Справа 9970 Голов. в 1 інстанц. Рассуждай Я.М.
Категорія 7 Доповідач Зубова Л.М.
Ухвала
Іменем України
10 серпня 2010 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючий суддя Зубова л.М..
судді Єлгазіна Л.П., Азевич В.Б.
секретар Полякова Я.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3
про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та домоволодінням
з апеляційною скаргою відповідача
на рішення Київського районного суду м. Донецька від 28 квітня 2010 року.
Заслухавши доповідача суддю Зубову Л.М., пояснення сторін , представників ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_4 і ОСОБА_2, перевіривши матеріали цивільної справи, апеляційний суд ,
в с т а н о в и в :
Справу неодноразово розглядали суди.
Рішенням Київського районного суду м. Донецька від 28 квітня 2010 року позов задоволений, на відповідача покладено обов’язок усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою позивача шляхом знесення за свій кошт самочинно збудованої будівлі замість літньої кухні літер Б розміром 2,85Х1,5 м по АДРЕСА_1 та перенести паркан між домоволодіннями 24 і 26 АДРЕСА_1 на о,12 метра у бік домоволодіння АДРЕСА_1 , з чим не погодилась відповідач і у апеляційній скарзі просила рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм процесуального права при розрішенні спору, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи .
Апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.
Відповідно до ст.. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному , повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи у апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ст. 152 Земельного Кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов’язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Способами захисту прав громадян на земельну ділянку та відновлення порушених прав є відновлення стану земельної ділянки, яка існувала до порушення прав, застосування інших, передбачених законом , способів.
Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
З обставин справи видно, що сторони є сусідами , згідно договору дарування від 4.10.1994 року ОСОБА_5 подарував ОСОБА_3 будинок АДРЕСА_1 ( а.с. 116), який розташований на земельній ділянці, наданій ОСОБА_5 на підставі договору про безстрокове користування земельною ділянкою для будівницва жилого будинку від 17.03.1958 року площею 312,8 кв. м ( а.с. 115-118). Згідно Державному акту про право приватної власності на землю, виданого на підставі розпорядження виконкому Донецької міської ради від 28.02.1996 року ОСОБА_3 належить на праві власності земельна ділянка площею 0.0408 га ( а.с. 97).
Згідно договору купівлі - продажу від 15.05.2004 року ОСОБА_2 купила будинок АДРЕСА_2 , який розташований на земельній ділянці 312,8 кв.м ( а.с.9). Згідно Державному акту про право приватної власності на землю, виданого на підставі розпорядження виконкому Донецької міської ради від 28.12.2004 року( а.с. 88), земельна ділянка 26 по вул Писемського площею 0.396 га належить на праві власності ОСОБА_2 ( а.с. 65,91,97) .
Сторони надали суду акти перенесення меж земельних ділянок на місцевість в порядку ст. 125 ЗК України: ОСОБА_6 - від 2.09.2005 року , розмір земельної ділянки 0,0408 га ( а.с.69), ОСОБА_2- від 15.11.2004 року, розмір земельної ділянки 0,0364 га ( а.. 97).\
За матеріалами справи 10.10.2006 року ОСОБА_2 звернулась з позовом у суд про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та домоволодінням( том 1 а.с.3 - 4),зокрема , просила покласти на відповідача обов’язок не створювати перешкод у користвуванні домобудівлею та покласти обов’язок знести самовільну будівлю літер Б, побудовану замість літньої кухні Б розміром 2,85 Х 5,15 м. , посилаючись на те, що у самовільно зведеній відповідачем будівлі встановлено газове обладнання ( зокрема , котел), що може призвести до пожежі. Крім того, посилаючись на акт обстеження від 19.08.2006 року ( а.с.7) та додавши ксерокопії планів та абрисів земельної ділянки за різні періоди, зазначала, що відповідач на 10-15 см порушила межі між ділянками і встановила паркан , чим порушила земельні права позивача , які просила відновити.
20.04.2007 року ОСОБА_2 звернулась у суд з позовом до Київської у м. Донецьку ради про скасування рішення ради від 17.01.2007 року про прийняття в експлуатацію і затвердження акту прийняття будівлі Б, яка розташована на земельній ділянці ОСОБА_3 по АДРЕСА_1.
Рішенням Київської районної у м. Донецьку Ради 10/3 від 17.01.2007 року було затверджено акт районної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію гоподарської будови - літньої кухні «Б», 1983 року побудови , по АДРЕСА_1 та вирішено оформити право власності на ім’я ОСОБА_3 на цю побудову. Постановою Київського районного суду м. Донецька від 1.06.2007 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.10.2007 року, залишеними без змін постановою Вищого адміністративного суду України від 2.02.2010 року, скасовано рішення Київської в м. Донецьку ради від 17.01.2007 року в частині прийняття в експлуатацію і затвердження акту прийняття будови Б-1 у домобудівництві АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_3 , оскільки означеним рішенням було неправомірно прийнято в експлуатацію та затверджено акт прийняття в експлуатацію будови літер Б-1 (том а..с70)
Згідно ч.4 ст. 376 ЦКМ України передбачено , що якщо власник ( користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою , яка здійснила самочинне будівництво на ділянці, або якщо це порушує права інших осіб , майно підлягає знесенню особою ( том 2 а..с70-71 , яка здійснила самочинне будівництво або за її рахунок.
Задовольняючи позов про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та домоволодінням, суд встановив та з цього виходив , що права позивача порушені діями відповідача , яка самовільно звела будову, створивши перешкоди у користуванні земельною ділянкою, належною на праві власності позивачеві і належним позивачеві будинком , тому підставно поновив порушені права у відповідності до вимог закону, давши встановленим у суді обставинам оцінку у відповідності до вимог ст. 212 ЦПК України , внаслідок чого доводи апеляційної скарги в цій частині не впливають на правильність висновків суду.
Стосовно доводів апеляційної скарги про оспорення відповідачем акту про право приватної власності, то оспорення таких актів здійснюється не в порядку цивільного судочинства , сторони підтвердили , що наразі акти про право приватної власності на землю сторін є чинними , тому ці доводи не мають правового значення .
Керуючись ст. 308, 303 ч.1 ЦПК України , апеляційний суд , -
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу відхилити
Рішення Київського районного суду м. Донецька від 28 квітня 2010 року залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом 20 днів з дня проголошення .
Головуючий Судді