Справа № 11 -а-3 78/2009 року
Головуючий в 1 інстанції - Васильєва М. А.
Категорія - ч. 1 ст. 367 КК України
Доповідач - Стрижко C.I.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
9 червня 2009 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
• - головуючого судді Стрижко С.І.
• - суддів Єленіної Ж.М.
Шальнєвої Т.П.
• - з участю прокурора Петренко О.І.
• - потерпілої ОСОБА_2
• - представника потерпілої ОСОБА_3
• - захисника ОСОБА_4
• - виправданого ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, ОСОБА_6 на вирок Деснянського районного суду м. Києва від 30 грудня 2008 року, згідно з яким:
- ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с Требухів Броварського району Київської області, українець, громадянин України, з середньою освітою, одружений, не працюючий помічником начальника чергової частини Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві, маючий спеціальне звання - майор міліції, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий, - виправданий за ст. 367 ч. 1 КК України за відсутністю в його діях складу злочину.
Органами досудового слідства ОСОБА_5 обвинувачується у тому, що будучи службовою особою та займаючи посаду старшого оперуповноваженого-чергового чергової частини 1-го територіального відділу міліції Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві, вчинив службову недбалість за таких обставин.
Так, 6 березня 2005 року, приблизно о 14 год. 05 хвил. Нарядом полку міліції особливого призначення «Беркут» по вул. Миропільській, 2 у м. Києві була затримана ОСОБА_2 і доставлена до ТВМ-1 Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві по вул. Мілютенка, 28-Б.
На підставі рапортів працшників міліції Папуші С. С., Хіля В.І. та Козачука К.П. оперативний черговий ТВМ-1 Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_5 склав відносно ОСОБА_2 адміністративний протокол за ст. 173 КпАП України та відповідно до п. 3.2.2.3 Інструкції по організації роботи чергової частини, затвердженої наказом МВС України від 18 серпня 1992 року № 485, о 15 год. помістив ОСОБА_2 до кімнати затриманих, про що у книзі обліку осіб, затриманих у ТВМ-1 Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві було зроблено відповідний запис за № 584.
Того ж дня, а саме 6 березня 2005 року, приблизно в період часу з 14 год. до 18 год. 30 хвил., виконуючий обов’язки начальника Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві, відповідно до ч. 3 п. 4.4.2.7 Інструкції по організації роботи чергової частини в постанові за справою про адміністративне правопорушення за № 1984 від 6 березня 2005 року обрав ОСОБА_2 адміністративну санкцію -штраф у розмірі 51 грн.
6 березня 2005 року, приблизно в період часу з 18 год. 30 хвил. До 19 год. після надання медичної допомоги ОСОБА_2 помічником оперативного чергового ОСОБА_10, останній було надано для ознайомлення відповідний протокол та постанова про адміністративне правопорушення, а також повідомлено ОСОБА_2 про те, що після підписання її відпустять.
Після чого, відповідно до ч. ч. 1-3 п. 4.4.2.7, п. 3.2.2.3.3 Інструкції, оперативний черговий ТВМ-1 Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_5, який був зобов’язаний контролювати додержання встановлених строків адмшістративного затримання, яке може тривати не більше 3-х годин відносно осіб, які скоїли адміністративне правопорушення і які можуть бути затримані до розгляду справи суддею або начальником (заступником начальника) ОВС, будучи службовою особою, не виконуючи своїх службових обов’язків, що виразилися у бездіяльності щодо своєчасного звільнення ОСОБА_11 з кімнати затриманих, продовжував утримувати останню до закінчення своєї зміни, а саме приблизно до 9 год. ЗО хвил. 7 березня 2005 року у ТВМ-1 Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві, чим грубо порушив та обмежив її конституційні права, а саме право на свободу та пересування.
Після цього, приблизно о 9 год. 30 хвил. 7 березня 2005 року ОСОБА_5 передав адміністративну справу відносно ОСОБА_2 наступній зміні ТВМ-1 Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві. Того ж дня ОСОБА_2 була звільнена з кімнати затриманих ТВМ-1.
Вказані дії ОСОБА_5 були кваліфіковані органами досудового слідства за ч. 1 ст. 367 КК України.
