В решті позовних вимог відмовлено.

          В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права.

          Судом першої інстанції встановлено, що позивачка є особою, на яку поширюється дія Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Суд дійшов до висновку, що відповідно до ст. 6 Закону відповідач повинен провести перерахунок та сплатити позивачці недоотримані суми щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року оскільки відповідач вказаний перерахунок не зробив. Суд першої інстанції зобов’язав відповідача зробити зазначений перерахунок та виплатити позивачці вказані доплати.

            Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав:

            Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Апеляційний суд вважає, що рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.

            Згідно з приписами статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення 02 вересня 1945 року Другої світової війни було менше 18 років. З паспорту позивачки вбачається, що вона є громадянкою України, ІНФОРМАЦІЯ_1, тому має право на отримання соціальних пільг, встановлених зазначеним Законом.

            Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

            Згідно з пунктом 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 рік було зупинено та встановлено, що підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, які виплачуються замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків надбавки, встановленої для учасників війни.

          Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 9.07.2007 року № 6-рп2007 зупинення дії статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними).

          Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесені зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та статтю 6 цього Закону викладено в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів».

       Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп2008 зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу 11 Закону України від 28.12.2007 № 107-1У, щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

    Ураховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у редакції 2004 року поновили свою дію в 2007 році - з 09.07.2007 року, в 2008 року – з 22.05.2008 року. За таких обставин суд першої інстанції дійшов до правильного висновку щодо застосування положень статті 6 Закону в редакції 2004 року з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.

          Доводи апеляційної скарги відповідача були предметом дослідження суду першої інстанції, висновків суду вони не спростовують і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

                 Керуючись ст. ст. 307, 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд,

У  Х  В  А  Л  И  В :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі міста Донецьк відхилити.

Постанову Калінінського районного суду міста Донецьк від 09 листопада 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуюча:

Судді: