Головуючий у 1-ій інст. Леміш О.М. Рядок статзвіту №38
Ужгородський міськрайонний суд №2а-390/07 Справа № 22а-1312/07
Доповідач: Багрій В.М.
У Х В А Л А
Іменем України
17 вересня 2007 року
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого-Багрія В.М.,
суддів: Обрізка І.М., Улицького В.З.,
при секретарі: Соколовській А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу 18-го окремого мостового загону 1-го об'єднаного загону Держспецслужби (військова частина Т0300) на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06 березня 2007 року,
в с т а н о в и л а :
У лютому 2007р. військовий прокурор Ужгородського гарнізону в інтересах громадянина ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до військової частини Т0300 та Закарпатського обласного військового комісаріату про захист порушених прав і стягнення грошової компенсації у замін речового майна.
Покликався на те, що військовою прокуратурою Ужгородського гарнізону проведено прокурорську перевірку фінансово-господарської діяльності у військовій частині Т0300, під час якої виявлено значну заборгованість перед військовослужбовцями по виплаті компенсації у замін речового майна, що порушує конституційні права військовослужбовців та членів їх сімей на соціальний захист .
У військову прокуратуру Ужгородського гарнізону звернувся із заявою громадянин ОСОБА_1. за захистом своїх порушених прав, оскільки після звільнення у запас він ніде не працює, пенсійне забезпечення не отримує, оскільки пенсія ще не оформлена, звільнений він з військової служби за станом здоров'я, на утриманні у нього знаходиться неповнолітня дитина, у нього скрутне матеріальне становище .
В зв'язку з цим просив позов задоволити та зобов'язати військову частину Т0300 виплатити громадянину ОСОБА_1. заборгованість по виплаті грошової компенсації в замін речового майна на загальну суму 1332,54 грн., а також зобов'язати Закарпатський ОВК виплатити ОСОБА_1. грошову компенсацію у замін речового майна на загальну суму 3471,39грн.
Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 6 березня 2007р. позов задоволено.
Зобов'язано військову частину Т0300 виплатити громадянину ОСОБА_1. заборгованість по виплаті грошової компенсації взамін речового майна на загальну суму 1332,54 грн.
Зобов'язано Закарпатський ОВК виплатити громадянину ОСОБА_1. грошову компенсацію у замін речового майна на загальну суму 3471,39 грн.
Постанову Ужгородського міськрайонного суду оскаржила військова частина Т0300.
В апеляційній скарзі посилається на те, що позивач проходив військову службу в Держспецтрансслужбі і був звільнений у запас наказом Голови Адміністрації Держспецтрансслужби від 18.12.2006 року № 112 за пунктом 67, пп.«б» Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами).
Довідка №НОМЕР_1, яка видана начальником речової служби В/ч Т0300 на одержання грошової компенсації за речове майно, що належить ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1., видана помилково.
Посилання позивача на постанову Кабінету Міністрів України № 1444 від 28 жовтня 2004 року «Про речове забезпечення військовослужбовців ЗСУ та інших військових формувань у мирний час» являється невірним, оскільки ст.1 визначає порядок грошового забезпечення офіцерів, прапорщиків, мічманів, солдатів і матросів, сержантів і старшин, які проходять службу за контрактом, військовослужбовців строкової служби Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час.
Позивач проходив військову службу у 18 окремому мостовому загоні 1 об'єднаного загону (військової частини Т0300), яка являється структурним підрозділом Державної спеціальної служби транспорту. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Державну спеціальну службу транспорту» - «Державна спеціальна служба транспорту є спеціалізованим державним органом транспорту в мирний час та в умовах воєнного та надзвичайного стану». Державна спеціальна служба транспорту не входить в склад Міністерства оборони України та не являється військовим формуванням.
Суд першої інстанції помилково застосував норми матеріального та процесуального законодавства, прийняв незаконну постанову, яку апелянт просить скасувати, прийняти нову постанову про відмову в позові.
Вислухавши суддю-доповідача, представника військової частини Т0300, який апеляційну скаргу підтримав, ОСОБА_1, який просить апеляційну скаргу відхилити, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
В справі встановлено, що ОСОБА_1. наказом голови Адміністрації Держспецтрансслужби НОМЕР_2 був звільнений в запас з військової частини Т0300.
Наказом командира цієї військової частини № НОМЕР_3. ОСОБА_1, звільненого з військової служби в запас згідно зазначеного вище наказу на підставі п.67 підпункт «б» (за станом здоровя) Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами), було виключено зі списків особового складу військової частини та направлено для постановки на облік до Ужгородського ОМВК Закарпатської області.
Судом першої інстанції було встановлено, що відповідно до Указу Президента України від 27 січня 2003р. «Про передачу залізничних військ Збройних Сил України у підпорядкування Міністерства транспорту України», Закону України «Про державну спеціальну службу транспорту», наказом Міністра транспорту та зв'язку України № 31 від 14 вересня 2004р., військову частину А 0474 залізничних військ Міністерства Оборони України з 1 листопада 2004р. перетворено на військову частину Т0300 Державної спеціальної служби транспорту Міністерства транспорту та зв'язкуУкраїни.
Позивач ОСОБА_1. проходив військову службу у в/ч А 0474 та після перетворення її у військову частину Т 0300 був звільнений в запас. Під час проходження військової служби ОСОБА_1. речовим майном в повній мірі не забезпечувався.
На момент звільнення, згідно наказу командира в/ч Т 0300 від 30.12.2006р., ОСОБА_1. було видано довідку на одержання грошової компенсації за речове майно на суму 1 332 грн.54 коп.
В судовому засіданні суду першої інстанції представник в/ч Т 0300 позов визнав.
Відповідно до ст. 2, 9 Закону України «Про соціальний правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно або за бажанням військовослужбовця - грошову компенсацію замість нього.
Згідно п.27 постанови Кабінету Міністрів України № 1444 від 28 жовтня 2004р. «Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань у мирний час» військовослужбовці, звільнені в запас або відставку, за бажанням можуть отримати речове майно, яке не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього.
Дослідивши обставини справи, на підставі норм чинного законодавства суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку про задоволення позовних вимог прокурора в інтересах ОСОБА_1 При цьому обґрунтовано прийняв до уваги, що на ОСОБА_1 поширюються норми законодавства щодо компенсації за речове майно, оскільки спірні правовідносини між ним та в/ч Т 0300 виникли в зв'язку з проходженням ним військової служби.
Постанова суду першої інстанції прийнята з врахуванням конкретних обставин справи та вимог діючого законодавства, тому підстав для її скасування колегія суддів не знаходить.
Доводи апелянта на висновки суду не впливають, спростовуються доказами в справі, тому підставою для задоволення апеляційної скарги бути не можуть.
Керуючись ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів,
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу 18-го окремого мостового загону 1-го об'єднаного загону Держспецслужби (військова частина Т0300) залишити без задоволення.
Постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06 березня 2007 року залишити без змін.
Ухвала протягом одного місяця може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.
Головуючий : В.М.Багрій
Судді: І.М. Обрізко
В.З.Улицький