Справа № 22ц-11785/2010 Головуючий у 1 інст. Маркєлов Р.І.
Категорія 57 Доповідач Ігнатова Л.Є.
У Х В А Л А
Іменем України
11серпня 2010 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючої - судді : Краснощокової Н.С.,
суддів: Ігнатової Л.Є., Никифоряка Л.П.,
при секретарі Лясовій В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою Управління праці і соціального захисту населення Червоногвардійскої районної адміністрації Макіївської міської ради на постанову Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області від 10 грудня 2009 року за позовом ОСОБА_1 до Управління праці і соціального захисту населення Червоногвардійської районної адміністрації Макіївської міської ради про визнання неправомірною відмови у видачі документів на право безплатного проїзду, -
В С Т А Н О В И В :
У серпні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління праці і соціального захисту населення Червоногвардійскої районної адміністрації Макіївської міської ради про визнання неправомірними дій та зобов'язання видати посвідчення та талони на право пільгового проїзду.
Посилався на те, що став інвалідом 3 при виконанні обов'язків військової служби, прирівняний до інвалідів Великої Вітчизняної війни та має право на пільги, встановлені для інвалідів війни згідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту. " Відповідно до п. 21 ст.13 цього Закону, інвалідам 3 групи та надається право безоплатного проїзду один раз на рік в обидві кінці по території України залізничним, повітряним, водним або міжміським автомобільним транспортом.
Згідно зі ст.2 Угоди про взаємне визнання прав на пільговий проїзд для інвалідів та учасників Великої Вітчизняної війни, а також осіб, прирівняних до них, від 12 березня 1993 року, інвалідам Великої Вітчизняної війни 1 та 2 груп та особам, прирівняним до них, надається право безкоштовного проїзду залізницею чи на суднах транзитних та місцевих ліній річкового флоту територіями держав - учасниць цієї угоди один раз на рік (туди та назад) та з 50 - відсотковою знижкою повітряним, водним чи міжміським автомобільним транспортом. Зазначив, що згідно з п.2 Додатку № 1 до Угоди про взаємне визнання прав на пільговий проїзд для інвалідів та учасників Великої Вітчизняної війни, а також осіб, прирівняних до них, до категорії громадян, прирівняних по пільгам на проїзд до інвалідів Великої Вітчизняної війни, відносяться інваліди з числа військовослужбовців, які стали інвалідами при виконанні обов'язків військової служби. Вказав, що відповідно до статті 7 вказаної Угоди, підставою для придбання пільгового проїзного квитка є посвідчення та аркуш талонів на пільговий проїзд, видані відповідними органами колишнього Союзу РСР або Сторонами за формою, що діяла на 1 січня 1992 року, з місцем постійного проживання особи, яка має право на пільговий проїзд.
Просив визнати протиправною відмову відповідача щодо видачі йому посвідчення та аркуші талонів на пільговий проїзд.
Постановою Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області від 10 грудня 2009 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано неправомірною відмову Управління праці та соціального захисту населення Червоногвардійскої районної адміністрації Макіївської міської ради у видачі ОСОБА_1 посвідчення і аркуш талонів для отримання пільгового проїзного квітка. Управління праці та соціального захисту населення Червоногвардійскої районної адміністрації Макіївської міської ради зобов'язано видати ОСОБА_1 посвідчення та талони встановленого зразку на право пільгового проїзду.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Посилається на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, та визнаючи дії суб»єкта владних повноважень неправомірними, суд першої інстанції виходив із того, що позивач відноситься до категорії громадян, прирівняних за пільгами на проїзд у міжміському транспорті до інвалідів Великої Вітчизняної війни, визначених у Додатках до Угоди про взаємне визнання прав на пільговий проїзд для інвалідів та учасників Великої Вітчизняної війни, а також осіб, прирівняних до них від 12.03.1993 року, а тому має право на пільговий проїзд на території Країн СНД, і відповідач неправомірно відмовив у видачі документів, що дають право на пільговий проїзд.
Апеляційний суд вважає, що такий висновок суду є правильним та відповідає вимогам закону.
Згідно з п. 21 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» інвалідам війни 3 групи та прирівняним до них особам (ст.. 7) надається 50% знижка вартості проїзду один раз на рік (туди і назад) залізничним, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом.
Частиною 2 ст. 2 Угоди про взаємне визнання прав на пільговий проїзд для інвалідів та учасників Великої Вітчизняної війни, а також осіб, прирівняних до них, від 12.03.1993 року, особам прирівняним до інвалідів Великої Вітчизняної війни 3 групи, надається 50-відсоткова знижка з вартості проїзду територіями держав-учасниць цієї Угоди один раз на рік (туди і назад) залізницею, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом.
Додатком 1 до Угоди визнані категорії громадян, прирівняних за пільгами на проїзд у міжміському транспорті до інвалідів Великої Вітчизняної війни, до яких, зокрема, відносяться інваліди з числа військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, отриманих під час захисту колишнього Союзу СРС або під час виконання інших обов»язків військової служби.
Обгрунтовуючи вимоги позивач посилався на те, що відноситься до інвалідів з числа військовослужбовців, оскільки став інвалідом під час виконання інших обов»язків військової служби ( участь у ліквідації наслідків на ЧАЄС), тому має право на пільговий проїзд на території країн СНД згідно з приведеними нормативно-правовими актами.
З урахуванням наведеного,суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1, є обґрунтованими, основані на законі, а тому підлягають задоволенню.
Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду.
Постановлене у справі рішення є законним й обґрунтованим, воно ухвалене з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Наведені в скарзі доводи, були предметом розгляду в суді першої інстанції, висновків суду не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, тому підстав для її задоволення немає.
Керуючись ст. 307 ч.1 п.1, ст.ст. 3041 , 308, 313-315 ЦПК України, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості спорів, пов’язаних із соціальними виплатами», апеляційний суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Управління праці і соціального захисту населення Червоногвардійскої районної адміністрації Макіївської міської ради відхилити.
Постанову Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області від 10 грудня 2009 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції є остаточною і апеляційному оскарженню не підлягає.
Судді: