АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-6347/10                                                               Головуючий у 1 інстанції: Лихосенко М.О.

                                                                                                            Суддя-доповідач: Кухар С.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

        31 серпня 2010 року                                                                                          м. Запоріжжя

                 Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

         головуючого:     Бондаря М.С.

         суддів:                Кухаря С.В.

                                     Гончара О.С.

         при секретарі:    Петровій О.Б.

           розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на  рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 30 червня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа: ОСОБА_5, про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, -

В С Т А Н О В И Л А:

 У лютому 2010 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4, третя особа: ОСОБА_5 про стягнення аліментів.

В позовній заяві зазначала, що відповідач на її користь сплачував аліменти на її утримання до 08 жовтня 2009 року. У зв’язку з досягненням нею повноліття, виплата аліментів була припинена. З 01 вересня 2009 року вона навчається у Запорізькому юридичному інституті Дніпропетровського Державного університету внутрішніх справи за спеціальністю „Правознавство” на денній формі навчання. Термін навчання до 30 червня 2013 року. З цієї причини не працює та потребує матеріальної допомоги, самостійних доходів не має. Проживає разом з матір’ю, яка не працює, та знаходиться на її утриманні. Оскільки їй не достатньо грошей для навчання та проживання, просила суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на її утримання в розмірі ј частини усіх видів його доходу щомісяця, починаючи з дня подачі позову і до закінчення навчання, тобто до 30.06.2013 року.

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 30 червня 2010 року в задоволені позову відмовлено.

            Апеляційне провадження відкрито за апеляційною скаргою ОСОБА_3. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції у зв’язку з порушенням норм матеріального та процесуального права просить суд скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

            Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно з вимогами ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

У п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" роз’яснено, що  обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання),  виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі;   наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Тобто однією з умов для задоволення позову є можливість платника надавати матеріальну допомогу.  

Судом першої інстанції вірно встановлено, що ОСОБА_4 є батьком повнолітньої ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1. 01 вересня 2009 року шлюб між ОСОБА_3 і ОСОБА_5 розірвано. ОСОБА_3 з 01 вересня 2009 року вона навчається у Запорізькому юридичному інституті Дніпропетровського Державного університету внутрішніх справи за спеціальністю „Правознавство” на денній формі навчання. Термін навчання до 30 червня 2013 року.  

ОСОБА_4 від другого шлюбу має неповнолітню дитину – ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2; не працює; є інвалідом другої групи, отримує пенсію по інвалідності; інших прибутків не має; має проблеми зі здоров’ям, що підтверджується медичними довідками, потребує постійного лікування.  

Ураховуючи встановлені обставини й вимоги закону, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що ОСОБА_7 не має можливості надавати матеріальну допомогу своїй повнолітній дочці - ОСОБА_3, у зв’язку із чим відсутні підстави для задоволення позову.  

Апеляційна скарга не містить доводів, які свідчать про порушення процесуального чи матеріального права, яке призвело чи могло призвести до неправильного вирішення спору.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

 Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

 Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 30 червня 2010 року у цій справі  залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної скарги протягом двадцяти днів місяців з дня проголошення.

                Головуючий  :  

                Судді  :