У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 серпня 2010 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Дячука В.М.
суддів: Флісака Р.Й., Шкрібляка Ю.Д.
з участю прокурора Салиги О.В.
засудженого ОСОБА_1
представника потерпілого ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та потерпілого ОСОБА_3 на вирок Галицького районного суду від 31 березня 2010 року,-
в с т а н о в и л а:
Даним вироком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженець та житель АДРЕСА_1, українець, громадянин України, з вищою освітою, не одружений, тимчасово не працюючий, згідно ст. 89 КК України (далі – КК) раніше не судимий,
засуджений за ч. 2 ст. 345 КК на один рік п’ять місяців двадцять шість днів обмеження волі.
Із урахуванням того, що станом на день винесення вироку підсудний з 02.07.2009 р. знаходився під вартою, що становило 8 місяців 28 днів, а згідно вимог пункту «б» ч. 2 ст. 72 КК одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі, що становить 1 рік 5 місяців 26 днів, запобіжний захід засудженому ОСОБА_4 змінено на підписку про невиїзд і звільнено з-під варти в залі суду.
Постановлено стягнути із ОСОБА_4 на користь Івано-Франківської обласної клінічної лікарні 2079,36 грн., виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в місті Івано-Франківську 4207,63 грн., ОСОБА_3 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 2500 грн., моральної шкоди – 5000 грн.
Як встановлено вироком суду злочин вчинено при наступних обставинах.
25.04.2008 року біля 21 години 20 хвилин ОСОБА_4 разом із невстановленою досудовим слідством особою на великому скидному каналі Бурштинської ТЕС, що неподалік
Справа № 11-320/2010р. Головуючий у 1-ій інстанції Вилка С.С.
Категорія ч. 2 ст. 345 КК України Доповідач Дячук В.М.
будинку № 68 по вул. Львівській в с. Дем'янів Галицького району Івано-Франківської області, ловили недозволеним способом – методом «багріння» - в нерестовий період на забороненій ділянці рибу. Будучи при виконанні своїх службових обов'язків, проїжджаючи поруч та побачивши це, ОСОБА_3, зупинивши автомашину, підійшов до них. Представившись, що він є дільничний інспектор рибоохорони Головного Державного управління охорони, використання водних живих ресурсів та регулювання рибальства та показавши їм службове посвідчення, запропонував підсудному та невстановленій досудовим слідством особі пройти з ним до його автомашини для складання протоколу про порушення ними правил рибальства. Коли вони троє підійшли до автомашини потерпілого і він став відкривати праві передні двері своєї автомашини, ОСОБА_4 наніс потерпілому удар кулаком у голову. Невстановлений досудовим слідством чоловік, зловивши Талька ззаді за шию, повалив його на землю і тоді підсудний став наносити удари кулаками в голову. Потім лежачому потерпілому вони двоє наносили удари руками і ногами по голові і різних частинах тіла. Коли потерпілий спробував піднятись, то невстановлена досудовим слідством особа, зловивши його за одежу, стала тягнути, шарпати за одежу, а ОСОБА_5 у цей час продовжував наносити йому множинні удари руками і ногами в голову та груди. Внаслідок неправомірних дій потерпілому було спричинено середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження, які викликали тривалий розлад здоров'я і не є небезпечними для життя в момент спричинення.
У поданих апеляціях:
- прокурор, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, вважає вирок суду незаконним з підстав невідповідності висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, неправильним застосуванням кримінального закону, порушенням кримінально-процесуального закону та невідповідності призначеного покарання тяжкості злочину і особі засудженого внаслідок м’якості. Просить вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд;
- потерпілий ОСОБА_3 вважає вирок суду незаконним з підстав невідповідності висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, неправильної перекваліфікації дій засудженого. Вказує на істотне порушення кримінально-процесуального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину і особі засудженого внаслідок м’якості. Просить вирок суду скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд.
У засіданні апеляційного суду ОСОБА_4 заперечив доводи апеляцій та пояснив, що погоджується з вироком суду.
Заслухавши доповідь судді Дячука В.М., прокурора, який підтримав апеляцію прокурора, що брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та просив вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, представника потерпілого адвоката ОСОБА_2 про скасування вироку та направлення справи на новий судовий розгляд, засудженого ОСОБА_4, який вважав вирок суду законним та справедливим, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів приходить до висновку, що апеляції підлягають до часткового задоволення, а справу слід направити на новий судовий розгляд з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 323 КПК України вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
За змістом ст. 334 КПК України мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину. В цій частині вироку наводяться обставини, які визначають ступінь тяжкості вчиненого злочину, та докази, на яких ґрунтується висновок суду із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає інші докази; мотиви зміни обвинувачення; у разі визнання частини обвинувачення необґрунтованим – підстави для цього.
Як вбачається з вироку, судом при його постановленні даних вимог закону в повній мірі дотримано не було.
Так, органами досудового слідства дії ОСОБА_4 були кваліфіковані за ч. 3 ст. 345 КК. Перекваліфіковуючи їх на ч. 2 даної норми закону, суд послався на висновок комісійної судово-медичної експертизи про те, що потерпілому ОСОБА_3 були заподіяні середньої тяжкості тілесні ушкодження. При цьому судом не дано жодної оцінки висновку судово-медичної експертизи № 202/121-Е від 19.09.2008 року, яка встановила іншу ступінь тяжкості спричинених тілесних ушкоджень – тяжких, які небезпечні для життя і здоров’я в момент спричинення. За наявності двох висновків судово-медичних експертиз, суд у вироку не зазначив, з яких підстав бере до уваги один висновок, а відкидає інший.
Крім того, в обґрунтування винуватості підсудного у вчиненні злочину, суд, крім показань свідків, послався й на інші докази: протоколи пред’явлення для впізнання, відтворення обстановки та обставин події, висновок комісійної судово-медичної експертизи та інші, фактично тільки перелічивши їх, не розкриваючи змісту та не даючи їм оцінку.
Також судом допущені й інші порушення кримінально-процесуального закону, в тому числі й ті, що стосуються прав потерпілого.
Відповідно до вимог ст. 240 КПК України попередній розгляд справи здійснюється суддею одноособово з обов’язковою участю прокурора і починається з доповіді прокурора щодо можливості призначення справи до судового розгляду.
Як вбачається з протоколу та постанови про призначення справи до судового розгляду (т. 3, а.с. 215-216), попередній розгляд справи проведений без участі прокурора.
Також з протоколу судового засідання видно, що 11 березня 2010 року в судовому засіданні був допитаний потерпілий, свідки, досліджено матеріали справи та оголошена перерва до 24 березня 2010. Розгляд справи в цей день не продовжувався, оскільки потерпілий надіслав клопотання про відкладення розгляду через хворобу. У судовому засіданні була оголошена перерва до 30 березня 2010 року і в цей день продовжено розгляд справи без участі потерпілого та проведено судові дебати.
У матеріалах справи є клопотання потерпілого ОСОБА_3 від 29 березня 2010 року про відкладення розгляду справи 30 березня у зв’язку з перебуванням його на стаціонарному лікуванні та бажанням бути присутнім при розгляді справи. До апеляційної скарги потерпілим долучено копію листка непрацездатності, з якого вбачається, що він з 30 березня по 12 квітня 2010 року перебував на стаціонарному лікуванні.
Таким чином, завершивши розгляд справи без участі потерпілого ОСОБА_3, який не з’явився до суду з поважних причин і подав клопотання про відкладення розгляду, суд порушив його права.
У зв’язку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону вирок суду підлягає скасуванню, а справа – направленню на новий судовий розгляд, під час якого необхідно звернути увагу на вказані у даній ухвалі колегії суддів недоліки, усунути їх і прийняти законне та обґрунтоване рішення.
Якщо при новому судовому розгляді буде встановлено, що ОСОБА_4 вчинив тяжчий злочин, ніж той, за який його засуджено, то призначене покарання слід вважати надто м’яким .
Керуючись ст.ст. 365, 366, 367, 370 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляції прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, та потерпілого ОСОБА_3 задовольнити частково.
Вирок Галицького районного суду від 31 березня 2010 року щодо ОСОБА_4 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду зі стадії попереднього розгляду.
Судді: В.М. Дячук
Р.Й. Флісак
Ю.Д. Шкрібляк
Згідно з оригіналом:
суддя В.М. Дячук