Справа № 2А-29 2007 рік
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 квітня 2007 року м. Макіївка
Гірницький районний суд м. Макіївки Донецької області в складі:
головуючого судді Безрученко Ю.О.
при секретарі: Чуніхіної І.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Макіївка Донецької області адміністративну справу за адміністративним позовом Гірницького районного відділу Макіївського міського УМВС України в Донецькій області до громадянки Азербайджану ОСОБА_1 про видворення за межі України в примусовому порядку,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про видворення за межі України в примусовому порядку, в якій зазначив, що громадянка Азербайджану ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, прибула на територію України 08 листопада 2002 року за паспортом НОМЕР_1, виданим 25 жовтня 2002 року МВС Республіки Азербайджан, разом з дітьми ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 народження. Проживали у Калінінському районі м. Донецька. 28.11.2006 року Калінінським РВ ДМУ було прийнято рішення про видворення гр. Азербайджану ОСОБА_1 за межі України. Термін перебування було обмежено до 28.12.2006 року. Після закінчення визначеного терміну гр. Азербайджану ОСОБА_1 не виїхала за межі України, а переїхала у м. Макіївку. Проживала у знайомого, за адресою:АДРЕСА_1, але вона постійного місця мешкання не має, коштів для існування також, не працює, просив позов задовольнити та вирішити питання щодо видворення за межі території України у примусовому порядку громадянку Азербайджану ОСОБА_1 разом з дітьми, дочками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з подальшою забороною в»їзду на її територію терміном на 1 рік, крім того прошу прийняти рішення про утримання громадянки Азербайджану ОСОБА_1 в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, на ОСОБА_2од, необхідний для підготовки її видворення за межі України у примусовому порядку.
Представник позивача Бороздіна Людмила Олексіївна, яка діє за дорученням від 17 квітня 2007 року № 5/4651, в судовому засідання позов підтримала та просила видворення за межі території України у примусовому порядку громадянки Азербайджану ОСОБА_1 разом з дітьми, дочками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з подальшою забороною в'їзду на її територію терміном на 1 рік, крім того прошу прийняти рішення про утримання громадянки Азербайджану ОСОБА_1 в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, на ОСОБА_2од, необхідний для підготовки її видворення за межі України у примусовому порядку
Відповідачка позов визнала в повному обсягу у суду показала, що 2002 році вона з батьком, дітьми та знайомим прибула на до України, але після закінчення терміну реєстрації і до цього часу не виїхала з території України із-за відсутності коштів, тому що
2
не працює, батько депортований з території України, постійного місця мешкання не має, на утриманні має двох неповнолітніх дітей.
Суд, вислухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали справи, оцінивши всі надані докази за внутрішнім переконанням, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Як встановлено судом, відповідачка є громадянкою Азербайджану прибула на територію України 08 листопада 2002 року за паспортом НОМЕР_1, виданим 25 жовтня 2002 року МВС Республіки Азербайджан, разом з дітьми ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 народження. Проживали у Калінінському районі м. Донецька. Термін перебування було обмежено до 28.12.2006 року. Після закінчення визначеного терміну гр. Азербайджану ОСОБА_1 не виїхала за межі України, а переїхала у АДРЕСА_1.
Згідно пояснень відповідачки вбачається, що вона залишилась одна з неповнолітніми дітьми, так як її батько депортований з території України, постійного місця мешкання не має, не працює, коштів для повернення до Азербайджану також не має.
Відповідачка, не маючи, законних підстав для подальшого перебування на території України, не покинула державу у встановлений законодавством термін в добровільному порядку, тобто вона проживає на Україні з грубим порушення встановленого порядку реєстрації, переміщення та вибору місця проживання, і своїми діями порушує вимоги п. п. 18-33 Правил в'їзду іноземців в Україну, виїзду з України і транзитного проїзду через її територію, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1074 від 29.12.1995 року.
Відповідно до ст. 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» Орган внутрішніх справ чи орган охорони державного кордону можуть затримати і примусово видворити з України іноземця або особу без громадянства тільки на підставі постанови адміністративного суду. Така постанова приймається судом за зверненням органу внутрішніх справ, органу охорони державного кордону або Служби безпеки України, якщо іноземець або особа без громадянства ухиляється від виїзду після прийняття рішення про видворення або є обґрунтовані підстави вважати, що вони будуть ухилятися від виїзду.
Іноземці та особи без громадянства, затримані за незаконне перебування на території України, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, з регламентованим внутрішнім розпорядком на ОСОБА_2од, необхідний для підготовки їх видворення за межі України у примусовому порядку, але не більше ніж шість місяців.
Іноземці та особи без громадянства, які підлягають видворенню, відшкодовують витрати, пов'язані з видворенням, у порядку, встановленому законом. Якщо зазначені іноземці та особи без громадянства не мають коштів для відшкодування витрат, пов'язаних з видворенням їх за межі України, видворення здійснюється за рахунок держави.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що відповідачка умисно ухиляється від виконання виїзду з території України, продовжує мешкати. Таким чином відповідачка підлягає затриманню органами внутрішніх справ і розміщенню в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні на ОСОБА_2од, необхідний для підготовки її видворення за межі України у примусовому порядку, але не більш ніж шість місяців з дня початку розміщення.
3
Вирішуючи питання про відшкодування витрат, пов'язаних з
примусовим видворенням відповідачки за межі України, суд враховує відсутність грошових коштів у Тулієвої К.І. для відшкодування витрат, а також відсутність інших фізичних чи юридичних осіб, на яких таке відшкодування можливо б було покласти у відповідності з діючим законодавством України, а тому вважає за необхідне здійснити її видворення за рахунок держави.
На підставі викладеного, ст.32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства* Правил в'їзду іноземців в Україну, виїзду з України і транзитного проїзду через її територію, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1074 від 29.12.1995 року, керуючись ст.ст. 69-71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Гірницького районного відділу Макіївського міського УМВС України в Донецькій області до громадянки Азербайджану ОСОБА_1 про видворення за межі України в примусовому порядку - задовольнити в повному обсягу.
Громадян Азербайджану ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 народження - видворити в примусовому порядку за межі території України.
Видворення вказаних осіб здійснити за рахунок держави.
Розмістити громадян Азербайджану ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 народження, в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні з регламентованим внутрішнім розпорядком на ОСОБА_2од, необхідний для підготовки їх видворення за межі України в примусовому порядку, але не більше ніж на шість місяців з дня початку розміщення.
Постанова може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Гірницький районний суд міста Макіївки, Донецької області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.