2-а-907/10

ПОСТАНОВА

 ІМ'ЯМ    УКРАЇНИ

     19 липня 2010 р. Джанкойський міськрайонний суд АРК  

у складі: головуючого  - Смирнової З.П.,

при секретарі – Євтушенко Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Джанкой адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини А 0156, Міністерства оборони України про стягнення заборгованості з виплати грошової компенсації замість речового майна, не отриманого під час проходження військової служби,  

ВСТАНОВИВ:

     Позивач звернулася до суду  з дійсним позовом. Просить стягнути з в/ч А 0156 на свою користь заборгованість з виплати грошової компенсації замість речового майна, не отриманого під час проходження військової служби у в/ч А 0156 на загальну суму 6012 гр. 80 коп.

     Вимоги мотивовані тім, що відповідно до витягу з наказу командира військової частини А 1387 від 22.08.09 р. № 162 позивача звільнили наказом Командувача ПС ЗС України від 10.08.09 р. № 76-пм з військової служби у відставку за  п. «б» ч. 6 ст. 26 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу» за віком з правом носіння військової форми. 22.08.09 р. позивача виключено зі списків в/ч  А 1387, знято з усіх видів забезпечення. Згідно довідки № 114, заборгованість в/ч  А 0156 з виплати позивачу грошової компенсації замість речового майна, що підлягало видачі позивачу, складає 6012 гр. 80 коп. Згідно довідці командира в/ч 1387 від 30.03.10 р. особовий рахунок на поточне забезпечення по речовій службі в в/ч А 1387 відсутній, у зв’язку з тім. що на підставі розпорядження начальника Центрального управління речового забезпечення тилу Головного управління логістики командування сил підтримки Збройних Сил України№ 328/3/18/801 від 25.04.07 р. особовий рахунок передано у в/ч А 0156. Крім того, у зв’язку з формуванням в/ч А 1387 на існуючих фондах аеродрому «Джанкой», відповідно до дерективи МО України від 26.09.08 р. № 322/1/14. Директиви командувача ПС ЗС України від 10.10.08 р. № 350/106/1/6/ОШ, особовий рахунок залишився по територіальному принципу у в/ч А 0156, тому усі операції з забезпеченням особового складу в/ч А 1387 належним обмундируванням та інвентарними речами, облік та розрахунок речового майна за відповідними нормами забезпечення, також розрахунок щодо заборгованості за речове майно (відшкодування речами або грошова компенсація) здійснюється в/ч А 0156.

   У суді позивач підтримала позовні вимоги  у повному обсязі. Надала пояснення по справі. як це встановлено в суді. Підтвердила, що звільнена з військової служби у відставку за п. «б» ч. 6 ст. 26 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу» за віком. Коли вона проходила військову службу вона отримала частину речового майна – камуфляж, куртки. Тепер, при звільненні, їй відмовляють у виплаті грошової компенсації за речи, яки їй не видавали, а змушують взяти речі, які  є на сьогоднішній день на складі в рахунок грошової компенсації. Однак дані речі їй не потрібні. Наполягає на своїх вимогах.

    Представники відповідачів у судове засідання не з’явилися.

    Відповідач в/ч А0156 позовні вимоги позивача не визнав. У своїх запереченнях просить розглянути справу у відсутності представника відповідача та відмовити в задоволенні позову, т. я. на даний час чинним законодавством витрати на компенсацію замість речового майна за період з 11.03.00 р. не передбачені, тому в/ч А 0156, як структурна одиниця Міноборони України, виплатити грошову компенсацію за речове майно не може, тому що з державного бюджету кошти на вказані цілі не виділяються. Сплата грошової компенсації замість речового майна в цьому випадку на підставі ст.. 119 Бюджетного кодексу України є нецільовим використанням бюджетних коштів.

   Відповідач – Міністерство оборони України про день та час слухання справи сповіщений, про  

причини неявки представника суд не сповістив. Заяв про неможливість слухання справи у відсутності його представника, заперечень по справі суду не надав. При таких обставинах суд вважає за можливе слухати справу у відсутності представника відповідача.  

   З урахуванням встановленого в суді. аналізу та оцінки доказів. суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

    Приймаючи таке рішення, суд  виходив з того, що відповідно до витягу з наказу командира військової частини А 1387 від 22.08.09 р. № 162 позивача звільнили наказом Командувача ПС ЗС України від 10.08.09 р. № 76-пм з військової служби у відставку за  п. «б» ч. 6 ст. 26 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу» за віком з правом носіння військової форми. 22.08.09 р. позивача виключено зі списків в/ч  А 1387, знято з усіх видів забезпечення. Також, згідно довідки-розрахунку № 114, підписаної начальником речової служби військової частини А 0156, позивачу була нарахована грошова компенсація замість невикористаного речового майна у сумі  6012 гр. 80 коп. Дана довідка-розрахунок була зроблена на підставі довідки командира в/ч А 1387 (а. с. 7). Однак у зв’язку з тим, що позивач отримував грошеве забезпечення у в/ч А.0156, їй було запропоновано звернутися для отримання грошової компенсації саме до в/ч А 0156 (а. с. 7).  

