АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 серпня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого: судді Медяного В.М.,
суддів: Сопруна В.В., Денишенко Т.О.,
при секретарі: Топольській В.О.,
за участю сторін у справі: представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2, представника відповідача ПП ОСОБА_3 – ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПП ОСОБА_3 про заміну товару неналежної якості та відшкодування моральної шкоди,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 13 травня 2010 року, -
встановив:
У вересні 2009 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ПП ОСОБА_3 про заміну товару неналежної якості та відшкодування моральної шкоди. Посилається на те, що 31 липня 2009 року в магазині ТЦ "ОМЕГА" по вул. Скалецького,7 м. Вінниці у бутіку "Мэри-Попинс" ним було придбано набір ножів із 6 предметів з підставкою, за які він сплатив 377,28 грн. Однак, при покупці даного товару виявилось, що він є неналежної якості, оскільки в одному з ножів при спробі ним витягнути його з підставки, відламалося лезо від основної його частини, на що він відразу звернув увагу продавця бутіку, яка в категоричній формі відмовилась здійснити заміну товару неналежної якості на аналогічний товар належної якості. Тому він змушений був звернутися до суду з даним позовом. В ході розгляду справи позивач додатково обґрунтував свої вимоги, збільшив розмір позовних вимог та просив суд ухвалити рішення, яким зобов’язати ПП ОСОБА_3 замінити придбаний ним товар, а саме набір ножів із 6 предметів з підставкою неналежної якості на аналогічний товар належної якості, стягнути з відповідача на його користь у відшкодування завданої йому моральної шкоди суму 1000 грн., а також всі понесені ним витрати по оплаті судових витрат та правової допомоги.
Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 13 травня 2010 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати з направленням справи на новий судовий розгляд до того ж суду, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суд обставинам справи та порушення норм матеріального права.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін у справі, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1, суд першої інстанції встановив наступні обставини та виходив з того, що 31 липня 2009 року у відділ ТЦ «Омега» у бутіку "Мэри-Попинс", власником якого є ПП ОСОБА_3, позивач ОСОБА_1 придбав набір ножів із 6 предметів з підставкою, за які він сплатив 377,28 грн. Однак, згодом виявилося, що один з найбільших ножів в комплекті виявився зламаним, як стверджує позивач, при вилученні його з шахти підставки для ножів. Однак відповідач та допитані свідки пояснили, що позивач сам зламав даний ніж, погрожував їм розправою, а коли стало питання про те, хто буде платити за зіпсований товар, то ОСОБА_1 погодився, що саме він заподіяв шкоду, тому сплачувати буде теж він.
Згідно висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 22.01.2009 року № 05.03.02 - 03/2184 посуду кухонного із корозійної сталі та інші побутові вироби, що видано державною санітарно-епідеміологічною службою Міністерства охорони здоров'я України, встановлено, що за результатами державної санітарно-епідеміологічної експертизи посуд столовий та кухонний із корозійностійкої сталі та інші побутові вироби, за наданими заявником зразком відповідає вимогам діючого санітарного законодавства України і за умови дотримання вимог цього висновку може бути використаний в заявленій сфері застосування. Висновок дійсний до 21.01.2014 року.
Судом взято до уваги те, що експертний висновок у даній справі є обов'язковим, оскільки останній передбачений Законом України «Про захист прав споживачів», як вид доказів, який повинен прийматись до уваги при вирішенні питання про наявність у товару недоліків та причин їх виникнення. Однак позивач відмовився від призначення та оплати даної експертизи.
Суд не прийняв до уваги доводи позивача про наявність недоліків товару, оскільки допитані свідки заперечували цей факт та наполягали на тому, що позивач сам зламав ніж в присутності продавця.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду та вважає, що суд першої інстанції встановив дійсні правовідносини, що склалися між сторонами, дав їм належну правову оцінку та дійшов обґрунтованого висновку щодо заявлених в суді вимог, правильно застосувавши при цьому норми матеріального права та не порушивши норми процесуального права. Ухвалюючи дане рішення, суд виходив з доводів і заперечень сторін, враховуючи принцип змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, повно з’ясувавши обставини справи.
Так, відповідно до ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно ч. 2 ст.59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ч. 14 ст. 8 ЗУ «Про захист прав споживачів» передбачено право споживача брати участь у перевірці якості товару особисто або через свого представника.
Закон України «Про захист прав споживачів» в ч. 1 ст. 8 та ч. 4 ст. 17 в імперативній формі зазначає, що питання про наявність недоліків у проданого товару та їх походження вирішується тільки шляхом проведенням експертизи.
Таким чином, оскільки судом встановлено, що позивач сам в присутності продавця зігнув ніж внаслідок чого він зламався, а тому зразу ж визнаючи свою провину, оплатив вартість зазначеного товару (набору ножів), крім цього відмовився від призначення та оплати експертизи, а тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції цілком обґрунтовано, з дотриманням вимог як матеріального так і процесуального права, дійшов висновку про необхідність відмовити в задоволенні даного позову.
Згідно ч. 2 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної шкоди. Тому, оскільки вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення на його користь відшкодування завданої моральну шкоду, пов'язана із задоволенням вимог споживача, а позивачу відмовлено по суті заявлених вимог, тому суд першої інстанції також цілком обґрунтовано дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні позову і в цій частині.
Рішення суду є законним і обґрунтованим, постановленим з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не вбачається. Колегія суддів вважає безпідставними посилання скаржника на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, оскільки доводи апеляційної скарги повністю спростовуються встановленими судом першої інстанції дійсними обставинами справи.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. ст. 303, 307, 308, 315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 13 травня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.
Головуючий: В.М.Медяний
Судді: В.В.Сопрун
Т.О. Денишенко