Справа № 22ц-3056/2010 рік Головуючий у 1 інстанції Юр»єва Т.І .
Категорія - 37 Доповідач Ігнатова Л.Є.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 серпня 2010 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючої - суді Краснощокової Н.С.,
суддів: Ігнатової Л.Є., Никифоряка Л.П. ,
при секретарі Опря Л.П. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 26 січня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про встановлення права власності на спадкове майно та застосування позовної давності до спадкоємців; за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання довіреності та договору купівлі-продажу на Ѕ частини домоволодіння недійсними; за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7 про визнання договору купівлі-продажу Ѕ частини будівлі недійсним та скасування державної реєстрації права власності; за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини, визнання права власності на спадщину; за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_7 про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом, -
у с т а н о в и в :
У березні 2008 року ОСОБА_8 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини та визнання права власності на Ѕ частину домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 6-7).
Зазначав, що його матері - ОСОБА_9 належало зазначене домоволодіння. ІНФОРМАЦІЯ_1 року вона померла. Після її смерті відкрилася спадщина на вказане домоволодіння.
Спадкоємцями 1 черги є її рідні діти: він – ОСОБА_8 та ОСОБА_10 – його брат. Вони звернулися із заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Він отримав свідоцтво про право власності на спадщину за законом на Ѕ частину вищевказаного домоволодіння. А його брат – ОСОБА_10 при житті спадщину не оформив, та ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер.
Він проживає у цьому домоволодінні, користується ним, ніс відповідні витрати, проводив ремонтні роботи будинку.
ОСОБА_8 вважає, що придбав право власності на все домоволодіння, а тому просив встановити факт прийняття ним спадщини після смерті матері на Ѕ частину домоволодіння, яка залишилася не оформленою після її смерті та визнати за ним право власності на Ѕ частину спірного домоволодіння.
В процесі розгляду справи відповідачка ОСОБА_3 звернулася з зустрічним позовом до ОСОБА_8 (а.с.85-86).
Зазначала, що її чоловік ОСОБА_10 після смерті своєї матері прийняв спадщину у вигляді Ѕ частини спірного домоволодіння, тому, що він своєчасно звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, але документи оформити не встиг, оскільки помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року.
Після його смерті вона в установленому законом порядку прийняла спадщину у вигляді Ѕ частини спірного домоволодіння, оскільки звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.
Просила встановити факт своєчасного прийняття спадщини ОСОБА_10 після смерті ОСОБА_9, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року, встановити факт своєчасного прийняття спадщини нею ( ОСОБА_3.), після смерті ОСОБА_10, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року ( а.с. 85-86).
Рішенням Кіровського районного суду м. Донецька від 18.04.2008 року ОСОБА_8 у задоволенні позову було відмовлено, а ОСОБА_3 зустрічний позов був задоволений. За нею було визнано право власності на Ѕ частину спірного домоволодіння у порядку спадкування після смерті чоловіка ОСОБА_10, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року.
Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 13.01.2009 року рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 18.04.2008 року скасовано, оскільки після смерті ОСОБА_10 спадщину своєчасно прийняла і його донька – ОСОБА_4, але не була притягнута по справі у якості відповідачки за позовом ОСОБА_8 (а.с.159-160)
ІНФОРМАЦІЯ_3 року згідно свідоцтва про смерть, ОСОБА_8 помер.(а.с.169)
Після смерті ОСОБА_8, у якості правонаступника був залучений по справі ОСОБА_11, син померлого ОСОБА_8 з усіма його правами та обов»язками. (а.с.171)
У серпні 2009 року була подана позовна зава ОСОБА_2, сином померлого ОСОБА_8, який зазначав, що він після смерті батька своєчасно звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Підтримав позовні вимоги свого батька. Зазначив, що його батько постійно проживав зі своєю матір»ю ОСОБА_9 у спірному домоволодінні, а дядько - ОСОБА_10 в цьому будинку не проживав. Після смерті матері його батько та дядько ОСОБА_10 своєчасно звернулися до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини, однак фактично спадщину прийняв тільки його батько, який отримав свідоцтво про прийняття спадщини за законом на Ѕ частини спірного домоволодіння. Його батько до смерті правомірно володів домоволодінням у цілому.
Що стосується дядька – ОСОБА_10, то він ніяких дій щодо прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_9 не вчинив, тобто не отримав свідоцтва про спадщину, не зареєстрував своє право власності на спадкове майно, не виконував ніяких дій щодо утримання будинку.
ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_10 помер.(а.с.69)
Дружина та донька ОСОБА_10 – ОСОБА_3 та ОСОБА_4 протягом строку позовної давності не зареєстрували своє право власності на спадщину, термін позовної давності сплив у 1999 році. Вони фактично не вступили у володіння і управління спадщиною. Вважає, що батько мав право на визнання за ним право власності на Ѕ частину спірного домоволодіння, яка належала його матері ОСОБА_9 і не була прийнята спадкоємцями.
Тому у порядку правонаступництва він також просить у відповідності до вимог передбачених ст. ст. 549-552 ЦК України, в редакції 1963 року, визнати його власником Ѕ частини спірного домоволодіння, застосувавши до відповідачів строки позовної давності, передбачені ст. 71 ЦК УСРС.
У додатковому позові ОСОБА_2 до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зазначав, що його батько 25.02.2008 року в результаті омани видав довіреність на ім»я ОСОБА_6 Цією довіреністю він уповноважив ОСОБА_6 здійснити купівлю-продаж Ѕ частини житлового будинку, який належав йому на праві власності за адресою: АДРЕСА_1. ОСОБА_6 на підставі вказаної довіреності 13.05.2008 року здійснив правочин купівлі-продажу Ѕ частини житлової будівлі з надвірними побудовами ОСОБА_5 (.а.с.201)
Позивач ОСОБА_2 просить довіреність вчинену ОСОБА_8 25.02.2008 року на ім»я ОСОБА_6, яка надає право повіреному на продаж Ѕ частини домоволодіння за вказаною вище адресою визнати недійсною, а також у зв»язку з цим визнати і договір купівлі-продажу від 13.05.2008 року Ѕ частини спірного домоволодіння недійсним. (а.с.202)
17.12.2009 року ОСОБА_2 звернувся ще з додатковим позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 про визнання недійсним договору купівлі-продажу Ѕ частини домоволодіння № АДРЕСА_1, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_7, укладеного 01.05.2008 року.
Зазначав, що незважаючи на те що ОСОБА_3, не будучи власницею спірної частини будівлі, оскільки не вжила заходів для набуття права власності, 01.05.2008 року уклала усний договір купівлі-продажу Ѕ частини спірного домоволодіння з ОСОБА_7 без нотаріального посвідчення цього договору.
Рішенням Кіровського районного суду м. Донецька від 16.05.2008 року цей договір визнано дійсним, що стало підставою для його реєстрації в БТІ м. Донецька і набування права власності ОСОБА_7 на Ѕ частину спірного домоволодіння .
Однак це рішення за його заявою було скасовано ухвалою Кіровського районного суду м. Донецька від 01.07.2009 року.
Так як у відповідності до вимог ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу житлового будинку укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державної реєстрації, а ОСОБА_3 та ОСОБА_7 01.05.2008 року уклали усний договір купівлі-продажу Ѕ частини спірного домоволодіння, ОСОБА_2 просить ухвалити рішення, яким визнати цей договір купівлі-продажу укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 недійсним та зобов»язати КП «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька скасувати державну реєстрацію права власності Ѕ частини спірного домоволодіння по відношенню до ОСОБА_7 (а.с.236)
У вересні 2009 року з зустрічним позовом звернулася ОСОБА_4 до ОСОБА_3
Зазначала, що її батько ОСОБА_10 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року і не встиг отримати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті його матері ОСОБА_9, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року на Ѕ частину спірного домоволодіння. Після смерті батька відкрилася спадщина на Ѕ частину цього спірного домоволодіння.
Спадкоємцями 1 черги за законом після смерті батька є вона та її матір (дружина ОСОБА_10.). Вони своєчасно звернулися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Крім того, вони фактично користувались і володіли Ѕ частиною домоволодіння і земельною ділянкою. Тобто фактично прийняли спадщину, вступили в управління і володіння спадковим майном спадкодавця.
Тому на підставі ст. ст. 524-527, 529, 549 ЦК України, в редакції 1963 року просить встановити факт своєчасного прийняття нею спадщини в порядку спадкування за законом у виді ј домоволодіння № АДРЕСА_1, яке належало її батькові ОСОБА_10, померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 року та визнати за нею право власності на ј зазначеного домоволодіння в порядку спадкування за законом.
Рішенням Кіровського районного суду м. Донецька від 26 січня 2010 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про встановлення права власності на майно, додаткового позову до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання довіреності та договору купівлі-продажу будівлі недійсними, додатковому позову до ОСОБА_12, ОСОБА_13 і ОСОБА_7 про визнання договору купівлі-продажу будівлі недійсними відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про прийняття спадщини, визнання права власності на спадщину і зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про прийняття спадщини і визнання права власності на спадщину задоволено.
Визнано, що ОСОБА_3 та ОСОБА_13 прийняли спадщину на Ѕ частину домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, яка залишилась після смерті ОСОБА_10, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року.
Визнано за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 право власності по ј частини домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1.
Скасована державна реєстрація права власності на Ѕ частину домоволодіння у відношенні ОСОБА_7 на підставі рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 16.05.2008 року.
В апеляційний скарзі позивач ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та направити справу на новий розгляд.
Посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Зазначає, що ОСОБА_10 своєчасно звернувся до державного нотаріуса з заявою про прийняття спадкового майна від померлої ОСОБА_9, але він не набув права власності на будь-яке спадкове майно.
Спадкоємці померлого ОСОБА_10, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року – його дружина ОСОБА_3 та донька ОСОБА_4 дійсно зверталися до державного нотаріуса з заявами про прийняття спадщини після його смерті, але ОСОБА_10 не був власником Ѕ частини спірного житлового будинку, а тому ОСОБА_10 не будучи власником частини спірного житлового будинку, не міг бути спадкодавцем цього майна.
Також судом не вирішено питання щодо застосування до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 строку позовної давності, як того він просив в позовних вимогах.
Судом не встановлено власника Ѕ частини спірного житлового будинку на момент смерті ОСОБА_10, а тому неправомірно включено це майно до спадкової маси померлого.
Вважає, що судом взагалі не розглянуті його позовні вимоги щодо другої половини спірного житлового будинку, яку придбав ОСОБА_14, що є підставою для скасування прийнятого рішення, що суд не зазначив в рішенні ті обставини, що у його покійного батька був вилучений паспорт, що перешкоджало йому звертатися до правоохоронних органів. Гроші, які були йому сплачені за частину житлового будинку знову були повернуті ОСОБА_7, що підтверджується розписками.
Заслухавши доповідача, пояснення позивача ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити , а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_9 належало на праві приватної власності домоволодіння № АДРЕСА_1 (а.с. 22, 28).
ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_9 померла, про що свідчить свідоцтво про її смерть. (а.с. 23).
Після смерті ОСОБА_9 відкрилася спадщина на зазначене домоволодіння .
Відповідно до ч.1 ст. 529 ЦК України, в редакції, яка діяла на той час, спадкоємцями першої черги за законом після смерті матері є діти спадкоємця: ОСОБА_8 та ОСОБА_10, які звернулись із заявами до 4-ї нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті матері.
ОСОБА_8 отримав свідоцтво про право власності на спадщину за законом на Ѕ частину вищевказаного домоволодіння. Його брат ОСОБА_10 при житті спадщину не оформив.
Відповідно до ст. 549 ЦК України, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:
якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;
якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Згідно довідки БТІ м. Донецька на квітень 2008 року право власності на домоволодіння за вказаною вище адресою зареєстровано на ім»я ОСОБА_8 на Ѕ частину на підставі свідоцтва про право власності на спадщину за законом від 23.04.1997 року; Ѕ частина того ж домоволодіння зареєстрована на праві приватної власності на ім»я ОСОБА_9 ( а.с. 22)
ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_10 помер, про що свідчить копія свідоцтва про його смерть ( а.с 69)
Після смерті ОСОБА_10 відкрилася спадщина на Ѕ частину вище вказаного домоволодіння. Спадкоємцями першої черги за законом на спадщину відповідно до вимог передбачених ст. 529 ЦК України є: дружина померлого – ОСОБА_3 та донька померлого – ОСОБА_4, які у встановленому ст. 549 ЦК України, прийняли спадщину у вигляді Ѕ частини спірного домоволодіння, оскільки звернулись до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини. (а.с. 89, 90)
Згідно ч.1 ст. 529 ЦК України, доля спадкоємців 1 черги на спадщину є рівними.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, суд першої інстанції прийшов висновку, що не має підстав для задоволення його позовних вимог, який у порядку правонаступництва від свого батька ОСОБА_8, просив визнати за ним право власності на все домоволодіння в цілому.
При цьому суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_8 при житті видав довіреність від 25.02.2008 року на ОСОБА_15, яка посвідчена нотаріусом і зареєстрована у реєстрі, на розпорядження належної йому на праві власності Ѕ частині спірного домоволодіння. (а.с. 203)
На підставі цієї довіреності ОСОБА_16 уклав договір купівлі-продажу з ОСОБА_5 13.05.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом за реєстром №1350.
Колегія судів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що ОСОБА_2 в судовому засіданні не надав ніяких доказів омани його батька ОСОБА_17
До того ж, при житті ОСОБА_8 в суд чи в правоохоронні органи з заявами про оману, з боку ОСОБА_6 не звертався.
Тому суд обґрунтовано дійшов висновку, що підстав для визнання договору купівлі-продажу від 13.05.2008 року, укладеного ОСОБА_6К, на підставі довіреності від імені ОСОБА_8 від 25.02.2008 року і ОСОБА_5 на Ѕ частини спірного домоволодіння не має.
Також правильним є висновок суду, що позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання недійсним договору домашньої угоди між ОСОБА_3 і ОСОБА_7 на Ѕ частину спірного домоволодіння не підлягає задоволенню.
При цьому суд першої інстанції виходив із того, що рішенням Кіровського районного суду м. Донецька від 16.05.2008 року був визнаний дійсним договір купівлі-продажу (домашньої угоди) від 01.05.2008 року на Ѕ частину спірного домоволодіння між ОСОБА_7 і ОСОБА_3 Ухвалою цього ж суду від 01.07.2009 року рішення суду від 16.05.2008 року було скасоване за нововиявленими обставинами.
У відповідності до вимог діючого законодавства, договір купівлі-продажу нерухомості підлягає обов»язковому нотаріальному посвідченню. (ст.657 ЦК України, який діє з 2004 року).
В судовому засіданні ні ОСОБА_7 ні ОСОБА_3 не наполягали на визнання дійсним договору купівлі-продажу від 01.05.2008 року на Ѕ частину спірного домоволодіння.
Враховуючи той факт, що на даний час немає спору між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 на Ѕ частину спірного домоволодіння, суд правильно вважає, що немає підстав визнавати недійсним даний договір в зв»язку з його відсутністю як такого.
У відповідності до вимог ч.1 ст.529 та ч.1 ст.549 ЦК України (в редакції 1963 року) у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_10С, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року, Ѕ частина спірного домоволодіння, успадкована дружиною померлого ОСОБА_3 і донькою ОСОБА_4 в рівних частках.
З урахуванням наведеного, суд першої інстанції обґрунтовано вважав необхідним визнати право власності за ОСОБА_3 на ј частину спірного домоволодіння та за ОСОБА_4 на ј частину спірного домоволодіння, скасувавши державну реєстрацію права власності на Ѕ частину домоволодіння у відношенні ОСОБА_7 на підставі рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 16.05.2008 року.
Також, судом першої інстанції встановлено, що спадкоємці померлого ОСОБА_10 – ОСОБА_3 та ОСОБА_4, дійсно прийняли спадщину по діючому на той час законодавству (ст. 549 ЦК України), шляхом подачі до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяви про прийняття спадщини, і реєстрація спадщини у БТІ не була обов»язковою.
Тому суд правильно, у відповідності до вимог діючого законодавства дійшов висновку, що підстав для визнання пропуску строку позовної давності у ОСОБА_3 та у ОСОБА_13 відносно їх позовних вимог немає.
Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Наведені в скарзі доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції, висновків суду вони не спростовують і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, тому підстав для її задоволення не має.
Керуючись ст., ст. 308, 313 - 315, ЦПК України, апеляційний суд,-
У х в а л и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 26 січня 2010 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у порядку та строки передбачені законом.
Судді: