Справа  2 – 386/2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2010 року                             Таращанський  районний суд Київської області  в складі:

головуючого: Василенка  О.М.

при секретарі: Сальник О.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тараща справу за позовом  ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни», -

В С Т А Н О В И В:

    Позивач звернувся до суду із вищеназваним позовом, мотивуючи тим, що він є дитиною війни, а тому згідно із ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» йому, щомісячно, починаючи з 01.01.2006 року, повинна була виплачуватися соціальна допомога в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Проте, на протязі 2007 року йому вказана соціальна допомога не виплачувалась, а на протязі 2008-2009 років  виплачувалась не в повному обсязі, а тому він просить суд визнати відмову відповідача щодо відмови у виплаті йому щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком – протиправною, зобов’язати відповідача провести з 01.01.2006 року по 31.03.2010 року перерахунок та виплату йому щомісячної  соціальної допомоги, як «дитині війни», відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з послідуючим перерахунком на весь період чинності Закону. Крім того, просить звільнити його від сплати судового збору як особу потерпілу внаслідок аварії на ЧАЕС.

Позивач в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, причини неявки суду не повідомив, проте надав до суду заяву, в якій просить суд розглядати справу без його участі та без фіксування судового процесу технічними засобами.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, по час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, про причини неявки суд не повідомив, проте надав до суду заяву, в якій  просить суд розглядати справу без його участі та без фіксування судового процесу технічними засобами, позов не визнане в повному обсязі.

Крім того, відповідач надав до суду заперечення в якому зазначив, що вважає позов не обґрунтованим, таким, що не підлягає задоволенню та просить залишити без задоволення, посилаючись на те, що ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», згідно якої пенсії підвищуються на 30%, мінімальної пенсії за віком є такою, що діє, але механізм реалізації її положень відсутній, а тому відповідно до роз'яснень Міністерства юстиції України вирішити питання про реалізацію вказаного Положення можливо лише внесенням змін в ЗУ «Про соціальний захист дітей війни». Статтею 71 Закону «Про Державний бюджет України на 2007 рік» було призупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням ст. 111 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яка передбачала, що у 2007 році підвищення пенсії або щомісячного грошового утримання, яке виплачується замість пенсії, згідно ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами, окрім тих на яких розповсюджується дія ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни, з розрахунку 20,04 грн. на одну особу.

Крім того, з 01.01.2008 року механізм реалізації положень ст.6 «Про соціальний захист дітей війни» було законодавчо врегульовано прийнятим 28.12.2007 року Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» згідно з яким внесено зміни до ст. 6 ЗУ № 2195, де визначено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Однак, Конституційний суд України своїм рішенням від 22.05.2008 року, визнав неконституційними та такими, що втрачають чинність з дня ухвалення рішення КСУ положення ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Разом з тим рішення про відновлення дії вищезазначених законодавчих актів України у редакції, чинній до внесення змін до них, Верховною Радою не приймалося. Внаслідок цього порядок обчислення пенсій та підвищень до них, передбачених вищезазначеними законодавчими актами, залишився неврегульованим.

Відтак у 2008-2009 роках обчислення підвищення до пенсії, передбаченого ЗУ «Про соціальний захист «дітей війни» здійснюється відповідно до постанови КМУ від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».

Отже, вважає, що УПФУ у Таращанському районі діє саме в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачені вищевказаними нормативно-правовими актами.

При винесенні рішення, просить суд врахувати, що положення Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік” визнанні неконституційними з 09.07.2007 року, положення Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік  та внесення змін до деяких законодавчих актів України” визнанні неконституційними з 22.05.2008 року.

Вимоги позивача про зобов’язання відповідача у разі зміни розміру мінімальної пенсії за віком і в подальшому проводити перерахунок пенсії безпідставні та необґрунтовані, оскільки не відповідають змісту законодавства. Вважає, що судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання. Воно не може обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому змінювати правове регулювання суспільних відносин.

Судом встановлено, що відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення  Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.  

В судовому засіданні встановлено, що позивач ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до ст. 1 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни, що підтверджується  паспортом та пенсійним посвідченням, а тому згідно ст. 6 цього Закону йому, щомісячно, починаючи з 01.01.2006 року, повинна була виплачуватися соціальна допомога в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Проте йому вказана соціальна допомога на протязі 2006-2007 років не виплачувалась, а на протязі 2008-2009 років виплачувалась не в повному обсязі, а тому він звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком. Проте, Верховна Рада України ст. 77 Закону  № 3235-4 від 20.12.2005 року «Про Державний бюджет України на 2006 рік» призупинила дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом (№ 3235-4).

Законом України від 19.01.2006 року № 3367 - 4 «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет на 2006 рік» п. 17. ст. 77 ЗУ  «Про Державний бюджет України на 2006 рік» було виключено. Статтю 110 даного Закону викладено в такій редакції: «Установити, що пільги дітям війни, передбачені абз. 7 ст. 5  ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються з 01 січня 2006 року, а ст. 6 – у 2006 році поетапно за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному КМУ за погодженням з Комітетом ВРУ з питань бюджету». Таким чином, дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було відновлено.

Статтею 71 Закону «Про Державний бюджет України на 2007 рік» було призупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням ст. 111 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яка передбачала, що у 2007 році підвищення пенсії або щомісячного грошового утримання, яке виплачується замість пенсії, згідно ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами,  окрім тих, на яких розповсюджується дія ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в розмірі 50 % від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Згідно ст. 14 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам війни підвищення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, виплачується незалежно від встановлення інвалідності та у розмірі, встановленому для учасників війни – 10 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.  

Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року визнано неконституційними положення п. 12 ст. 71 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням ст. 111 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік».

Так, перерахунок позивачу щомісячної державної соціальної допомоги (ст. 6 Закону)  за 2007 рік  слід провести з дати прийняття рішення Конституційним судом України, тобто з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

Оскільки механізм реалізації положень ст. 6 ЗУ«Про соціальний захист дітей війни» (№2195) був відсутній, Пенсійний Фонд України звернувся за роз’ясненням до Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України, Міністерства праці та соціальної політики України.

Міністерство юстиції України підтвердило відсутність механізму реалізації положень ст. 6 Закону № 2195 та зазначило, що питання реалізації положень зазначеного закону слід вирішувати шляхом внесення змін до Закону № 2195.

З 01.01.2008 року механізм реалізації положень ст.6 ЗУ«Про соціальний захист дітей війни» було врегульовано шляхом внесення змін до цієї статті ЗУ «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», де визначено що « дітям війни» виплачується підвищення до пенсії в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, а саме 10% прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність.

Відповідач, виконуючи приписи зазначеного закону в період з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року діяв правомірно. .  

Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року № 10 – рп/2008 положення п. 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Отже,  з 22 травня 2008 року відновлена дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції до 1 січня 2008 року, відповідно до якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної  пенсії за віком. Зміст статті був чинним і протягом 2009 року.

Статтею 62 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” від 19 грудня 2006 року № 489-5, що набрав чинності з 1 січня 2007 року, був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня - 380 грн., з 1 квітня -387 грн., з 1 жовтня – 395 грн..

Зазначена стаття була змінена Законом України від 15.03.2007 року №749-5,  з 28.03.2007 року прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначений в наступних розмірах: з 1 січня – 380 грн., з 1 квітня – 406 грн., з 1 жовтня – 411 грн., при цьому дана стаття доповнена, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абз.1 ч.1 ст.28 ЗУ „ Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” з 01 квітня та з 01 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абз.5 ч.1 цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410,06 грн.; 415,11 грн.

Статтею 58 Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік” № 107 – 4 від 28.12.2007 року, що набрав чинності з 01 січня 2008 року, був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня - 470 грн., з 1 квітня - 481 грн., з 1 липня -  482 грн., з 1 жовтня – 498 грн.

Відповідно до ст. 54, Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» прожитковий мінімум на одну особу  та  для  тих,  хто  відноситься  до  основних  соціальних і демографічних груп  населення,  встановлюється в  розмірах,  що  діяли  у  грудні 2008 року, а з 01 листопада 2009 року – 573 грн..

Відповідно до Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» від 20.10.2009 року № 1646-VІ, був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 01 січня 2010 року – 695 грн., з 01 квітня 2010 року – 706 грн..

Доводи відповідача про правомірність застосування постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року для визначення розміру доплати до пенсії позивача є необґрунтованими та суперечать ч.2 ст.19 Конституції України, згідно якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має вищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй. Норми Конституції України – є нормами прямої дії.

Відповідно до ст.92 Конституції України виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина ( п.1) та основи соціального захисту ( п.6).

Статтею 113 Конституції України передбачено, що КМ України у своїй діяльності керується Конституцією України та Законами України.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.    

Таким чином, суд вважає, що з урахуванням рішень Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6-рп та від 22.05.2008 року № 10-рп, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню у межах трирічного строку позовної давності та позовних вимог, а саме з 09.07.2007 року по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 року по 31.03.2010 року, включно, з урахуванням фактично виплачених сум.

Рішення в частині зобов’язання в подальшому виплачувати пенсію, відповідно до ст.6 «Про соціальний захист дітей війни» не підлягає задоволенню, оскільки суд не може знати чи будуть порушені права позивача в майбутньому.

Сторони підлягають звільненню від сплати судового збору на користь держави, на підставі ст. 4 Декрету КМУ „Про державне мито”.

Понесені позивачем витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись, ст. ст. 3, 10, 11, 15, 81, 88, 213-215, 294-296 ЦПК України, ст.ст. 8, 19, 22, 46 92, 113 Конституції України, ст. ст. 1, 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», Законом України від 19.01.2006 року № 3367 - 4 «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет на 2006 рік»», ст. ст. 71, 111 «Про державний бюджет України на 2007 рік», Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6рп/2007 р., Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік», ст. 58 Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп, ст. 54 ЗУ «Про державний бюджет на 2009 рік», Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» від 20.10.2009 року № 1646-VІ, Декретом КМУ «Про державне мито» суд, -

ВИРІШИВ :

   Позов задовольнити частково.

   Визнати відмову управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області у виплаті ОСОБА_1  щомісячної доплати до пенсії, як дитині війни, виходячи з розміру 30 % мінімальної пенсії за віком,  відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» - неправомірною.

   Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області здійснити ОСОБА_1  перерахунок та виплату щомісячної доплати до пенсії, як дитині війни, відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виходячи з розміру 30 % мінімальної пенсії за віком, визначеної на підставі ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 березня 2010 року, включно, з урахуванням фактично виплачених сум.  

Стягнути з управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області на користь ОСОБА_1  37 грн. понесених ним витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

  В решті позовних вимог відмовити.  

  Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Таращанський суд шляхом подачі в 10 –денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

ГОЛОВУЮЧИЙ:_________________________