КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22а-1295/07 Головуючий у І інстанції - Клопота С.Л. Суддя-доповідач Глущенко Я.Б.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 вересня 2007 року Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Глущенко Я.Б.,
суддів Бараненка І.І., Межевича М.В.,
при секретарі Маркевичі Т.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційними скаргами Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області та Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» в особі Чернігівської обласної дирекції ВАТ НАСК «Оранта» на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 27 березня 2007 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області, за участю третьої особи - Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» в особі Чернігівської обласної дирекції ВАТ НАСК «Оранта», про визнання недійсною довідки, зобов'язання видати належну довідку та направити її і заяву про перерахунок суми страхового відшкодування третій особі, -
В С Т А Н О В И В :
У лютому 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що у довідці, виданій УМВС України в Чернігівській області для отримання страхового відшкодування, не вказані отримувані ним надбавки за безперервну службу, за особливі умови праці, інші премії, надбавки та виплати, що надавались щомісячно, які мали б бути враховані при розрахунку страхового відшкодування. А тому, вважає, що сума страхового відшкодування розрахована неправильно.
Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 27 березня 2007 року заявлений позов задоволено: визнано недійсною довідку, видану УМВС України в Чернігівській області, про розмір грошово забезпечення за останньою штатною посадою ОСОБА_1, яка була направлена до Чернігівської обласної дирекції НАСК «Оранта» для отримання страхового відшкодування; зобов'язано УМВС України в Чернігівській області видати нову довідку з врахування всіх надбавок та доплат, що отримував позивач, та направити її на адресу НАСК «Оранта» разом з заявою про перерахунок суми страхового відшкодування ОСОБА_1. Постанова суду обґрунтована тим, що розмір грошового утримання працівників органів внутрішніх справ, з якого обчислюється страхова сума за державним обов'язковим особистим страхуванням, має включати в себе не лише посадовий оклад, оклад за військове (спеціальне) звання, відсоткову надбавку за вислугу років, 100% надбавку, встановлену Указом Президента України від 31.08.2001 року № 771, а й пенсійну надбавку, надбавку за таємність, надбавку за особливі умови служби, надбавку за безперервну службу та щомісячну премію, які отримував позивач на момент звільнення.
Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, УМВС України в Чернігівській області та ВАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» в особі Чернігівської обласної дирекції подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своїх вимог зазначають, що виплата страхових сум має здійснюватися саме з розрахунку грошового утримання, передбаченого чинним законодавством за останньою посадою на день виплати страхової суми. В свою чергу, грошове утримання є лише складовою частиною грошового забезпечення нарівні з додатковими видами надбавок та доплат. Вважають, що ці два поняття не є тотожними. Окрім того, апелянти вказують, що позивачем пропущено строк позовної давності, передбачений ст. 99 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників відповідача та третьої особи, які підтримали доводи апеляційних скарг, позивача, який заперечував проти скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового рішення у справі з таких підстав.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Судом першої встановлено, що довідка, видана УМВС України в Чернігівській області, не відповідає вимогам діючого законодавства та має бути визнана недійсною.
Проте з таким висновком суду не можна погодитися.
Колегією суддів встановлено, що позивач перебував на службі в органах МВС України.
02.02.2005 року його було звільнено зі служби за віком та встановлено 3 групу інвалідності, пов'язану з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАС.
18.10.2005 року позивач через УВМС України в Чернігівській області подав заяву про виплату йому страхового відшкодування.
До заяви УМВС України в Чернігівській області була надана довідка про розмір грошового утримання позивача, яке складало 904,40 грн., та яка була покладена в основу подальших розрахунків.
На підставі наданої довідки НАСК «Оранта» було розраховано страхову суму в розмірі 32228,40 грн. та виплачено її позивачу, що ним не заперечується.
В матеріалах справи міститься також довідка від 16.03.2007 року за НОМЕР_1 ВФРЕ УМВС України в Чернігівській області, відповідно до якої розмір грошового забезпечення позивача на день його звільнення з ОВС становить 5648,48 грн.
Позивач вважає, що саме з цієї суми грошово забезпечення і має бути обрахована сума страхового відшкодування.
Проте таке твердження позивача не ґрунтується на нормах чинного законодавства.
Так, згідно ст. 23 Закону України «Про міліцію» позивач підлягає обов'язковому державному страхуванню, у порядку та на умовах, установлених постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1991 р. № 59 «Про порядок і умови державного обов'язкового
особистого страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ республіки».
Зазначеною Постановою передбачено, що виплата страхових сум здійснюється з розрахунку грошового утримання, передбаченого чинним законодавством за останньою посадою на день виплати страхової суми;
Судова колегія погоджується з доводами апелянтів, що в розрахунок грошового утримання при обчисленні страхової суми включаються основні види грошового забезпечення: оклади грошового утримання (посадовий оклад і оклад за спеціальним званням), а також надбавка за вислугу років і 100% надбавка, які є обов'язковими видами грошового забезпечення та виплачуються всім працівникам міліції, зарахованим на службу в ОВС незалежно від умов проходження служби.
В свою чергу, грошове утримання є частиною грошового забезпечення. Судова колегія дійшла до такого висновку на підставі правового аналізу норм Указу Президента України «Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ» від 04.10.1996 року № 926/96. Так, його положеннями пенсійна надбавка, надбавки за таємність, за особливі умови служби, за безперервну службу та премія визначені як додаткові види грошового забезпечення, тобто вони не є складового частиною грошового утримання. Відповідно, саме з довідки, якою визначено розмір грошового утримання в 904,40 грн., ВАТ НАСК «Оранта» обґрунтовано розраховано суму страхового відшкодування та виплачено її позивачу.
Правомірними також є посилання ВАТ НАСК «Оранта», що зазначені суми мають бути враховані для розрахунку пенсії, а не для обрахування суми страхового відшкодування.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов неправильного висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Що стосується доводів апеляційної скарги про пропуск позивачем строку позовної давності, то з огляду на норми процесуального права, які його встановлюють, судова колегія вважає, що їх положення про правові наслідки спливу строку позовної давності можуть застосовуватися лише у тих випадках, коли буде доведено існування самого суб'єктивного цивільного права і факт його порушення або оспорювання. Враховуючи, що в даному випадку встановлено, що суб'єктивне право позивача, про захист якого він просить, не порушувалось, суд відмовляє в позові не через пропущення строку позовної давності, а за безпідставністю матеріально-правової вимоги.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційні скарги Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області та Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» в особі Чернігівської обласної дирекції ВАТ НАСК «Оранта» задовольнити.
Постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 27 березня 2007 року скасувати.
В задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
Судді: