Справа 22а-1366/07

                                                                              Рядок статзвіту 38

                                   П О С Т А Н О В А

                                       Іменем      України          

10 вересня 2007 року                                                                       

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого-Багрія В.М., 

                   суддів: Улицького В.З., Обрізка І.М.,

                              при секретарі: Ігнатищ М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу Управління Західного оперативного командування на постанову Сихівського районного суду м. Львова від 23 березня 2007р., 

                                            в с т а н о в и л а :

В грудні 2006р. ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України та штабу Західного оперативного командування про визнання неправомірними дій та стягнення недоплаченої надбавки за безперервну військову службу.

Покликався на те, що проходив військову службу на посаді начальника відділення - заступника начальника секретаріату управління Західного оперативного командування, в грудні 2004р. був звільнений в запас. Всупереч Указу Президента України № 389 від 5 травня 2003р. «Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу» (далі Указу), виплата йому такої надбавки  проводилася в нижчому, ніж належного 90 % грошового забезпечення, розмірі. Тому просив стягнути з відповідачів недоплачену суму надбавки за безперервну службу 13936,22 грн. за період з 1.05.2003р. по 30.10.2004р. примусово.

Постановою Сихівського районного суду м. Львова від 23 березня 2007р. позов задоволено частково. Визнано дії Міністра оборони України в частині встановлення розміру надбавки за вислугу років ОСОБА_1 за період з 1.05.2003р. по 30.10.2004р. - 20 %, з 1.01.2004р. по 31.08.2004р. в розмірі 20 % неправомірними. Зобов'язано Міністерство оборони України встановити позивачу надбавку за вислугу років за вказані періоди в розмірі від 70 до 90 %. Зобов'язано штаб Західного оперативного командування провести перерахунок ОСОБА_1. раніше виплаченої надбавки за вислугу років.

Постанову районного суду оскаржило управління Західного оперативного командування.

В апеляційній скарзі покликається на те, що районний суд неправильно застосував норми матеріального права, не прийняв до уваги, що згаданим Указом Президента України Міністру оборони України надавалося право встановлювати військовослужбовцям щомісячні надбавки за безперервну військову службу, виходячи з наявності бюджетних коштів, передбачених на утримання Збройних Сил України. Безпосередньо Указом Президентом не встановлювався фіксований розмір надбавок в процентах, а таке право надано Міністру оборони. Останній, доводячи телеграмами військам розміри надбавок за безперервну службу, діяв правомірно, не порушуючи прав та законних інтересів позивача. Суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, зробив висновки, які не відповідають обставинам справи. Тому просять постанову суду скасувати, ухвалити нову постанову про відмову ОСОБА_1. в позові в повному об'ємі заявлених позовних вимог.

Вислухавши суддю-доповідача, представника управління Західного оперативного командування, який апеляційну скаргу підтримав, позивача ОСОБА_1., який просить її відхилити, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню  підлягає з таких підстав.

Частково задовольняючи позов ОСОБА_1., суд першої інстанції виходив з того, що нижня межа надбавки військовослужбовцям за вислугу років, відповідно до згаданого Указу Президента України № 389 від 5 травня 2003р., встановлена для категорії військовослужбовців з певним стажем військової служби, не може бути меншою від попередньої категорії, тому позивачу зі стажем служби понад 25 років надбавка за безперервну службу повинна була виплачуватися у встановленому Указом розмірі від 70 % до 90% на протязі зазначеного в постанові суду періоду.

Проте, з такими висновками суду погодитися не можна.

Відповідно до ст. 1 Указу Міністру оборони України надано право встановлювати військовослужбовцям Збройних Сил України щомісячні надбавки за безперервну військову службу у відсотках до грошового забезпечення, які мають високі результати у службовій діяльності, залежно від стажу служби.

Тобто, право встановлювати надбавки надано Міністру оборони України, а не встановлено Указом фіксовані розміри надбавок у відсотках. Зазначені в Указі надбавки (до 10 %, до 30 %, до 50 % і т. д.) - це максимально високий розмір надбавки для відповідних категорій військовослужбовців залежно від вислуги, за межі якого не може виходити Міністр оборони України. Сам розмір надбавки за безперервну військову службу відповідно до Указу визначається Міністром оборони України на підставі свого наказу № 149 від 26.05.2003р. «Про затвердження Інструкції про порядок і умови виплати щомісячної грошової надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України».

Як видно з матеріалів справи, Міністр оборони України, скориставшись своїм правом, наданим Указом, на протязі періоду, зазначеного позивачем, з огляду на наявність бюджетних коштів визначав конкретні ставки надбавки за безперервну військову службу і доводив їх до виконання у війська.

Протягом зазначеного позивачем періоду надбавка за безперервну службу виплачувалася позивачу та іншим військовослужбовцям у встановленому Міністром оборони, на підставі Указу, розмірі.

Суд першої інстанції на ці обставини уваги не звернув, неправильно застосував норми матеріального права, внаслідок чого прийняв незаконну постанову, якою частково задоволив позов. Остання підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в позові.

Керуючись ст.195, 196, 198, 202, 205, 206 КАС України, колегія суддів,

                                     п о с т а н о в и л а ;

Апеляційну скаргу Управління Західного оперативного командування задоволити.

Постанову Сихівського районного суду м. Львова від 23 березня 2007 року скасувати, прийнявши нову постанову, якою в позові ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, штабу Західного оперативного командування про визнання неправомірними дій та стягнення недоплаченої надбавки за безперервну військову службу відмовити.

Постанова протягом одного місяця може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.

Головуючий :                                                                        В.М.Багрій

Судді:                                                                                     В.З.Улицький

                                                                                                І.М.Обрізко