Справа  2 – 558/2010 р.

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

   28 травня 2010 року                                                                            Таращанський  районний суд Київської області  в складі:

    головуючого: Василенка  О.М.

   при секретарі: Сальник О.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тараща справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Таращанської РДА Київської області про стягнення недоотриманих сум одноразової допомоги на оздоровлення за 2008-2009 роки та недоотриманих сум щорічної грошової допомоги до Дня Перемоги, -

В С Т А Н О В И В:

    Позивач звернувся до суду із вищеназваним позовом, в якому просить суд визнати дії управління праці та соціального захисту населення Таращанської РДА – неправомірними, стягнути з відповідача і виплатити недоплачені суми одноразової грошової допомоги на оздоровлення за 2008-2009 рік та щорічної допомоги до 5 травня. Крім того, просить звільнити його від сплати судових витрат.

Обґрунтовуючи заявлений позов, позивач зазначив, що він як постраждалий від аварії на ЧАЕС1 категорії, інвалід 2 групи, відповідно до ст. 48 Закону України „Про статус i соцiальний захист громадян, якi постраждали внаслiдок Чорнобильської катастрофи” має право на виплату щорiчної одноразової допомоги на оздоровлення в розмiрi п’яти   мiнiмальних заробiтних плат, а як маючий статус інваліда Великої Вітчизняної Війни, згідно з ч.ч. 3,4 ст. 13 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» йому, щорічно, до 5 травня повинна виплачуватися разова грошова допомога в розмірі 8-ти мінімальних пенсій за віком. Вказані грошові допомоги йому у 2008-2009 роках були виплачені в значно нижчому розмірі. В зв’язку з цим, останній звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів з даним позовом.

В судове засідання позивач не з’явився, але подав до суду заяву з проханням розглядати справу без його участі та без фіксування судового процесу технічними засобами. Позов підтримує в повному обсязі  та просить його задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з’явився, але подав до суду заяву з проханням розглядати справу без їх участі та без фіксування судового процесу технічними засобами. Позов не визнає повністю.

    Судом встановлено, що позивач є постраждалим від аварії на ЧАЕС1 категорії, учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, інвалідом 2 групи, захворювання пов’язане з наслідками аварії на ЧАЕС, та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – інвалідів війни, що підтверджено відповідними посвідченнями.

Відповідно до ст. 48 Закону України „Про статус i соцiальний захист громадян, якi постраждали внаслiдок Чорнобильської катастрофи” вiд 28 лютого 1991 року із змінами і доповненнями, позивач, як інвалід 2 групи, має право на виплату щорiчної одноразової допомоги на оздоровлення в розмiрi п’яти   мiнiмальних заробiтних плат. Згідно з ч. 7 ст. 48 даного Закону розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати. Крім того, позивач

    При цьому, розмір заробітної плати визначається на момент виплати. Виплату грошової допомоги проводять органи соціального забезпечення громадян за місцем їх проживання.  

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 13 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.98 р. N 367-XIV, щорічно до 5 травня інвалідам війни, до яких віднесений позивач, виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком. Щорічну виплату разової грошової допомоги здійснюють органи праці та соціального захисту населення.

Згідно довідки № 1467 від 26.04.2010 року, 13.08.2008 року відповідач призначив позивачу щорічну допомогу на оздоровлення за 2008 рік в розмірі 120 грн., яка перерахована до виплати 17.01.2009 року, 01.09.2009 року призначив позивачу щорічну допомогу на оздоровлення за 2009 рік в розмірі 120 грн., яка перерахована до виплати 31.12.2009 року. Виплата зазначеної грошової допомоги проведена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України 12.07.2005 року № 562 „Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Щодо виплати щорічної допомоги до 5 травня, то її відповідач виплатив позивачу, за 2008 рік в розмірі 400 грн., а за 2009 рік в розмірі 430,00. Виплата зазначеної грошової допомоги проведена відповідно до постанови КМУ від 18 лютого 2004 р. N 177 «Про забезпечення щорічної виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" із змінами і доповненнями, якою установлено, що Міністерство фінансів і Державне казначейство забезпечують щороку до 10 квітня виділення коштів Міністерству праці та соціальної політики для виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", у розмірах, установлених законом про державний бюджет на відповідний рік, і для подальшого перерахування їх місцевим органам праці та соціального захисту населення.

Позивач вважаючи, що дані постанови, які встановлюють конкретний розмір щорічної допомоги на оздоровлення та допомоги до 5 травня, в твердій грошовій сумі, суперечать розмірам встановленим Законом, звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

           Указані обставини встановлено з  матеріалів справи наданих до суду.

Враховуючи дані обставини суд вважає, що вищезазначені позовні вимоги підлягають задоволенню.        

Так, посилання відповідача на вищезгадані постанови КМУ, які встановлюють конкретний розмір щорічної допомоги на оздоровлення та допомоги до 5 травня. в твердій грошовій сумі, суд визнає необґрунтованими та таким, що суперечить ч.2 ст.19 Конституції України, згідно якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 3 ст. 22 Конституції України передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.    

Суд вважає, що при прийнятті Законів України «Про державний бюджет» на відповідні роки, були значною мірою звужені, гарантовані Конституцією України та Законами України  "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та  „Про статус i соцiальний захист громадян, якi постраждали внаслiдок Чорнобильської катастрофи”, права позивача на соціальний захист, зокрема на отримання  допомог.

           Відповідно до ст.92 Конституції України виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина ( п.1) та основи соціального захисту ( п.6).

Статтею 113 Конституції України передбачено, що КМ України у своїй діяльності керується Конституцією України та Законами України.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне застосовувати саме норми Законів, а не постанови КМ України.

  Отже, враховуючи наведене, управління праці та соціального захисту населення повинно було виконати вимоги Законів та виплатити позивачу щорічну допомогу на оздоровлення, відповідно до ст. 48 ЗУ „Про статус i соцiальний захист громадян, якi постраждали внаслiдок Чорнобильської катастрофи», виходячи із розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати, а щорічну допомогу до 5 травня, відповідно до ч.5 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, яка, в ідповідно до ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058 – ІV з 12 січня 2005 року встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян.

Статтею 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня - 470 грн., з 1 квітня - 481 грн., з 1 липня – 482 грн., з 1 жовтня – 498 грн..

    Відповідно до ст. 59 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» з 1 січня 2008 року розмір мінімальної заробітної плати становить 515 гривень на місяць, з 1 квітня 2008 року - 525 гривень, з 1 жовтня 2008 року - 545 гривень та з 1 грудня 2008 року - 605 гривень.

    Відповідно до ст. 54, ст. 55 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік прожитковий мінімум на одну особу  та  для  тих,  хто  відноситься  до  основних  соціальних і демографічних груп  населення,  встановлюється в  розмірах,  що  діяли  у  грудні 2008 року.

   З 1 січня 2009 року розмір мінімальної заробітної плати 605 гривень,  з 1 квітня 2009 року - 625 гривень, з 1 липня 2009 року  -  630  гривень,  з  1  жовтня  2009  року  - 650 гривень, з 1 листопада 2009 року - 744 гривень на місяць, а прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 01 листопада 2009 року – 573 гривень.

    Таким чином, суд вважає за можливе визнати дії відповідача - неправомірними та стягнути на користь позивача за 2008 рік недоотриману грошову допомогу до 5 травня в розмірі 3448  грн.(481 грн. х 8 – виплачені 400 грн.) та за 2009 рік в розмірі 3554  грн.(498 грн. х 8 – виплачені 430 грн.). Всього на користь позивача підлягає стягненню сума за 2008-2009 роки в розмірі – 7002  грн. (3448 грн.+3554 грн.).

Крім того, з огляду на те, що розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати, на користь позивача підлягає стягненню за 2008 рік щорічна допомога на оздоровлення у розмірі 2905  грн. (605 грн. х 5 - виплачені 120 грн.) та за 2009 рік в розмірі 3600 грн. (744 грн. х 5 – 120 грн.). Всього на користь позивача підлягає стягненню сума за 2008-2009 рік в розмірі – 6505грн . (2905 грн. + 3600 грн.).

    Понесені позивачем судові витрати підлягають стягненню з відповідача.

   Позивач підлягає звільненню від сплати на користь держави судового збору, як постраждалий внаслідок Чорнобильської катастрофи, ці витрати суд покладає на відповідача.

    Керуючись ст.ст. .3,8,21,22,92, 113 Конституції України, ст.ст. 3, 10, 11, 15, 79, 81, 84, 88, 213-215, 294-296 ЦПК України ст.ст. 48, 62, 71 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи”,  ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.98 р. N 367-XIV, ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058 – ІV з 12 січня 2005 року, ст. ст. 58, 59 Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік» від 12.12.2008 року ст. ст. 54, 55 Закону України „Про державний бюджет України на 2009 рік”, ст.4 Декрету КМ України «Про державне мито» , суд,-

ВИРІШИВ:

    Позов задовольнити.

    Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Таращанської райдержадміністрації Київської області  -  неправомірними.

  Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Таращанської районної державної адміністрації Київської області та виплатити ОСОБА_1 за 2008 - 2009 рік недоплачені суми щорiчної одноразової допомоги на оздоровлення в розмірі 6505 грн., грошової допомоги до 05 травня в розмірі 7002  грн. та 37 грн. понесених ним витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Таращанської районної державної адміністрації Київської області на користь держави судовий збір в розмірі 135,07 грн.

    Від сплати судового збору позивача звільнити.

    Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Таращанський суд шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України

ГОЛОВУЮЧИЙ:_________________________