Справа 2 – 617/2010 року

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2010 року          Таращанський  районний суд Київської області  в складі:

головуючого: Василенка О.М.

при секретарі: Сальник О.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Таращі цивільну справу за позовом прокурора Таращанського району в інтересах держави в особі Таращанського районного центру зайнятості – робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_1 про стягнення неправомірно отриманої допомоги по безробіттю, -

ВСТАНОВИВ:

  Прокурор Таращанського району в інтересах держави в особі Таращанського районного центру зайнятості – робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття звернувся до суду з даним позовом.

 В судовому засіданні прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали повністю і просять  суд стягнути з відповідача на користь Таращанського районного центру зайнятості – робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття незаконно виплачені кошти в сумі 2552,01 грн.

 Відповідач позов не визнав.

Судом встановлено, що 21 листопада 2008 року до Таращанського районного центру зайнятості в пошуках роботи та подальшого працевлаштування звернувся відповідач, який був звільнений з Таращанського геріатричного пансіонату на підставі п.1 ст.36 КЗпП України.

При реєстрації, відповідач, наряду з іншими документами необхідними для реєстрації в центрі зайнятості, надав трудову книжку, видану 25 травня 1974 року, яка і підтверджувала факт його звільнення з роботи.

28.11.2008 року відповідачу, відповідно до п.п.2,4 ст.22, п.2 ст.23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та п.п. 2.7., 2.9. «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності», було надано статус безробітного з призначенням та виплатою допомоги по безробіттю.

Відповідно до Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України 13.02.2009 №60/62, Постановою правління Пенсійного фонду України 13.02.2009 №7-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12 березня 2009 р. за №232/16248, центри зайнятості взаємодіють з Державною податковою адміністрацією України та Пенсійним фондом України шляхом обміну інформацією про отримані особами, які перебувають на обліку в державній службі зайнятості як безробітні, доходи від провадження підприємницької діяльності, виконання робіт за трудовим договором, у тому числі за сумісництвом, під час роботи за кордоном, виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Після отриманих даних звірки баз ЄІАС за 1-й квартал 2009 року від ДПА України було виявлено розбіжність між даними, які надійшли від ДПА і даними наданими безробітним відповідачем при реєстрації.

Згідно акту №6 про розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 18.12.2009 року, в період перебування відповідача на обліку в районному центрі зайнятості, останній продовжував перебувати у трудових відносинах з СГВК «Мир», де і залишалась його трудова книжка колгоспника. Так, ним у січні, лютому та березні місяці 2009 року було відпрацьовано відповідно: 5, 3,5, та 2 людинодні, за що господарством було нараховано та виплачено заробітну плату в розмірі: 102 грн., 71,60 грн. та 97,76грн.

Оскільки, на момент реєстрації в службі зайнятості, відповідач ОСОБА_1 не був звільнений з господарства і його трудова книжка колгоспника за НОМЕР_1 залишалась у господарстві, а ним при реєстрації було подано іншу трудову книжку по якій він перебував у трудових відносинах з геріатричним пансіонатом, в період перебування на обліку в районному центрі зайнятості він вважався зайнятою особою, а тому мав право лише на консультаційні послуги в службі.

За період перебування на обліку в районному центрі зайнятості в статусі безробітного ОСОБА_1 з 28.11.2008р. по 14.07.2009р. було нараховано та виплачено допомогу по безробіттю в сумі 2544 грн.38 коп. та витрачено 7 грн.63 коп., як відсотки за послуги банку. Всього на користь відповідача позивачем було витрачено державних коштів, які підлягають стягненню як незаконно отримані, в сумі - 2552,01 гривень.

24.12.2009 року для врегулювання питання добровільної сплати суми матеріального забезпечення, виплаченого відповідачу ОСОБА_1, позивачем було надіслано претензію. В зв’язку з тим, що відповідачем позивачу в добровільному порядку кошти не повернуті, а їх несплата зачіпає інтереси держави в особі Таращанського ЦЗ, для захисту інтересів останнього до суду звернувся прокурор Таращанського району.

Указані обставини встановлено з пояснень сторін та матеріалів справи, досліджених в судовому засіданні.

Пунктом 3 ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення" визначено, що до зайнятого населення належать громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю тощо.

Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», зокрема п. 2 ст. 36 визначено: - застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Статтею 36 п. З вищезазначеного закону визначено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг, про що спеціалістом центру зайнятості наголошується при проведенні семінарів які відвідував безробітний.

Частиною 2 статті 8 цього Закону визначено, що Фонд є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією. Держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом.

   Згідно з Положенням перо порядок реєстрації, переєрестрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, виплати допомоги по безробіттю, а також умови подання матеріальної допомоги в період професійної підготовки та перепідготовки, затвердженого постановою КБУ від 27.04.1998р. № 578 - зайняті громадяни, які бажають змінити професію або місце роботи, працевлаштуватися за сумісництвом чи у вільний від навчання час і звернулись до центру зайнятості, підлягають обліку. Під час прийому таких громадян працівник державної служби зайнятості проводить консультацію з цих питань   і робить відповідні записи у картці консультації.

Враховуючи вищевикладене,  суд прийшов до висновку, що оскільки відповідач, перебуваючи у трудових відносинах з СГВК «Мир», не мав права на отримання статусу безробітного, отримані ним за період перебування на обліку державні кошти - допомога по безробіттю, загальною сумою – 2552,10 грн., підлягають стягненню, а позов задоволенню.

Вказані обставини встановлено з матеріалів справи, вивчених в судовому засіданні.

Судові витрати суд покладає на відповідача.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 81, 88, 212, 213, 215, 294-296 ЦПК України, ст.1 Закону України "Про зайнятість населення", ст.8, 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", п.2 ч.2 "Положення про порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу і безробітних, виплати допомоги по безробіттю, а також умови надання матеріальної допомоги в період професійної підготовки та перепідготовки", затвердженого Постановою КМУ від 27.04.1988 р. №578,   суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Таращанського районного центру зайнятості – робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (м. Тараща вул. Шевченка, 12 Київської області), незаконно виплачені  кошти в сумі 2552,01 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 51,00 грн. та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо вказану заяву не було подано; в разі її подання, якщо апеляційна скарга не була подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження; в разі подання апеляційної скарги – після розгляду справи апеляційним судом, якщо його (рішення ) не скасовано.

      Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. На рішення  може бути подано апеляційну скаргу протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Київської області через Таращанський районний суд Київської області.

Головуючий: