АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-5661/10                                                                               Головуючий у 1 інстанції: Тютюник М.С.

                                                                                                                           Суддя-доповідач: Кухар С.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

        31 серпня 2010 року                                                                                          м. Запоріжжя

                 Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

         головуючого:     Бондаря М.С.

         суддів:                Кухаря С.В.

                                     Гончара О.С.

         при секретарі:    Петровій О.Б.

           розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на  ухвалу судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 22 червня 2010 року про визнання позовної заяви неподаною та повернення позивачу у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, треті особи: ОСОБА_6, ОСОБА_7, про визнання житлового будинку спільною сумісною власністю подружжя, визнання права особистої власності на Ѕ частину житлового будинку,-

В С Т А Н О В И Л А:

 У червня 2010 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_5 треті особи: ОСОБА_6, ОСОБА_7, про визнання житлового будинку спільною сумісною власністю подружжя, визнання права особистої власності на Ѕ частину житлового будинку.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 14 червня 2010 року позовну заяву було залишено без руху, оскільки вона подано без дотримання вимог ЦПК України та надано строк до 21 червня 2010 року для усунення недоліків позовної заяви.

 Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 22 червня 2010 року позовну заяву визнано неподаною та  повернуто позивачу.

   Апеляційне провадження  відкрито за апеляційною скаргою ОСОБА_4.

    В своїй апеляційній скарзі апелянт посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухвали суду першої інстанції у зв’язку з порушенням норм процесуального права просить суд скасувати ухвалу та направити справу до суду для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України ухвала суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, з підстав порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Повертаючи оскаржуваною ухвалою позовну заяву суддя суду першої інстанції виходив з того, що в наданий судом строк позивач не усунув недоліків, вказаних судом в ухвалі про залишення позову без руху. З оскаржуваної ухвали випливає, що позивач з метою усунення недоліків в строк встановлений судом подав уточнену позовну заяву, вказавши ринкову вартість майна і виходячи з цього ціну позову, що склала половину від ринкової вартості оскільки він просив визнати за ним право власності на половину майна.

Однак, суддя при цьому не залишивши цю уточнену заяву без руху, якщо він вражав, що недоліки не були усунуті повернув її позивачеві, вказавши що ціна позову згідно п. 9 ч. 1 ст. 80 ЦПК України є дійсною вартістю нерухомого майна. При цьому з оскаржуваної ухвали так і не зрозуміло що мав на увазі суддя, чи різницю між поняттями ринкова вартість і дійсна вартість, чи те, що позивач в ціну позову не включив повну вартість майна а лише половину. Хоча, в першому випадку згідно п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 4 жовтня 1997 р. N 7 "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок" під дійсною вартістю будинку розуміється грошова сума, за яку він може бути проданий у даному населеному пункті чи місцевості . Фактично поняття дійсної вартості, що вживається у судовій практиці, за своїм змістом і числовим значенням рівнозначне поняттю ринкової вартості це також вказано у спільному наказі Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України. В іншому випадку позивач провив визнати за ним право власності на половину нерухомого майна а тому вірно вказав в ціні позову ту частину вартості майна яка є предметом позову.

Суддя на це уваги не звернув і передчасно постановив вказану ухвалу, не перевіривши чи насправді позивач не усунув вказані судом недоліки.

За таких обставин, оскаржена ухвала підлягає скасуванню, а позов поверненню до того ж суду для виконання вимог ст. ст. 118-122 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 307,  311,  315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Ухвалу  судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 22 червня 2010 року про визнання неподаною та повернення позивачу позовної заяви скасувати і передати питання про відкриття провадження у справі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала касаційному оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

                Головуючий:  

                Судді: