Справа № 22-5851 \09
Головуючий у 1 інстанції Кушнарьова В.А.
Категорія -39
Доповідач Дем*яносов М. В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 липня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справа х апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого судді: Дем*яносова М. В.суддів Будулуца М. С.
Папоян В.В.
при секретарі: СулімаЄ.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 12 травня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши в обсязі апеляційної скарги досліджені по справі докази, суд –
ВСТАНОВИЛА:
У лютому 2009 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування шкоди.
У позовні заяві зазначала, що 23.12.2008 року до відділу ДВС Артемівського міськрайонного управління юстиції від адвоката ОСОБА_3, який представляв інтереси ОСОБА_4- боржника по виконавчому провадженню про стягнення аліментів, надійшла скарга про порушення нібито нею прав учасників виконавчого провадження. Копії зазначеної скарги були направлені до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділу ДВС Головного управління юстиції у Донецької області та до прокуратури м. Артемівська.
В скарзі ОСОБА_3 зазначав, що вона як державний виконавець порушила норми діючого законодавство, не належним чином виконує свої посадові обов*язки, порушила морально-етичні норми поведінки державного службовця, особисто зацікавлена в провадженні і тим самим спричиняє шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян. Вважає, що відповідач розповсюдив про неї відомості, які не відповідають дійсності, тому просила суд зобов*язати ОСОБА_3 спростувати вказані в скарзі неправдиві відомості та стягнути на її користь з відповідача у відшкодування моральної шкоди 1700 грн.
ОСОБА_3 звернувся із зустрічним позовом де вказував, що ОСОБА_2 свідомо, навмисно, заздалегідь знаючи що в його скарзі не міститься повідомлення про злочин, та заяви про порушення кримінальної справи відносно неї, з метою притягнення його до кримінальної відповідальності 20 січня 2009 року звернулася до прокуратури м. Артемівська з заявою про скоєння ним злочину, передбаченого ст.. 383 КК України та вимагала притягнути його до кримінальної відповідальності за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину. Постановою помічника прокурора м. Артемівська від 6.02.2009- року в порушенні кримінальної справи відносно нього було відмовлено.
Вважає, що вказані у заяві відомості не відповідають дійсності, принижують його честь гідність та ділову репутацію. Просив суд у зв*язку з цим стягнути з відповідачки на його користь у відшкодування моральної шкоди 1700 грн.
Рішенням Артемівсського міськрайонного суду Донецької області від 12 травня 2009 року в задоволенні як основного так і зустрічного позовів відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_2 надала апеляційну скаргу в якій ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції і задоволення її вимог в повному обсязі. Вважає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки у ОСОБА_3 для звернення до вказаних органів не було жодних підстав. Інформація викладена ним у скарзі є недостовірною однак суд на це уваги не звернув і вважає безпідставно відмовив у задоволенні її позову.
Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає, рішення суду слід залишити без зміни з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 277 України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та ( або) членів її сімї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Згідно ст. ст. 297, 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі на недоторканість своєї ділової репутації і має право звернутися до суду з позовом про захист порушених прав.
Судом встановлено, що між сторонами 16.12.2008 року виникла конфліктна ситуація з приводу ознайомлення адвокатом ОСОБА_3 з виконавчим провадженням і він звернувся зі скаргою до начальника відділу ДВС на неналежне відношення державного виконавця до своїх посадових обов’язків.. З цього приводу проводилася перевірка і була винесена постанова в якій вказано, що дії державного виконавця Сидоренко О.В. є законними.
Встановивши, що ОСОБА_3 звертався зі скаргою про конфлікту ситуацію яка мала місце 16.12.2008 року на неправомірні дії старшого державного виконавця Сидоренко О.В. з метою притягнення її до дисциплінарної відповідальності, без мети принизити її честь, гідність та ділову репутацію, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що відомості які були викладені у вказаній скарзі не можна розцінювати як поширення неправдивих відомостей які принижують честь, гідність та ділову репутацію.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 звернулася до прокуратури м. Артемівська і в заяві про скоєння злочину вказувала, що ОСОБА_3 у своїй скарзі від 23 грудня 2008 року звинуватив її у скоєнні злочину передбаченому ст.. 367 КК України, а також у порушення вимог Закону України « Про боротьбу з корупцією», використовував правосуддя у своїх власних інтересах.
На підставі вказаної заяви прокуратурою проводилася перевірка за ст.. 97 КПК України. Постановою помічника прокурора від 6.02.2009 року в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за ст.. 383 КК України було відмовлено.
Звернення до правоохоронного чи державного органу із заявою або скаргою про неправомірні дії іншої особи, якщо цей орган наділений владними повноваженнями щодо поновлення законності у відповідних відносинах чи передбачених законом санкцій до правопорушника, не може розцінюватися як поширення неправдивих відомостей, якщо не встановлено, що фактичною метою цих дій було приниження честі, гідності та ділової репутації певної особи.
Суд першої інстанції, встановивши, що з боку як однієї сторони так її іншої при звернення до відповідних органів із скаргою і заявою не було мети направленої на приниженя честі, гідності та ділової репутації, прийшов до обгрунтованого висновку, що в задоволенні як основного так і зустрічного позову слід відмовити за їх безпідставністю.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з*ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із роз*ясненням Пленуму Верховного Суду України, що містяться в п.1 постанови „ Про судове рішення" № 11 від 29 грудня 1976 року, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільно процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності- на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Рішення Артеміського міськрайонного суду Донецької області від 12 травня 2009року є обгрунтованим, в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановленні обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в ході судового засідання.
Оскільки апеляційним судом не встановлено порушень судом першої інстанції при розгляді цієї справи вимог матеріального чи процесуального законів або неправильної оцінки досліджених по справі доказів, то підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення немає.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду.
Керуючись ч. 1п.1 ст. 307, 308, 313, ч. 1п.1 ст. 314, 315 ЦПК України
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області 12 травня 2009 року залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.