Постановляючи виправдувальний вирок відносно ОСОБА_5, суд першої інстанції, як це зазначено у вироку, оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, прийшов до висновку про те, що у судовому засіданні було безспірно встановлено, що ОСОБА_2 була затримана 6 березня 2005 року у відповідності до вимог діючого законодавства, та під час чергування старшого оперативного чергового по ТВМ-1 Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_12 в період часу з 14 год. 30 хвил. 6 березня 2005 року до 10 год. 7 березня 2005 року відносно ОСОБА_2 по адміністративному матеріалу не було прийняте рішення про накладення на неї адміністративного стягнення у виді штрафу, тобто остання перебувала протягом цього часу на законних підставах в кімнаті для затриманих ТВМ-1 Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві, а тому виправдав ОСОБА_5 за відсутністю в його діях складу злочину.
В апеляції прокурор, який приймав участь у розгляді справи судом першої шстанцІЇ, просить виправдувальний вирок відносно ОСОБА_5, як незаконний та необгрунтований скасувати, постановити новий вирок, яким визнати ОСОБА_5 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 367 ч. 1 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних доходів громадян.
При цьому апелянт посилався на те, що висновок суду першої інстанції про відсутність у ОСОБА_5 складу інкримінованого йому злочину, а також про те, що рішення по адміністративній справі відносно ОСОБА_2 про накладення на неї адміністративного стягнення у виді штрафу не було прийняте на час чергування ОСОБА_5 не відповідає фактичним обставинам справи, спростовується зібраними у справі доказами, у тому числі показаннями самого ОСОБА_5, які він давав на досудовому слідстві під час допиту та на очній ставці зі свідком ОСОБА_13, показаннями свідка ОСОБА_13 про розгляд адміністративної справи відносно ОСОБА_2 6 березня 2005 року та накладення на неї штрафу, показаннями інших свідків, відповідно до яких ОСОБА_5 за своїми службовими обов’язками повинен був слідкувати за додержанням вимог чинного законодавства щодо затриманих Деснянським РУ ГУ МВС України в м. Києві осіб та при необхідності приймати усі заходи щодо їх звільнення.
На думку апелянта, оскільки ОСОБА_5 вчинив службову недбалість, яка доведена зібраними по справі доказами, він має бути визнаний винуватим у скоєнні злочину, передбаченого ст. 367 ч. 1 КК України.
Колегія суддів, :
• - заслухавши доповідь судді,
• - провівши по справі судове слідство в частині допиту ОСОБА_5, потерпілої ОСОБА_2, свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14, а також отримавши результати виконання судового
доручення про витребування додаткових матеріалів,
• - заслухавши пояснення прокурора, який підтримав апеляцію та просив її задовольнити,
• - заслухавши пояснення потерпілої та її представника, які вважали доведеною винуватість ОСОБА_5 в інкримінованому йому злочині та просили постановити відносно нього обвинувальний вирок, а також стверджували про причетність до вчиненого відносно ОСОБА_2 злочину інших осіб,
- заслухавши пояснення захисника та виправданого ОСОБА_5, яки заперечували протиапеляції та, заявляючи про відсутність в діях ОСОБА_5 складу інкримінованого йому злочину, просили залишити виправдувальний вирок відносно нього без зміни,
• - провівши судові дебати та надавши ОСОБА_5 останнє слово,
• - перевіривши матеріали справи та доводи апеляції прокурора, -
приходить до висновку про часткове задоволення апеляції із скасуванням виправдувального вироку відносно ОСОБА_5 та з направленням кримінальної справи щодо нього на додаткове розслідування з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 22 КПК України, прокурор, слідчий та особа, яка проводить дізнання зобов’язані вжити усіх передбачених законом заходів для всебічного і об’єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, а також обставини, що обтяжують та пом’якшують його відповідальність.
Згідно із ст. ст. 281, 368 КПК України однобічним та неповним визнається досудове і судове слідство, коли залишилися недослідженими таки обставини, з’ясування яких може мати істотне значення для правильного вирішення справи, а повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти та неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота та неправильність не може бути усунута у судовому засіданні.
Разом з тим, як убачається із матеріалів справи, органи досудового слідства зазначені вимоги закону належним чином не виконали та допустили таку неповноту та однобічність, які не тягнуть за собою повернення справи на додаткове розслідування, оскільки не можуть бути усунуті у судовому засіданні. На ці обставини суд першої інстанції уваги не звернув та, не з’ясувавши усіх обставин, що можуть мати суттєве значення для правильного вирішення справи, передчасно постановив виправдувальний вирок відносно ОСОБА_5
Так, постановляючи виправдувальний вирок відносно ОСОБА_5, суд першої інстанції відкинув як доказ по справі показання свідка ОСОБА_13 про те, що адміністративний протокол відносно ОСОБА_2 був розглянутий ним 6 березня 2005 року та обране адмшстягнення у виді штрафу, пославшись на неконкретні та суперечливі відповіді вказаної особи, а в обгрунтування свого висновку поклав показання останнього про те, що вш будь-яких порушень чинного законодавства при складанні адміністративного протоколу щодо ОСОБА_2, її затримання та утримання її в черговій частині ТВМ-1 Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві до доставки її до суду, оскільки керівництвом Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві було прийняте рішення про направлення адміністративної справи відносно ОСОБА_2 на розгляд до суду, не вчиняв; а також показання свідків ОСОБА_10, ОСОБА_14, ОСОБА_15., ОСОБА_16, ОСОБА_17 та інших щодо обставин складання адміністративного протоколу відносно ОСОБА_2, її утримання в черговій частині та відсутності будь-яких порушень зі сторони ОСОБА_5 при несенні служби протягом 6-7 березня 2005 року під час чергування, та не прийняв показання свідка ОСОБА_13 О.І.
При цьому, пославшись на показання вказаних осіб, які вони давали під час судового слідства, суд першої шсяанції фактично не дав будь-якої оцінки показанням цих же осіб, які вони давали на досудовому слідстві та які за змістом не співпадали з показаннями у судовому засіданні, на що було вказано і судом апеляційної шстанції в ухвалі від 15 травня 2007 року, якою був скасований раніше постановлений виправдувальний вирок відносно ОСОБА_5 від 1 березня 2007 року.:
Зокрема, суд першої шстанції не дав будь-якої оцінки показанням ОСОБА_5 на досудовому слідстві при допиті та на очній ставці з ОСОБА_13, відповідно до яких ОСОБА_5 підтверджував факт перебування ОСОБА_13 0.1. в черговій частині ТВМ-1 Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві, розгляд ним адміністративного протоколу відносно ОСОБА_2 6 березня 2005 року та ті обставини, що він, ОСОБА_12, у зв’язку з великим обсягом роботи не перевірив матеріали щодо прийнятого рішення відносно ОСОБА_2, оскільки був впевнений, що рішення відносно неї буде приймати суд.
Крім того, фактично прийнявпш за такі, що відповідають дійсності, показання ОСОБА_5 про те, що після складання адміністративного протоколу відносно ОСОБА_2 керівництвом Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві було прийняте рішення про направлення цих матеріалів на розгляд до суду, суд першої шстанції ці показання належним чином не перевірив та не встановив, якою ж службовою особою було прийняте таке рішення, оскільки ОСОБА_5 не зміг назвати цю особу. Більш того, прийнявши як належний доказ показання ОСОБА_5 в цій частині, суд першої шстанції не дав будь-якої оцінки тим обставинам, що у постанові по адміністративній справі відносно ОСОБА_2 відсутнє рішення відповідної службової особи про направлення протоколу про вчинення адміністративного правопорушення потерпілою до суду, а навпаки зазначене рішення про накладення на неї адмшстягнення у виді штрафу., а також тим обставинам, що у книзі обліку осіб, доставлених до ТВМ-1 Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві, був зроблений запис про те, що ОСОБА_2 була звільнена 6 березня 2005 року о 17 год. 20 хвил., обмежившись при цьому лише вказівкою, що такий запис спростовується іншими доказами по справі, та фактично не перевіривши та не встановивши ким він зроблений та на підставі чого.
Таким чином, суд першої шстанції поклав в основу виправдувального вироку не перевірені належним чином показання ОСОБА_5., оскільки фактично не встановив, ким і коли було прийняте рішення про направлення адмінсправи відносно ОСОБА_2 на розгляд до суду, як про це заявляв ОСОБА_5 як на підставу подальшого утримання потерпілої в черговій частині більше 3-х годин, яким чином процесуально таке рішення було оформлено та не зібрав на підтвердження цього достатніх доказів.
Що стосується посилань у вироку на показання свідків, у тому числі ОСОБА_10, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, як на доказ невинуватості ОСОБА_5 у пред’явленому йому обвинуваченні, то такий висновок суду також є сумнівним, оскільки протиріччя у показаннях цих осіб з огляду на показання, які вони давали раніше, у тому числі щодо обставин складання адмінпротоколі відносно ОСОБА_2, прийнятого рішення про направлення справи на розгляд до суду та інших обставин несення чергування ОСОБА_5, судом першої шстанції не усунуті, на що також вказувалось і в ухвалі Апеляційного суду м. Києва від 15 травня 2007 року.
Крім того, аналізуючи зміст наведених у вироку показань вказаних свідків про те, що вони під час виконання своїх службових обов’язків у разі виявлення в адміністративній справі щодо ОСОБА_2 фіксації прийнятого рішення про накладення на неї штрафу, негайно б звільнили потерпілу та вказали про допущені з цього приводу порушення ОСОБА_5, колегія суддів розцінює як припущення, які належним чином не перевірені, та як такі, що не спростовують показань свідка ОСОБА_13 про те, що адмінматеріал щодо ОСОБА_2 був ним розглянутий 6 березня 2005 року, про що заявляв свідок і в суді апеляційної шстанції при проведенні судового слідства, в той час, як ні ОСОБА_5 ні свідок ОСОБА_14 не спроможні були вказати ким із керівництва Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві і яким чином з відображенням у відповідних процесуальних документах було прийняте рішення про направлення адміністративного матеріалу щодо ОСОБА_2 до суду, як на підставу її утримання в черговій частині ТВМ-1 Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві більше 3-х годин, аж до 7 березня 2005 року.
За таких обставин, оскільки суд першої шстанції не з’ясував усіх обставин справи, що мають суттєве значення для правильного вирішення кримінальної справи щодо ОСОБА_5, не усунувши при цьому у повній мірі допущену слідчими органами неповноту та неправильність досудового слідства, висновок суду першої шстанції щодо відсутності в діях ОСОБА_5 складу інкримінованого йому злочину є непереконливим та передчасним, а тому апеляція прокурора в частині скасування виправдувального вироку відносно ОСОБА_5 є обгрунтованою та підлягає задоволенню із скасуванням постановленого по даній справі судового рішення.
При цьому, колегія суддів приходить до висновку, що слідчими органами допущена така неповнота та неправильність досудового слідства, яка з урахуванням великого обсягу оперативно-розшукових та слідчих дій, які необхідно виконати для забезпечення виконання вимог ст. 22 КПК України про повне та всебічне дослідження обставин справи та з’ясування усіх обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення справи, при умові, що така можливість у слідчих органах не вичерпана, а також з огляду на специфіку судового розгляду та процесуальне положення суду, не може бути усунута у судовому засіданні.
З урахуванням викладеного в ухвалі, наявних у справі доказів, а також отриманих під час проведення судового слідства судом апеляційної інстанції результатів виконання судового доручення, органам досудового слідства необхідно здійснити такі оперативно-розшукові та слідчі дії, а саме:
• - для перевірки показань ОСОБА_5 та ОСОБА_14 про те, що керівництвом Деснянського РУ ГУ МВС України після складання і оформлення адміністративного протоколу відносно ОСОБА_2 було прийняте рішення про направлення цієї адмінсправи на розгляд до суду, встановити та допитати усіх осіб - керівників Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві, які станом на 6 березня 2005 року за законом мали право розглядати адміністративні матеріали; з’ясувати при цьому хто конкретно і коли приймав таке рішення, яким чином воно було процесуально оформлено у відповідному документів, а якщо ні, то з яких підстав;
• - з огляду на суперечності в показаннях ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_13 стосовно розгляду адміністративного матеріалу щодо потерпілої та для перевірки показань свідка ОСОБА_13 про те, що 6 березня 2005 року він був в приміщенні ТВМ-1 Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві, де розглядав адміністративні матеріали, враховуючи, що на час розгляду справи в суді апеляційної шстанцІЇ згідно із повідомленням усі адміністративні матеріали, що були розглянуті у 2005 році, знищені у зв’язку із закінченням строків зберігання, відповідно до матеріалів справи встановити усіх осіб, які були затримані 6 березня 2005 року, доставлені до ТВМ-1 Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві та відносно яких були складені адміністративні протоколи, допитати вказаних осіб з приводу порядку розгляду адміністративних справ щодо них з метою встановлення даних, ким із керівництва Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві було прийняте рішення про накладення на правопорушників адмінстягнення у виді штрафу, як це зазначено у відповідному журналі;
- оперативним та слідчим шляхом встановити, ким, коли, на підставі чого тарозпорядженням якої службової особою у відповідному журналі чергової частини ТВМ-1Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві зроблений запис про звільнення ОСОБА_2 о 17год. 20 хвил. 6 березня 2005 року;
• - в залежності від отриманих даних встановити дійсні підстави утримання ОСОБА_2 в черговій частині ТВМ-1 Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві протягом 6-7 березня 2005 року після відібрання у неї пояснень з приводу її затримання за підозрою у вчиненні шахрайських дій;
• - з метою перевірки заяв потерпілої ОСОБА_2 про непритягнення до відповідальності усіх винних осіб та наявність по справі даних про вчинення відносно неї і інших злочинів, у разі, встановлення факту незаконного утримування ОСОБА_2 в черговій частині ТВМ-1 Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві протягом 6-7 березня 2005 року, шляхом додаткового допиту потерпілої, ОСОБА_5, свідків та проведення інших необхідних слідчих дій, ретельно перевірити ці доводи ОСОБА_2 з прийняттям відповідних процесуальних рішень, визначити особу чи коло осіб, причетних до вчинених, встановлених та доведених діянь, які мають ознаки злочинів відносно ОСОБА_2;
- ретельно перевірити твердження ОСОБА_5 про його непричетність до інкриміновано йомузлочину та належне виконання ним його службових обов’язків, за результатами додатковогорозслідування вирішити питання про наявність або відсутність в діях ОСОБА_5 складуінкримінованого йому злочину або інших злочинів з огляду на заяви потерпілої. При цьому під часдопиту ОСОБА_5 та інших працівників міліції, які несли чергування у ТВМ-1 Деснянського РУ ГУМВС України в м. Києві 6-7 червня 2005 року встановити, чому в порушення вимог чинногозаконодавства рідні та близькі потерпілої не були повідомлені належним чином про її затримання, чому при встановлені анкетних даних ОСОБА_18 під час оформлення адміністративного протоколу не були з’ясовані обставини, що можуть призвести до тяжких наслідків, у тому числі наявність у затриманої малолітніх дітей, хвороби тощо, що унеможливлювало її утримання в органах міліції. До того ж, у разі встановлення факту незаконного утримування потерпілої в черговій частині ТВМ-1 Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві 6-7 березня 2005 року до моменту закінчення чергування ОСОБА_5, при наявності підстав за результатами розслідування для прийняття рішення про відсутність в діях ОСОБА_5 складу інкримінованого йому злочину, встановити усіх осіб, причетних до неправомірних дій, вчинених щодо ОСОБА_2, з прийняттям відносно цих осіб відповідного процесуального рішення відповідно до вимог ст. 97 КПК України. Також під час додаткового розслідування з метою перевірки показань свідка ОСОБА_14 шляхом допиту працівників ТВМ-1 Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві встановити підстави та причини подальшого утримання ОСОБА_2 в черговій частині протягом декількох годин 7 березня 2005 року після отримання інформації про неможливість розгляду адмінсправи відносно неї судом у зв’язку із вихідним днем. У разі встановлення факту незаконного утримування потерпілої 7 березня 2005 року, встановити усіх причетних до цього осіб, давши на підставі зібраних доказів юридичну оцінку цим діям.
Для проведення повного та всебічного розслідування, встановлення по справі усіх обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи, органам досудового слідства при наявності підстав слід провести і інші оперативно-розшукові та слідчі дії.
З огляду на наведене, апеляція прокурора підлягає частковому задоволенню - в частиш скасування виправдувального вироку, постановленого відносно ОСОБА_5 з поверненням кримінальної справи щодо нього за пред’явленим обвинувачення на додаткове розслідування прокурору Деснянського району м. Києва,
Запобіжний захід, обраний відносно ОСОБА_5 слід залишити без зміни.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Вирок Деснянського районного суду м. Києва від 30 грудня 2008 року відносно ОСОБА_5-скасувати.
Кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_5 за ст. 367 ч. 1 КК України - повернути прокурору Деснянського району м. Києва для проведення додаткового розслідування.
Запобіжний захід, обраний щодо ОСОБА_12 у вигляді підписки про невиїзд з постійного місцяпроживання - залишити без зміни.