Справа 2-766/2010 р.

    РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

   11 червня 2010 року                                              Таращанський районний суд Київської області в складі:

головуючого: Василенка О.М.

при секретарі: Сальник О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Таращі справу за позовом  ОСОБА_1 до комунального закладу Таращанської районної ради «Таращанська центральна районна лікарня» Кішоватської сільської ради Ківшоватської сільської ради Таращанського району Київської області, третя особа ОСОБА_3   про  визнання наказу нечинним, поновлення на посаді, стягнення не донарахованої зарплати   та відшкодування   моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

До суду  звернулась позивачка з даним позовом та мотивує свої позовні вимоги, тим що працює в Кішоватській амбулаторії ЗПСМ (Ківшоватській дільничній лікарні ) з 9 вересня 1980 року, в тому числі з 22 травня 1989 року на посаді молодшої медичної сестри.

Відповідно до рішення Таращанської районної ради №342-22-V від 08.10.2008 року наказом головного лікаря Таращанської ЦРЛ №44 від 17.10.08 року “Про реорганізацію Ківшоватської та Чапаєвської дільничних лікарень” Ківшоватську дільничну лікарню було реорганізовано в “Ківшоватську амбулаторію загальної практики сімейної медицини”.

    Наказом головного лікаря Ківшоватської амбулаторії  загальної практики сімейної медицини (Ківшоватська амбулаторія ЗПСМ) №15 від 29.04.2009 року “Про попередження у зв’язку із змінами істотних умов праці молодшої медсестри амбулаторії ЗПСМ” її попереджено про запровадження з 01.07.2009 року неповного робочого часу – 0,5 ставки займаної посади.

15 червня 2009 року головним лікарем Ківшоватської амбулаторії попереджено її про переведення з 15.08.2009 року з 1,0 ставки на 0,5 ставки медичної молодшої сестри в зв’язку з поновленням на роботі молодшої медичної сестри ОСОБА_3.

    З 03.09.2009 року її переведено на 0.5 ставки молодшої медичної сестри

Позивачка вважає, наказ головного лікаря Ківшоватської амбулаторії ЗПСМ  № 15 від 29.04.2009 року про перевід на 0,5 ставки незаконним та просить визнати його нечинним,  поновити її на посаді на 1,0 ставки молодшої медичної сестри, стягнути з відповідачів на її користь донарахований заробіток за час виконання нею роботи на 0,5 ставки, з 03.09.2009 року до дня постановлення рішення, а також моральну шкоду в сумі 10 тисяч гривень.  

В судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги змінили та просили стягнути з відповідачів  не донараховану їй в 2010 році заробітну плату за час виконання нею роботи на 0,5 ставки, з 03.09.2009 року до дня постановлення рішення, а також моральну шкоду в сумі 10 тисяч гривень в решті позовних вимог посилалась на обставини, викладені в позовній заяві.  

Представники відповідачів - комунального закладу Таращанської районної ради «Таращанська центральна районна лікарня», Ківшоватської сільської ради Таращанського району Київської області позовні вимоги заперечила мотивуючи, тим, що позивачку законно було переведено на 0,5 ставки молодшої медичної сестри.

Крім того, вважають, безпідставними її вимоги в частині донарахування заробітної плати та заперечують й позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди, оскільки вважають відповідний наказ законним, а факт заподіяння моральних страждань позивачці є недоведеним.  

Третя особа ОСОБА_3, також, вважає позов безпідставним.

Представники відповідачів та третя особа ОСОБА_3 просили суд відмовити в  позові в повному обсязі.  

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши письмові матеріали справи, суд прийшов висновку, що позовні вимоги  підлягають до задоволення частково.  

Так, в судовому засіданні встановлено, що позивачка з 9 вересня 1980 року, в тому числі з 22 травня 1989 року працювала молодшою медичною сестрою.    

    Відповідно до рішення Таращанської районної ради від 08.10.2008 року № 342-22-V “Про надання дозволу комунальному закладу Таращанської районної ради “Таращанська районна лікарня” на здійснення реорганізації Ківшоватської та Чапаєвської дільничних лікарень” Таращанської ЦРЛ надано дозвіл на здійснення реорганізації Ківшоватської дільничної лікарні шляхом перетворення в Ківшоватську амбулаторію загальної практики сімейної медицини”.

Перевіряючи  законність дій відповідача - головного лікаря Ківшоватської амбулаторії ЗПСМ при переведенні позивачки на 0,5 ставки молодшої медичної сестри, суд керується вимогами КЗпП України та  положеннями Постанови Пленуму Верховного Суду № 9  від 06.11.1992 року “Про практику розгляду судами трудових спорів”.

Оспорюваним позивачкою наказом від 29.04.2009 року її попереджено про запровадження з 01.07.2009 року неповного робочого часу – 0,5 ставки займаної посади.

15 червня 2009 року головний лікар Ківшоватської амбулаторії попередив її про переведення з 15.08.2009 року з 1,0 ставки на 0,5 ставки молодшої медичної сестри, в зв’язку з поновленням на роботі молодшої медичної сестри ОСОБА_3

Однак, в зазначені строки: з 01.07.2009 року, з 15.08.2009 року ОСОБА_1.О. продовжувала працювати та табелюватися на повну ставку, в зв’язку з чим умови трудового договору не змінилися. Таким чином, відповідно до чинного трудового законодавства позивачка з 03.09.2009 року, повинна була працювати на тих же умовах, що і до попередження, тобто на 1,0 ставки молодшої медичної сестри.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю,  що  включає  можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або  на  яку вільно погоджується.

          Держава створює  умови  для  повного  здійснення  громадянами права на працю

Кожен має право на належні, безпечні і здорові  умови  праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

У відповідності до ч. 2 ст. 97 та ст. 98 КЗпП України тарифні ставки встановлюються установами самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами і оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно - правових актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів, у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів.

З штатного розпису Ківшоватської амбулаторії загальної практики сімейної медицини на 2009 рік, який було досліджено в судовому засіданні та який є одним із основних фінансових документів установи  вбачається , що протягом 2009 року  він не змінювався. В штатному розписі передбачена одна (1,0) повна ставка молодшої медичної сестри, яку і займала позивачка по справі.

Суд критично ставиться до висновку державного інспектора праці №191/02-17 від 25.06.2009 року (а.с.82), який було досліджено в судовому засіданні, оскільки на момент проведення інспектором зазначеної перевірки права ОСОБА_1 дійсно не було порушено, оскільки  незважаючи на наявність наказу головного лікарі Ківшоватської амбулаторії ЗПСМ вона продовжувала працювати на повну ставку

За таких обставин, суд вважає доводи позивачки, щодо незаконного переведення її на 0,5 ставки молодшої медичної сестри є переконливими.  

Визнаючи нечинним наказ головного лікаря Ківшоватської амбулаторії ЗПСМ № 15  від 29.04.2009 року та переведення з 03.09.2009 року її на 0,5 ставки молодшої медсестри, суд поновлює позивачку на роботі на 1,0 ставки та стягує з відповідача Ківшоватської сільської ради Таращанського району Київської області не донараховану заробітну плату за час її вимушеної роботи на 0,5 ставки молодшої медсестри, оскільки Ківшоватська амбулаторія загальної практики сімейної медицини, не володіє всіма ознаками юридичної особи і не може бути стороною в справі, а саме хоч в п.2 Положення про неї її і зазначено, що вона є юридичною особою проте належним чином не зареєстрована і не включена до ЄДРПОУ, що вбачається із довідки виданої Таращанською РДА 10.06.2010 року .  

    Згідно ст. 235 КЗпП України у разі незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час  виконання  нижчеоплачуваної роботи.

При визначенні суми недонарохованого заробітку, який підлягає стягненню на користь  позивачки,  суд  виходив з наступних розрахунків.  Позивачка отримувала заробітну плату  працівниці 1 розряду, розмір якої безпосередньо дорівнює законодавчо встановленому розміру мінімальної заробітної плати.

Таким чином, нею недоотримано у вересні 2009 року – 342,14 грн.; в жовтні 2009 року – 437,95 грн.; в листопаді 2009 року – 346,52 грн.; в грудні 2009 року – 333, 33 грн. . в  січні – березні 2010 року  щомісячно по 409,4 грн. (1228,20 грн.) в квітні-травні 2010 року щомісяця  по  - 416, 47 грн. (832,94 грн.), а всього  3521,08 грн.      

Також суд вважає, що позивачці було заподіяно й моральної шкоди.  

Згідно ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним   органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань,  втрати  нормальних життєвих  зв'язків  і  вимагають  від  нього додаткових зусиль для організації свого життя.

            Позивачкою розмір спричиненої їй моральної шкоди визначено у розмірі 10 000 грн.                

            Проте, виходячи з засад розумності та справедливості, враховуючи часткове задоволення позову, як відшкодування моральної шкоди, суд вважає, що адекватним розмір її має становити 500 грн.    

    Судові витрати  по справі слід покласти на відповідача Ківшоватську сільську раду Таращанського району Київської області  

Керуючись ст. 43 Конституції України ст.ст. 40,49, 97, 98, 170, 235, 237-1 КЗпП України, ст. ст. 10, 11, 212,213,214,215 ЦПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

    Позов задовольнити частково.  

Визнати нечинним наказ головного лікаря Ківшоватської амбулаторії  загальної практики сімейної медицини №15 від 29.04.2009 року “Про попередження у зв’язку із змінами істотних умов праці молодшої медсестри Ківшоватської амбулаторії ЗПСМ”  та офіційне попередження  від 15.06.2009 року - про переведення на 0,5 ставки..

Поновити ОСОБА_1 на 1.0 ставки молодшої медичної сестри Ківшоватської амбулаторії загальної практики сімейної медицини з 3 вересня 2009 року

Стягнути з Ківшоватської сільської ради Таращанського району Київської області  на користь ОСОБА_1 3521,08 грн. заробітної плати за час вимушеного виконання нею роботи на 0.5 ставки з 3 вересня 2009 року по 11 червня 2010 року, 500 грн. моральної шкоди та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

          Стягнути з  Ківшоватської сільської ради Таращанського району Київської області  на користь держави судовий збір в розмірі 51 грн..  

          Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області протягом двадцяти днів з дня подачі заяви про його апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом  десяти днів  з  дня його проголошення.  

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Таращанський районний суд Київської області  шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

                          ГОЛОВУЮЧИЙ:   _____________