У К Р А Ї Н А
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-4256/10 Головуючий 1-ї інстанції: Русанова Т.Т.
Категорія: 18 Доповідач: Фарятьєв С.О.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 серпня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі:
головуючого – Фарятьєва С.О.
суддів – Маляренко І.Б., Пригорнєвої Л.І.
при секретарі – Якушевої А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк (ВАТ КБ) „Надра” на рішення Первомайського міського суду Луганської області від 25 березня 2010 року за позовом ОСОБА_1 до ВАТ КБ „Надра” про стягнення депозитного вкладу, відсотків по ньому, процентної ставки, компенсації за порушення грошового зобов’язання, індексації та відшкодування моральної шкоди і судових витрат-
В С Т А Н О В И Л А :
В січні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом до ВАТ КБ „Надра”, в якому просив стягнути з відповідача на його користь депозитний вклад з відсотками по договору банківського вкладу №600446 від 03.09.2008 року між ними в сумі 7000 дол., відсотки з розрахунку 11,65 % річних за час перебування вкладу на зберіганні з 03.09.2009 року по 31.12.2009 року в сумі 248 дол., 1700 грн. моральної шкоди та 1000 грн. за юридичні послуги і 120 грн. витрат на ІТЗ, посилаючись на те, що відповідач, після закінчення строку дії цього договору, який було укладено на 12 місяців, тобто до 03.09.2009 року, порушив його умови, оскільки відмовився виплатити всі належні йому грошові суми.
Рішенням Первомайського міського суду Луганської області від 25 березня 2010 року позовні вимоги позивача було задоволено частково.
Суд стягнув з відповідача на користь позивача банківський строковий вклад (депозит) в сумі 7000 дол. США, 11,65% річних за користування депозитом в сумі 248 дол. США, судові витрати, пов’язані зі сплатою інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. та витрати по сплаті юридичної допомоги в розмірі 1000 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.
В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду першої інстанції в частині стягнення з нього на корить позивача 11,65% річних за користування депозитом в сумі 248 дол. США та витрат на юридичну допомогу в розмірі 1000 грн. скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Заперечень на апеляційну скаргу до матеріалів справи не надійшло.
Про місце, день та час рогляду зазначеної справи в апеляційному суді сторони були повідомлені належним чином, але до судового засідання не з’явились і про причини своєї неявки не повідомили.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.
Відповідно до вимог ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
В силу ч.1ст.1058 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов’язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Згідно зі ст.1060 ЦК України та Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного Банку України від 3 грудня 2003 року №516 за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов”язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.
Судом встановлено, що 3 вересня 2008 року між сторонами по справі було укладено письмовий договір №600446 строкового банківського вкладу (депозиту) „Мій вибір”, оформлений в рамках Пакет послуг Турбота (пенсіонер) №304602 в сумі 7000 дол. США строком на 12 місяців, тобто до 3 вересня 2009 року, з процентною ставкою 11,65 % річних. Обумовлені цим договором кошти в зазначеній сумі позивач передав відповідачу.
27.07.2009 року позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою про отримання належних йому грошових коштів по закінченню строку дії договору, яку було отримано відповідачем, але у поверненні вкладу з депозитного рахунку у повному обсязі позивачу було відмовлено.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Тому суд першої інстанції правильно дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача баньківського строкового вкладу (депозиту) в сумі 7000 дол. США, проти чого не заперечував і відповідач.
Обгрунтованими є також і висновки суду відносно стягнення з відповідача на користь позивача 11,65% річних в розмірі 248 дол. США за період з 03.09.2009 року по 31.12.2009 року, коли банк користувався його коштами, оскільки відповідно до п.4.2., укладеного між сторонами договору, проценти на вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня що передує його поверненню вкладникові або списанню з вкладного рахунку вкладника, що на теперішній час банком зроблено не було.
Разом з тим задовольняючи позовні вимоги позивача, стосовно стягнення на його користь з відповідача 1000 грн. за юридичну допомогу, судова колегія вважає, що суд поспішно дійшов такого висновку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 року №590 „Про граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави” та додатка до цієї постанови, підпунктом 1 частини 1 передбачено, що витрати, пов’язані з правовою допомогою сторін, на користь якої ухвалене судове рішення, якщо компенсація сплачується іншою стороною, граничний розмір не перевищує суму, що обчислюється з того, що зазначеній особі виплачується 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.
З матеріалів справи вбачається, що згідно довідки від 27 жовтня 2009 року позивачу ОСОБА_1 приватним юристом Борисовим Д.Г. у цей день були надані юридичні послуги на суму 1000 грн. за складання процесуальних документів для звернення до суду з позовом про стягнення суми депозиту з ВАТ КБ „Надра”
Однак ніяких доказів, у вигляді розрахунків, квитанцій або іншого, що позивач сплатив ОСОБА_2, за надані послуги, саме таку суму і за який час, позивач суду не надав. Крім того, вказана довідка взагалі ніким не підписана.
За таких обставин судова колегія доходить висновку, що у задоволенні вимог позивача про стягнення на його користь з відповідача 1000 грн. за надання юридичних послуг слід відмовити і ухвалити в цій частині, на підставі ст.309 ЦПК України, нове рішення.
Керуючись ст.ст.303,304,309,316,317,319 ЦПК України, колегія суддів,-
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк „Надра” задовольнити частково.
Рішення Первомайського міського суду Луганської області від 25 березня 2010 року змінити, в частині стягнення з Відкритого акціонерного товариства Комерціний банк „Надра” на користь ОСОБА_1 витрат по сплаті юридичної допомоги в сумі 1000 грн. скасувати і ухвалити нове рішення яким у задоволенні вимог ОСОБА_1 в цій частині відмовити.
В іншій частині рішення суду залишити без зміни.
Рішення набирає чинності негайно, але може бути оскаржене у касаційному порядку протягом 2-х місяців до Верховного Суду України.
Головуючий:
Судді: