Справа № 2-а-661/2010
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 серпня 2010 року Суддя Добровеличківського районного суду Кіровоградської області Кучеренко О.П.
розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Добровеличківському районі Кіровоградської області про визнати відмову щодо виплати щомісячної соціальної допомоги протиправною та зобов’язання відповідача здійснити нарахування щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни,-
ВСТАНОВИВ:
29.09.2009 року позивач звернуся до суду з адміністративними позовом до відповідача про визнати відмову щодо виплати щомісячної соціальної допомоги протиправною та зобов’язання відповідача здійснити нарахування щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, в якому зазначив, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року і віднесений до категорії дітей війни, знаходяться на обліку в управлінні ПФУ в Добровеличківському районі Кіровоградської області. Відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, який набрав чинності 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком. У порушення зазначених вимог йому, як дитині війни, ніяких доплат до пенсії відповідачем здійснено не було. Просить визнати відмову щодо виплати щомісячної соціальної допомоги протиправною та зобов’язати управління ПФУ в Добровеличківському районі Кіровоградської області здійснити нарахування та виплату йому щомісячну соціальну допомоги в розмірі 4471,20 грн. за 2006-2008 роки.
Позивач в судове засідання не з’явився, про день, час та місце слухання справи повідомлений вчасно та належним чином, надав суду заяву про слухання справи в його відсутність в порядку письмового провадження, позов підтримує.
Представник відповідача - Управління Пенсійного Фонду України в Добровеличківському районі Кіровоградської області в судове засідання не з’явився, про день, час та місце слухання справи повідомлений вчасно та належним чином, надав суду заперечення та заяву про слухання справи в його відсутність в порядку письмового провадження, позов не визнають, просять застосувати процесуальні строки.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 122 КАС України суд в зв’язку з клопотаннями осіб, які беруть участь у справі , здійснює розгляд справи в порядку письмового провадження. Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Приписами ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визначено, що дитина війни, це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.
В ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», № 2195-ІV від 18.11.2004 року (зі змінами), зазначено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Позивач народився в ІНФОРМАЦІЯ_1 році, відноситься до соціальної категорії - «Дитина війни», перебуває на обліку в УПФ України в Добровеличківському районі Кіровоградської області, має право на пільги, встановлені законодавством України для дітей війни, що підтверджується копіями документів, які знаходяться в матеріалах адміністративної справи: паспортом громадянина України, посвідченнями з відміткою «дитина війни», тобто на нього розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
Згідно ст.72 КАС України дана обставина доказування не потребує як така, що визнається сторонами, суд не має сумнівів щодо достовірності цієї обставини та добровільності її визнання .
Згідно ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету .
Пунктом 17 статті 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» було зупинено на 2006 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 19.01.2006р. №3367-ІV пункт 17 статті 77 вказаного Закону виключено, а статтю 110 викладено у новій редакції, якою встановлено, що пільги дітям війни, передбачені статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Проте, протягом 2006 року Кабінетом Міністрів України вказаний порядок запровадження та виплати пільг дітям війни, які передбачені статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", визначений не був. Таким чином, фінансування виплат підвищення пенсії дітям війни з Державного бюджету у 2006 році не проводилось.
Вказані вище положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” неконституційними не визнавалися, отже для проведення позивачу спірних виплат у 2006 р. правові підстави відсутні, тому позовні вимоги позивача про зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити йому недоплачену соціальну допомогу за 2006 рік задоволенню не підлягають.
Відповідно до п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року № 489-V (зі змінами) дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», № 2195-ІV від 18.11.2004 року (зі змінами) зупинено на 2007 рік.
Проте рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007, положення статті 71 Закону України « Про Державний бюджет України на 2007 рік», від 19.12.2006 року № 489-V (зі змінами), яким зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» - визнано таким, що не відповідає Конституції України (визнано неконституційним).
Згідно п. 5 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного Суду України зазначене рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей Законів, що визнані неконституційними .
В ст.152 Конституції України визначено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, тобто рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року зворотної дії в часі не має і на період до 09 липня 2007 року не поширюється.
З урахуванням вищезазначеного суд дійшов висновку, що з 09.07.2007 року - з дня прийняття рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 відновлено право позивача на нарахування та отримання ним підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком і його вимоги в цій частині підлягають задоволенню. Позовні вимоги в частині нарахування позивачу недоплаченої, як дитині війни, щомісячної державної соціальної допомоги за період до 09.07.2007 року задоволенню не підлягають.
Згідно з п. 41 розділу II Закону України ?ро Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законоданчих актiв України” вiд 28.12.2007, який набрав чинності з 01.01.2008 року, ч. 1 ст. 6 Закону України ?ро соцiальний захист дiтей вiйни”, викладена в новiй редакції визначено, що дiтям вiйни (крiм тих, на яких поширюється дiя Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантiї їх соцiального захисту”) до пенсiї або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соцiальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Ч.4 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 р № 3551-Х11 визначено, що учасникам війни пенсії підвищуються на 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
22 травня 2008 року Конституційним Судом України прийнято рішення №10-рп/2008, згідно якого положення, п. 36-100 роздiлу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рiк та про внесення змiн до деяких законодавчих актів України” визнані неконституційними.
Отже, з 22 травня 2008 року відновлено право позивача на нарахування йому підвищення до пенсії у розмiрi 30% мiнiмальної пенсiї за віком. Позовні вимоги в частині нарахування позивачу недоплаченої, як дитині війни, щомісячної державної соціальної допомоги за період з 01 січня 2008 року по 22 травня 2008 року задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Виходячи з вище викладеного, позовні вимоги позивача про зобов’язання Управління пенсійного фонду України в Добровеличківському районі Кіровоградської області нарахувати та виплатити недоплачену допомогу до пенсії, підлягають частковому задоволенню, а саме в частині зобов’язання відповідача нарахувати і виплатити позивачу підвищення до пенсії, передбачене ст. 6 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни”, у розмiрi 30% мінімальної пенсії за віком виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, якi втратили працездатність, визначеного Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з 9 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року та за період з 22.05.2008року до 31 грудня 2008 року включно, а вимоги позивача щодо зобов’язання відповідача провести перерахунок та виплачувати їй пенсію за 2006 рік та з 01.01.2007 року по 09.07.2007року, та з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року задоволенню не підлягають.
Згідно частини 2 статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, якщо не встановлено інше.
Рішеннями Конституційного Суду України № 6-рп/2007, №10-рп/2008, № 26-рп/2008 встановлено недопустимість обмеження загальносуспiльних потреб, порушення прав людини i громадянина, встановлених Конституцiєю України, зокрема щодо забезпечення рiвня життя для осiб, якi отримують пенсiї, iншi види соцiальних виплат та допомоги, що є основним джерелом iснування.
Статтею 46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та статтею 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що суми пенсій виплачуються за минулий час не більше як за 3 роки.
В частині 3 ст.99 КАС України зазначено, що строки для звернення до адміністративного суду можуть встановлюватися іншими законами.
Оскільки, такі строки встановлені вищезазначеними законами, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для відмови у задоволені позову з підстав пропущення строку звернення за клопотанням відповідача.
Частиною 1 ст. 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Ч.2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, заперечуючи проти позову, не надав належних доказів та не довів суду правомірність невиплати позивачу щомісячної державної соціальної допомоги позивачу як дитині війни.
Таким чином, доводи відповідача в частині неврегульованості на законодавчому рівні порядку здійснення доплат особам, які мають статус дітей війни не може бути підставою для не здійснення таких виплат або відмови в задоволенні позову .
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд вважає, що вимоги про стягнення з відповідача доплати до пенсії у визначеній позивачем грошовій сумі не підлягають задоволенню, оскільки такі виплати не були йому нараховані, а суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування пенсії замість органу, на який покладено такі повноваження.
Керуючись ст.11,19, 22, 46, 95,152 Конституції України, ст.1, 6, 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року №2195-ІV (із змінами та доповненнями), ч.4 ст.14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 року №3551-XII, ст.28 Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-І, п.17 ст.77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 20.12.2005 року №3235-ІV (із наступними змінами), ст.58, п.12 ст.71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006 року №489-V, рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007,п. 36-100 роздiлу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рiк та про внесення змiн до деяких законодавчих актів України”, рішенням №10-рп/2008 Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року, ст.ст. 18,49,65,71,86,94,99,158-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Добровеличківському районі Кіровоградської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 у період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року суми пенсії, підвищеної на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком згідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-ІУ від 18.11.2004 року, розрахованої з урахуванням вимог ч.1ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і законодавчо визначеного розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого на час виплати у період липня - грудня 2007 року та травня - грудня 2008 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Добровеличківському районі Кіровоградської області при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 суми пенсії, підвищеної на 30% мінімальної пенсії за віком, передбачене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно, керуватися законодавчо визначеним розміром мінімальної пенсії за віком, встановленим на час виплати у період липня - грудня 2007 року та травня - грудня 2008 року.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Добровеличківський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.
Суддя :
- Номер: 6-а/576/6/18
- Опис:
- Тип справи: про розгляд клопотань, подань, заяв у порядку виконання судових рішень
- Номер справи: 2-а-661/2010
- Суд: Глухівський міськрайонний суд Сумської області
- Суддя: Кучеренко Олена Петрівна
- Результати справи:
- Етап діла: Виконання рішення
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 16.07.2018
- Дата етапу: 19.08.2018