5Справа № 12383 Головуючий І-й інст.Чернецький В.А.
Категорія - 57 Доповідач: суддя – Зубова Л.М.
Рішення
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 серпня 2010 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області у складі
головуючий суддя Зубова Л.М.
судді Єлгазіна Л.П., Азевич В.Б.
секретар Полякова Я.В.
розглянув у відкритому судовому у засіданні у приміщенні апеляційного суду у місті цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до управління праці і соціального захисту населення Костянтинівської міської ради ( далі - Управління)
про визнання дій протиправними та стягнення недоотриманих сум на оздоровлення
за апеляційною скаргою позивача
на рішення Костянтинівського міськрайонного суду м. Донецька від 11 червня 2010 року.
Заслухавши доповідача , перевіривши матеріали цивільної справи , апеляційний суд, -
ВСТАНОВИВ :
Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду м. Донецька від 11 червня 2010 року позов задоволений частково, за 2009 рік стягнуто на користь позивача одноразову компенсацію у сумі 94,80 грн., як інваліду 2 групи внаслідок ліквідації аварії на ЧАЕС та 120 грн. на оздоровлення ,у задоволенні решти вимог відмовлено, з чим не погодився позивач і у апеляційній скарзі просив рішення суду скасувати, у задоволенні позову відмовити , посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи , вимогам норм матеріального і процесуального права.
Апеляційний суд вважає , що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав. \
Відповідно до ст. 309 ч.1 п) 4 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Відповідно до ст. 309 ч.1 п) 3 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи у апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст.. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному , повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Розрішаючи спір , суд стягнув на користь позивача доплату 94,80 грн. , пославшись на фіксовані розміри одноразової допомоги , визначені Постановою Кабінету Міністрів України №836 від 26.07.1996 року , з чим погодитись неможливо з наступних підстав.
Згідно ст. 48 зазначеного Закону « Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зі змінами та доповненнями станом на час встановлення позивачу 2 групи інвалідності, тобто на 11 червня 2009 року , одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, виплачується в таких розмірах: інвалідам I групи - 60 мінімальних заробітних плат; інвалідам II групи - 45 мінімальних заробітних плат; інвалідам III групи - 30 мінімальних заробітних плат. У разі встановлення інвалідності вищої групи інвалідам виплачується різниця у компенсаціях. Виплата здійснюється з мінімальної заробітної плати, яка склалася на момент встановлення інвалідності. Виплати, зазначені в цій статті, провадяться протягом одного місяця з дня встановлення інвалідності.
Суд першої інстанції встановив, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії( а..с3), за висновком МСЕК від 22.08.2006 року його визнано інвалідом3 групи з втратою працездатності на 60% при виконанні обов’язків військової служби на ЧАЕС ( а..с6), за висновком МСЕК від 11.06.2009 року – визнано інвалідом 2 групи з втратою працездатності на 80% при виконанні обов’язків військової служби по ліквідації наслідків аварії ( а..с4). Виходячи з цього позивач просив доплатити йому одноразову компенсацію за втрату здоров’я, виходячи з 15 мінімальних зарплат.
З обставин справи видно , що відповідач не оплатив різницю у зв'язку зі зміною у позивача групи інвалідності з третьої групи інвалідності на другу( а..с10), позивач має право на отримання різниці , тому суд стягнув цю різницю в сумі 94 грн. 80 коп, з чим погодитись неможливо , оскільки позивач як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії у зв'язку із переходом з третьої групи інвалідності на другу має право на отримання різниці у компенсаціях, яка складає 15 мінімальних заробітних плат на момент встановлення 2 групи інвалідності, тому позов слід задовольнити і стягнути з відповідача на користь позивача суму : 625 грн.Х 15 =9375 грн.
В порядку ст. 88 ЦПК України суд розподіляє судові витрати , а саме – стягує з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 93,75 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн.
Стосовно 120 грн. на оздоровлення , які стягнуті за рішенням суду , то суд діяв всупереч вимогам ст. 11 ЦПК України , позаяк вимоги про стягнення компенсації на оздоровлення заявлені не були .
Враховуючи , що рішення суду суперечить вимогам норм матеріального і процесуального права, то його слід скасувати та ухвалити рішення про стягнення одноразової компенсації у сумі 9375 грн.
Керуючись ст.ст.303ч. 1, ,309 ч. 1 п)3,п)4 ЦПК України, апеляційний суд -
вирішив :
Апеляційну скаргу задовольнити. .
Рішення Костянтинівської міськрайоного суду м. Донецька від 11 червня 2010 року скасувати.
Позов задовольнити .
Стягнути з управління праці і соціального захисту населення Костянтинівської міської ради::
- на користь ОСОБА_2 9375 грн.
- на користь держави 6 судовий збір у сумі 93,75 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн.
Рішення набирає законної сили негайно, є остаточним та оскарженню не підлягає.
.
Головуючий: Судді: