Справа № 22ц - 5014\09

 Головуючий в 1 інстанції Крупко О. Г.

Категорія 27

 Доповідач Дем*яносов М. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2009 року м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області

в складі:

головуючого Пономарьової О.М.

суддів Папоян В.В., Дем*яносова М. В.

при секретарі Шатун Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства комерційний банк « Надра» ( далі ВАТ КБ « Надра» на рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 24 квітня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ВАТ КБ « Надра» про захист прав споживачів та повернення коштів,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2009 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ВАТ КБ « Надра» про стягнення вкладу, посилаючись на те, що 25.06.2008 року ^ між ним та відповідачем був укладений договір банківського вкладу «Мій вибір»». Банк прийняв від нього кошти в розмірі 200 000 грн. на депозитний рахунок та зобов’язався виплачувати депозит та проценти на умовах та в порядку, встановленому договором.

28.01.2009 року позивач вирішив достроково отримати суму вкладу про що подав письмову заяву банку. Однак на його вимогу банк вклад не повернув, тому він вимушений звертатися до суду.

Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від24

квітня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_1. задоволені. Стягнуті з ВАТ КБ « Надра» на користь ОСОБА_1 суму грошового вкладу у розмірі 200 000 грн., та понесені судові витрати

В апеляційній скарзі відповідач ВАТ КБ « Надра» посилається на неправильне застосування вимог матеріального закону та порушує питання про скасування зазначеного судового рішення та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Відповідач зазначив, що суд не врахував, що постановою Правління Національного банку України (далі - НБУ) від 10.02.2009 року № 59 призначено тимчасового адміністратора та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 10.02. пор 10.08.2009 року. Вважають, що зазначена постанова не є нормативно - правовим актом, який би підлягав реєстрації в Міністерстві юстиції України, оскільки не містить норми права та має персоніфікований характер. Крім того, суд не врахував, що вимога позивача щодо повернення вкладу, строк повернення якого не настав (згідно договору становить 25.06.2009 року ), не підлягає задоволенню Тимчасовим адміністратором, так як строк виконання банком цих зобов’язань не настав.

зобов’язався виплачувати вкладнику депозит та проценти на нього на умовах і в порядку, встановлених договором (а.с7-10).

Відповідно до п.4.5 Договору між сторонами вкладник має право достроково отримати суму депозиту або його частину. У разі наміру дострокового повернення депозиту або його частини вкладник зобов’язаний повідомити про це установу банку шляхом подання заяви не пізніше, ніж за два робочих дні до дати повернення (п.4.5 Договору).

Таким чином, вимога вкладника видати вклад на його вимогу є його правом, яким і скористався ОСОБА_1 звернувшись про це з письмовою заявою до банку 28.01. 2009 року.

За таких обставин доводи відповідача про право на отримання грошового вкладу після закінчення терміну депозиту не грунтуються на законі і на договорі.

Доводи апеляційної скарги щодо застосування мораторію на задоволення вимог кредиторів не впливають на висновки суду про обгрунтованість заявлених вимог з наступних підстав.

В своїй апеляційній скарзі відповідач посилається на постанову правління НБУ від 10.02.2009 року № 59 «Про призначення тимчасової адміністрації у ВАТ КБ « Надра» на підставі якої введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 10.02. по 10.08.2009 року.

Відповідно до ст. 85 Закону України «Про банки та банківську діяльність» з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку, який відповідав би встановленим цим Законом та нормативно -пр&овими актами Національного банку України вимогам, Національний банк України має право введення мораторію на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації, але на строк не більше шести місяців.

Відповідно до ст. 56 « Про Національний банк України» Національний банк видає нормативно - правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов’язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб.

Нормативно - правові акти Національного банку видаються у формі постанов Правління Національного банку, а також інструкцій, положень, правил, що затверджуються постановами Правління Національного банку. Вони не можуть суперечить законам України та іншим законодавчим актам України і не мають зворотної сили, крім випадків, коли вони згідно з законом пом’якшують або скасовують відповідальність.

Нормативно - правові акти Національного банку підлягають обов’язковій державній реєстрації в Міністерстві юстиції України та набирають чинності відповідно до законодавства України. Нормативно - правові акти Національного банку можуть бути оскаржені відповідно до законодавства України.

Таким чином, зазначеним законом встановлена обов’язковість державної реєстрації в Міністерстві юстиції України нормативно - правових актів Національного банку України.

Право володіння, користування та розпорядження своєю власністю, об’єктом якої є грошові вклади, закріплено в ст. 41 Конституції України. Встановлені гарантії права на приватну власність, в тому числі проголошено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, при цьому право приватної власності є непорушним. Громадянин має право вільно здійснювати право власності щодо належного йому майна.

За таких підстав суд вважає, що постанова Національного банку про введення мораторію на задоволення вимог кредитору є нормативно – правовим актом, який підлягає реєстрації в Міністерстві юстиції України, оскільки зачіпає права і законні інтереси громадян.

Доводи відповідача про те, що постанова Правління НБУ 2008 року не підлягає реєстрації, оскільки носить персональний характер, неспроможні.

Дійсно, відповідно до п.п.а, б п.5 Положення на державну реєстрації не подаються акти персонального характеру (про склад комісій, призначення на посаду і звільнення з неї, заохочення працівників тощо); дія яких вичерпується одноразовим застосуванням, крім актів про затвердження положень, інструкцій та інших, що містять правові норми.

З письмової заяви позивача вбачається, що 28.01.2009 року року він звернувся до відповідача з заявою про виплату грошового вкладу ( а.с13-14), що відповідало вимогам договору, але йому було безпідставно відмовлено.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правильного правового висновку про те, що права позивача порушені, підлягають захисту, позивач має право вимагати від відповідача виконання взятого на себе зобов’язання виплатити частину грошового вкладу за договором.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, рішення підлягає залишенню без змін, як таке, що відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 307 п.1 п. 1, 308, 314-315 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу ВАТ КБ « Надра» відхилити.

Рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 24 квітня 2009 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга може бути подана протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.