Справа № 22ц-13078 Головуючий у 1 інстанції Сенчишин Ф. М.
Категорія 57 Доповідач Курило В. П.
__________________________________________________________________
У х в а л а
Іменем України
17 серпня 2010 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючої судді : Курило В. П.
суддів: Санікової О. С., Будулуци М. С.
при секретарі Степаненко В. Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Будьоннівського районного суду міста Донецьк від 04 лютого 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Будьоннівської районної у місті Донецьку ради (надалі - управління) про визнання дій протиправними, зобов’язання чинення певних дій, -
В С Т А Н О В И В :
Постановою Будьоннівського районного суду міста Донецьк від 04 лютого 2010 року позивачці відмовлено у задоволені позову у повному обсязі.
В апеляційній скарзі позивачка ставить питання про скасування постанови суду. Вона вважає, що суд при розгляді справи порушив норми матеріального права та неправильно вирішив спір. Суд не врахував, що Конституційний суд України своїм рішенням № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року визнав неконституційними положення закона, відповідно до яких обмежувався розмір державної допомоги по догляду за дитиною.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Розглядаючи справу, суд першої інстанції встановив, що позивачка по справі 30.08.2008 року народила доньку ОСОБА_2 (а. с. 10).
У зв’язку з народженням дитини вона перебуває на обліку в Управління праці та соціального захисту населення Будьоннівської районної у місті Донецьку ради і отримує державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. За період з жовтня 2008 року по листопад 2009 року вона отримала таку допомогу в сумі 1727,74 гривень (а.с.7).
Звертаючись в суд з позовною заявою, позивачка посилається на те, що управління недоплачує вказану допомогу і за період з жовтня 2008 року виникла заборгованість через те, що управління їй сплачувало вказану допомогу не з розрахунку прожиткового мінімуму встановленого законом для дітей віком до шести років, у зв’язку із чим просила визнати протиправними дії відповідача та зобов’язати його здійснити перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на момент виплати з 01 жовтня 2008 року і до досягнення дитиною трирічного віку.
Розглядаючи справу, суд першої інстанції встановив, що управління здійснювало нарахування позивацчі у строгій відповідності до діючого законодавства, через що відмовив у задоволенні позову у повному обсязі.
Частиною 1 статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.1992 року встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Згідно з пунктом 14 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року № 489-У дія частини першої статті 15 Закону зупинено на 2007 рік.
Зупинення дії частини першої статті 15 Закону на 2007 рік, передбачене пунктом 14 статті 71 Закону України від 19.12.2006 року № 489-У визнане таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 9.07.2007 року № 6-рп/2007.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року № 107-У1 частина перша статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» викладено в наступній редакції: допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.
Вказана редакція частини першої статті 15 Закону не визнана такою, що не відповідає Конституції України, є чинною. Відповідач саме в зазначеному розмірі проводить виплату позивачці сум по догляду за дитиною, тому суд першої інстанції не мав підстав для задоволення позовних вимог позивачки.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 304, 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд,
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Постанову Будьоннівського районного суду міста Донецьк від 04 лютого 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з часу її проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуюча:
Судді: