АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 10-а-934/2009 Категорія: ст. 236-7 КПК України Головуючий у першій інстанції: Макаренко А.В. Доповідач: Бартащук Л. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2009 року колегія суддів судової палати у кримінальних справа х Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді Глиняного В.П.

суддів Мацелюха П.С., Бартащук Л. В.

прокурора Менчиц С. Є.

адвоката ОСОБА_2

представника ОСОБА_3 ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали скарги за апеляцією ОСОБА_3 на постанову Печерського районного суду м. Києва від 27 квітня 2009 року.

Цією постановою скаргу ОСОБА_3 на постанову старшого прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами внутрішніх справ при провадженні дізнання та досудового слідства прокуратури м. Києва від 10.10.2008 року про порушення кримінальної справи за фактом вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, залишено без задоволення.

Своє рішення суд мотивував тим, що при порушенні кримінальної справи були виконані вимоги ст. ст. 94-98 КПК України щодо наявності приводів та підстав до порушення кримінальної справи, законність джерел отримання даних, які стали підставами для винесення постанови про порушення справи, не викликає сумнівів, а тому постанова про порушення кримінальної справи є законною та обгрунтованою і підстави для її скасування відсутні.

В апеляції ОСОБА_3 просить постанову суду скасувати та в порушенні кримінальної справи відмовити, посилаючись на її необгрунтованість, невмотивованість та невідповідність фактичним обставинам справи.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції, представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4, який підтримав апеляцію, перевіривши матеріали за скаргою та матеріали, які стали підставами для порушення кримінальної справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що зазначена апеляція задоволенню не підлягає.

Розглядаючи скаргу, суддя, відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України, заслухав пояснення скаржника та його захисника, прокурора, дослідив матеріали, які стали підставою для порушення кримінальної справи, і прийшов до висновку, що при її порушенні органами досудового слідства вимоги діючого законодавства України були дотримані, а тому підстави для скасування постанови відсутні.

Таке рішення суду першої інстанції колегія суддів вважає аргументованим і з ним погоджується.

Відповідно до вимог ст. ст. 94, 97-99 КПК України прокурор чи слідчий за наявності приводів і підстав, зазначених у ст. 94 КПК України, зобов’язані винести постанову про порушення кримінальної справи, вказати в постанові ці приводи і підстави, статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується справа, а також подальше її спрямування.

Розглядаючи скаргу суд встановив, що приводом для порушення кримінальної справи стала заява ОСОБА_5 про те, що ОСОБА_3, з метою шахрайського заволодіння її майном, шляхом зловживання довірою, під виглядом надання допомоги щодо продажу квартири АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_5, 01.03.2006 року уклав з нею фіктивний договір купівлі-продажу зазначеної квартири з умовою повернення ОСОБА_5 після її продажу грошових коштів, якими він в подальшому протиправно заволодів, а підставою - достатні дані, які вказують на наявність в даному випадку ознак злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Доводи скаржника про необгрунтованість та невмотивованість постанови, не грунтуються на вимогах закону.

Відповідно до ст. 236-8 КПК України, суддя при розгляді скарги на постанову про порушення кримінальної справи з’ясовує лише питання про те, чи були наявними приводи і підстави, передбачені в ст. 94 ч. 1 КПК України, для порушення кримінальної справи, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи.

Досліджувати докази, давати їм оцінку, в інший спосіб перевіряти питання щодо доведеності чи недоведеності винності особи, розглядати та вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінальної справи по суті, суди не вправі, оскільки це буде порушенням конституційних засад правосуддя.

Враховуючи зазначене, підстав для задоволення апеляції ОСОБА_3 колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Постанову Печерського районного суду м. Києва від 27 квітня 2009 року, якою скаргу ОСОБА_3 на постанову старшого прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами внутрішніх справ при провадженні дізнання та досудового слідства прокуратури м. Києва від 10.10.2008 року про порушення кримінальної справи за фактом вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, залишено без задоволення, залишити без змін, а апеляцію ОСОБА_3 - без задоволення.