   Оскільки особовий рахунок на поточне забезпечення по речовій службі в в/ч А 1387 відсутній, у зв’язку з тім. що на підставі розпорядження начальника Центрального управління речового забезпечення тилу Головного управління логістики командування сил підтримки Збройних Сил України№ 328/3/18/801 від 25.04.07 р. особовий рахунок передано у в/ч А 0156. Крім того, у зв’язку з формуванням в/ч А 1387 на існуючих фондах аеродрому «Джанкой», відповідно до дерективи МО України від 26.09.08 р. № 322/1/14. Директиви командувача ПС ЗС України від 10.10.08 р. № 350/106/1/6/ОШ, особовий рахунок залишився по територіальному принципу у в/ч А 0156, тому усі операції з забезпеченням особового складу в/ч А 1387 належним обмундируванням та інвентарними речами, облік та розрахунок речового майна за відповідними нормами забезпечення, також розрахунок щодо заборгованості за речове майно (відшкодування речами або грошова компенсація) здійснюється в/ч А 0156. Таким чином, всі правовідносини, що виникають між ОСОБА_1 та в/ч А 0156 у тому числі з командуванням зазначеної частини, з приводу проходження військової служби, звільнення. Виконання всіх передбачених законодавством гарантій соціального та правового захисту військовослужбовців, відносяться до публічної служби.  

   У зв’язку з тім, що в/ч А 1387 не має своєї фінансово-економічної служби, свого розрахункового рахунку, відповідати перед позивачем повинна військова частина А 0156, де перебуває на грошовому забезпеченні позивач.

   Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-ХП від 20.12.91 р. соціальний захист військовослужбовців – діяльність держави, спрямована на встановлення системи правових та соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод. задоволення матеріальних та духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової бо тимчасової втрати працездатності. Втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

   Заборона обмежень прав військовослужбовців встановлена ст. 2 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-ХП від 20.12.91 р., згідно якого ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах та свободах, визначених законодавством України.

   Відповідно до ч. 1 ст. 9 даного Закону держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

   Згідно довідки-розрахунку № 114 (а. с. 5) про вартість речового майна станом на 22.08.09 р., що підлягає видачі при звільненні позивача в запас по ст. 26 ч. 6 п. «б» ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу» з правом носіння військової форми позивачу призначена виплата грошової компенсації за речове майно у сумі 6012 гр. 80 коп.

   Судом встановлено, що станом на день розгляду справи зазначена компенсація відповідачем позивачу не виплачена.

   Пунктом 2 ЗУ «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» від 17.0.00 р. № 1459-Ш призупинено дію ч. 2 ст. 9 ЗУ«Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в частині одержання військовослужбовцями продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації замість них та замість речового майна. Зазначений ЗУ набрав чинності з дня його опублікування, яке відбулося 11.03.00 р. в Урядовому кур’єрі № 45 від 11.03.00 р. Закон України № 328-V від 03.11.06 р. ст. 9 викладена в новій редакції та введена в дію ст.. 9-1 ЗУ від 20.12.91 р. № 2011-ХП «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», яка не зупинялася будь-яким нормативно-правовим атом, та на яку не поширюється зупинення, встановлене ЗУ «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів».

   Частиною 1 ст. 9-1 ЗУ від 20.12.91 р. № 2011-ХП «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»встановлено, що продовольче та речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в термін, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

   Згідно Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил Украйни та інших військових формувань у мирний час, затвердженого постановою КМУ від 28.10.04 р. № 1444, військовослужбовцям, які звільняються в запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, виплачується грошова компенсація за неотримане речове майно або за їх згодою видається речове майно на суму грошової компенсації пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання речового майна до дати підписання наказу про звільнення або закінчення контракту.

   Таким чином законодавством України передбачено право вибору військовослужбовцем, який звільнюється із Збройних Сил України отримати речове майно в натурі або грошову компенсацію за нього. Зазначене право не може бути обмежено, скасовано або змінено відповідачем на власний розсуд без передбачених законом підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.91 р. № 2011-ХП військовослужбовці користуються усіма правами та свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. Згідно з частиною 2 ст. 12 Закону у зв’язку з особливим характером військової службі, яка пов’язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації, які не можуть бути скасовані чи призупинені без їх рівноцінної заміни.

   Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

   Реалізація особою права, що пов’язано з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання відповідачем на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов’язань, судом не приймаються до уваги, т. я. вони не засновані на законі.

   Так у справі Кучко проти України Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань.

   На підставі викладеного, суд вважає, що позивач має право на отримання грошової компенсації, оскільки на момент його звільнення зі служби не було передбачених Законом підстав для відмови у виплаті зазначеної компенсації.

   Таким чином, невиконання або неналежне виконання законів, якими передбачено певні соціальні гарантії, через відсутність коштів для їх виплати не є підставою для виправдання дискримінуючої невиплати компенсації за отримане речове майно звільненим військовослужбовцям.

   Керуючись ст.ст. 9, 10, 11, 12, 17, 71, 158-160, 163 КАС України, суд    

ПОСТАНОВИВ:

 Позов задовольнити у повному обсязі.

 Стягнути з військової частини А 0156 на користь ОСОБА_1 компенсацію за неотримане речове майно в сумі 6012 гр. 80 коп.

  Постанова може бути оскаржена в Апеляційний суд АРК через Джанкойський міськрайонний суд АРК у порядку ст.. 185 КАС України.                                                                      

                 Головуючий                                         З.П.Смирнова