П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
Справа номер 2-а-169/10/1023
11 серпня 2010 року Славутицький міський суд Київської області у складі:
головуючого Малишенко Т. О.
при секретарі Брагіда А.А.
за участі сторін позивача ОСОБА_1, представник відповідача не з’явився
Розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Вишгородського взводу дорожньо-патрульної служби Управління Державтоінспекції МВС України в Київській області - про скасування протоколу про адміністративне правопорушення та постанови про накладення штрафу,
в с т а н о в и в :
10 червня 2010 року позивач звернувся до суду з позовною заявою про скасування протоколу про адміністративне правопорушення і постанови про накладення штрафу по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення. У позовній заяві посилається на те, що відповідно до постанови серії АІ №248736 від 02.06.2010 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП і на нього інспектором ДПС Вишгородського ВДАІ Міліціян В.І. було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 гривень. Він вважає дане рішення працівника міліції необґрунтованим і тому просив скасувати вищевказану постанову.
В судовому засіданні ОСОБА_1 уточнив заявлені вимоги, суду пояснив, що 02 червня 2010 року рухавня на належному йому автомобілі по автодорозі Київ-Десна з дотриманням всіх правил дорожнього руху. На 30 км даної дороги він був зупинений працівниками ДАІ, які звинуватили його у здійсненні обгону на ділянці дороги з обмеженою оглядовістю. Оскільки обгону іншого транспортного засобу він не здіснював, а дана ділянка дороги не містить ознак ділянки з обмеженою оглядовістю, інспектор ДПС не мав підстав складати протокол про притягнення його до адміністративної відповідальності і накладати адміністративне стягнення. Крім того інспектор не вручив йому копію постанови, тому він і відмовився поставити свій підпис про її отримання. Таким чином провис визнати дії інспектора ДПС неправомірними, скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення та закрити провадження у справі ща відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи повідомлені. Заперечень проти позову, а також заяв чи клопотань про відкладення слухання справи від них не надходило, тому справу розглянуто на підставі наявних доказів.
Заслухавши позивача, вивчивши матеріали справи та оглянувши адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що в ідповідно до постанови серії АІ №248736 від 02.06.2010 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП і на нього інспектором ДПС Вишгородського ВДАІ при ГУ МВС України в Київській області Міліціян В.І. було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 гривень. Із змісту постанови вбачається, що 02.06.2010 р. о 06 годині 35 хвилин на 30 км а/д Київ-Десна ОСОБА_1 керуючи автомобілем Міцубісі д.н.з. НОМЕР_1 здійснив обгін транспортного засобу на ділянці дороги з обмеженою оглядовістю, за що передбачена відповідальність за ч.2 ст.122 КУпАП.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії АІ №298540 ОСОБА_1 допустив порушення п.14.6 “г” Правил дорожнього руху України.
Відповідно до ст. 245 КпАП України завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 251 цього Кодексу, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини справи, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Як вбачається з пояснень позивача, автомобіль ДАІ знаходився на відстані близько 300 метрів від нього і працівники ДАІ фізично не могли оцінити дорожнью обстановку, тому безпідставно зробили висновок про те, що дана ділянка дороги з обмеженою оглядовістю.
Частина 2 ст. 122 КУпАП передбачає відповідальність за порушнення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонений сигнал світлофора або жест регулювальника, ненадання переваги в русі маршрутним транспортним засобам, порушення правил обгону і зустрічного роз’їзду, безпечної дистанції та інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами під час початку чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування водієм під час руху транспортного засобу засобами зв’язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів від час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
П.14.6 “г” ПДР України забороняє водіям транспортних засобів здійснювати обгін у кінці підйому, на мостах, естакадах, шляхопроводах, крутих поворотах та інших ділянках доріг з обмеженою оглядовістю чи в умовах недостатньої видимості.
П.1.10 ПДР України визначає обмежену оглядовість як видимість дороги в напрямку руху, яка обмежена геометричними параметрами дороги, придорожніми інженерними спорудами, насадженнями та іншими об’єктами, а також транспортними засобами.
Відповідно до вимог ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний, зокрема, з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зазначені вимоги закону при розгляді справи не було з’ясовано з достатньою повнотою, що призвело до винесення необгрунтованої постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Ві дповідно ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На час розгляду справи відповідачі не довели ті обставини, на які посилаються в постанові про адміністративне правопорушення, заперечень проти позову та доказів на підтвердження вини позивача до суду не надали, тому судом зроблено висновок про відсутність вини позивача в інкримінованому йому порушенні п.14.6 “г” ПДР України.
Оскільки судом встановлено, що оскаржувана постанова винесена посадовою особою за результатами розгляду справи, проведеного без додержання вимог ст. 245 та 280 КпАП України, вона не може вважатися правомірною і підлягає скасуванню.
Керуючись ст. 160,161 КАС України, суд
в и р і ш и в :
Позовну заяву задовольнити.
Визнати неправомірним рішення інспектора ДПС Вишгородського ВДАІ при ГУ МВС України в Київській області Міліціян Віктора Івановича про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КпАП України.
Скасувати постанову інспектора ДПС Вишгородського ВДАІ при ГУ МВС України в Київській області Міліціян Віктора Івановича серії АІ № 248736 по справі про адміністративне правопорушення від 02.06.2010 року, якою ОСОБА_1 був визнаний винним у вичненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП та якою на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень .
Провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Копію постанови направити відповідачам для ознайомлення.
Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя