П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
Справа номер 2-а-147/10/1023
08 червня 2010 року Славутицький міський суд Київської області у складі:
головуючого Малишенко Т. О.
при секретарі Брагіда А.А.,
за участі сторін: позивача ОСОБА_1, представник відповідача і третя особа не з’явилися
Розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Дорожньо-патрульної служби Відділу ДАІ м.Чернігова, третя особа: інспектор ДПС ВДАІ м. Чернігова молодший сержант міліції Симоненко Володимир Михайлович про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі,
в с т а н о в и в :
30.04.2010 року ОСОБА_1 звернувся до Славутицького міського суду з адміністративним позовом про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі.
У позовній заяві посилається на те, що відповідно до постанови серії СВ № 173453 від 24.04.2010 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП і на нього інспектором ДПС ВДАІ м. Чернігова Симоненком В.М. було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 гривень за порушення п.15.9 "и" ПДР України. Дане рішення інспектора ДАІ він вважає протиправним і таким, що підлягає скасуванню.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив їх задовольнити у повному обсязі. Суду пояснив, що 24.04.2010 року керуючи автомобілем марки Деу Ланос, державний номерний знак НОМЕР_1, він рухався по вул. Комсомольській, 49, у м. Чернігові і здійснив стоянку свого транспортного засобу на цій території, перед чим уважно ознайомився з дорожнім рухом, наявністю та відсутністю дорожніх знаків. Свій автомобіль він залишив приблизно на 10 хвилин, а повернувшись побачив, що працівник ДАІ здійснює фотозйомку його автомобіля, після чого останній повідомив його про те, що він порушив п.15.9 "и" ПДР України при здійсненні стоянки транспортного засобу безпосередньо на виїзді з прилеглої території. Він намагався пояснити інспектору ДАІ, що знак "стоянка заборонена" відсутній, а біля самого в'їзду знаходилися люди, які здійснювали торгівлю, проте відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення, на підставі якого постановою він був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП. Звернув увагу, що з правого та лівого боку від його автомобіля щільно стояли й інші автомобілі, а безпосередньо біля місця виїзду в два ряди по тротуару стояли люди, які займалися торгівлею, хоча п.15.9 "и" ПДР України визначено, що зупинка забороняється ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду. Свідками цієї ситуації були його тесть та теща. Вважає, що працівник ДАІ поставився до нього упереджено, враховуючи те, що його автомобіль має номерний знак Київської області.
Представник відповідача та третя особа у судове засідання не з’явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. До суду надано заперечення проти позову та клопотання про розгляд справи у відсутності відповідача. За таких обставин справу розглянуто на підставі наявних у ній доказів.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.
У судовому засіданні встановлено, що відповідно до постанови серії СВ № 173453 від 24.04.2010 року ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП і на нього інспектором ДАІ Симоненком В.М. було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 гривень.
Зі змісту постанови слідує, що 24.04.2010 року ОСОБА_1 в м. Чернігові по вул.. Комсомольській, 49, керував автомобілем марки Деу Ланос, д.н.з. НОМЕР_1, та здійснив стоянку безпосередньо на виїзді з прилеглої території, чим порушив п. 15.9 «и» ПДР України і скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.
Частина 1 ст.122 КУпАП передбачає відповідальність за перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Згідно п.15.9 «и» Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року (з наступними змінами та доповненнями) зупинка забороняється ближче 10 метрів від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.
Відповідно до ст. 245 КпАП України завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний, зокрема, з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність чи заподіяно майнову шкоду, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як було з’ясовано у судовому засіданні, при розгляді справи інспектором ДАІ не були з’ясовані з достатньою повнотою вищенаведені обставини, оскільки при притягненні до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не було враховано його пояснень стосовно того, що знак "стоянка заборонена" відсутній, з правого та лівого боку від його автомобіля щільно стояли й інші автомобілі, а безпосередньо біля місця виїзду в два ряди по тротуару стояли люди, які займалися торгівлею.
Відповідно ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача якщо він заперечує проти адміністративного позову. Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
На час розгляду справи відповідачі не надали переконливих доказів правомірності своїх дій при притягненні позивача до адміністративної відповідальності.
За таких обставин суд дійшов висновку, що в діях позивача відсутній склад правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КУпАП, оскільки, як вбачається з його пояснень і підтверджено показами свідків, він діяв у відповідності до вимог діючих ПДР України, зупинку здійснив через те, що відповідний заборонний знак був відсутній, умислу на порушення правил дорожнього руху не мав.
Керуючись ст.ст. 160,161 КАС України, суд
п о с т а н о в и в :
Позовну заяву задовольнити повністю.
Визнати неправомірним рішення інспектора ДПС ВДАІ м. Чернігова молодшого сержанта міліції Симоненка Володимира Михайловича про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КпАП України.
Скасувати постанову інспектора ДПС ВДАІ м. Чернігова молодшого сержанта міліції Симоненка Володимира Михайловича серії СВ № 173453 по справі про адміністративне правопорушення від 24.04.2010 року, якою ОСОБА_1 був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, та якою на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 300 гривень.
Провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення.
Копію постанови направити відповідачу, третій особі для ознайомлення.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення, в даному випадку після виготовлення повної постанови з 12.06.2010 року, або протягом двадцяти днів після подання письмової заяви про апеляційне оскарження рішення, яка подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя