Справа  2 – а – 240/2010 р.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

    09 березня 2010 року                                                                                     Таращанський районний суд Київської області

 в складі:

    головуючого: судді Василенка О.М.,

              розглянувши в судовому засіданні в м. Тараща в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни», -

В С Т А Н О В И В:

    Позивачка звернулася до суду із вищеназваним позовом, мотивуючи тим, що вона є дитиною війни, а тому згідно із ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» їй щомісячно, починаючи з 01.01.2006 року, повинна була виплачуватися соціальна допомога в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Проте, на протязі 2008-2009 років їй вказана соціальна допомога не виплачувалась в повному обсязі, а тому вона просить суд визнати неправомірними дії відповідача щодо виплати їй щомісячного підвищення до пенсії з порушенням вимог ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», зобов’язати відповідача переховувати та сплатити їй в повному обсязі, як дитині війни недоплачену щомісячну соціальну допомогу за період з 01.01.2008 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з послідуючим перерахунком у відповідності до змін чинного законодавства та допустити негайне виконання рішення суду.

Відповідач надав до суду письмові заперечення, в яких просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на те, що ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», згідно якої пенсії підвищуються на 30%, мінімальної пенсії за віком є такою, що діє, але механізм реалізації її положень відсутній, а тому відповідно до роз'яснень Міністерства юстиції України вирішити питання про реалізацію вказаного Положення можливо лише внесенням змін в ЗУ «Про соціальний захист дітей війни». Статтею 71 Закону «Про Державний бюджет України на 2007 рік» було призупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням ст. 111 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яка передбачала, що у 2007 році підвищення пенсії або щомісячного грошового утримання, яке виплачується замість пенсії, згідно ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами, окрім тих на яких розповсюджується дія ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни, з розрахунку 20,04 грн. на одну особу.

Крім того, з 01.01.2008 року механізм реалізації положень ст.6 «Про соціальний захист дітей війни» було законодавчо врегульовано прийнятим 28.12.2007 року Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» згідно з яким внесено зміни до ст. 6 ЗУ № 2195, де визначено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Чисельність осіб, які мали статус «діти війни», у 2008 році складала 6 293 775 чол. Суму необхідних видатків з бюджету для виплати підвищення дітям війни ( 3 646 361,5 тис. грн.) розраховано виходячи з положень пункту 41 розділу II статті ЗУ "Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", з розрахунку 48,28 грн. на одну особу ( у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, а саме : 10% прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність). Органи ПФУ не мають права проводити виплати, заявлені позивачем, за рахунок інших платежів.

Однак, Конституційний суд України своїм рішенням від 22.05.2008 року, визнав неконституційними та такими, що втрачають чинність з дня ухвалення рішення КСУ положення ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Разом з тим рішення про відновлення дії вищезазначених законодавчих актів України у редакції, чинній до внесення змін до них, Верховною Радою не приймалося. Внаслідок цього порядок обчислення пенсій та підвищень до них, передбачених вищезазначеними законодавчими актами, залишився неврегульованим.

Відтак у 2008-2009 роках обчислення підвищення до пенсії, передбаченого ЗУ «Про соціальний захист «дітей війни» здійснюється відповідно до постанови КМУ від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».

Отже, УПФУ у Таращанському районі діє саме в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачені вищевказаними нормативно-правовими актами. При винесенні рішення просить застосувати ст.ст. 99, 100 КАСУ.

Від учасників судового процесу до суду надійшли заяви про розгляд даного адміністративного позову в порядку письмового провадження, за наявними доказами. Дане не суперечить інтересам сторін та вимогам КАС України.

Судом встановлено, що позивачка має статус дитини війни і посилаючись на ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» вважає, що їй щомісячно, починаючи з 01.01.2006 року, повинна була виплачуватися соціальна допомога в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Проте їй вказана соціальна допомога на протязі 2008-2009 році виплачувалася не в повному обсязі, а тому вона просить суд визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у виплаті соціальної допомоги відповідно до ст. 6  ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», зобов’язати відповідача переховувати та сплатити їй в повному обсязі, як дитині війни недоплачену щомісячну соціальну допомогу за період з 01.01.2008 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком  з послідуючим перерахунком у відповідності до змін чинного законодавства та допустити негайне виконання рішення суду.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком. Проте, Верховна Рада України ст. 77 Закону  № 3235-4 від 20.12.2005 року «Про Державний бюджет України на 2006 рік» призупинила дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом (№ 3235-4).

Оскільки механізм реалізації положень ст. 6 ЗУ«Про соціальний захист дітей війни» (№2195) був відсутній, Пенсійний Фонд України звернувся за роз’ясненням до Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України, Міністерства праці та соціальної політики України.

Міністерство юстиції України підтвердило відсутність механізму реалізації положень ст. 6 Закону № 2195 та зазначило, що питання реалізації положень зазначеного закону слід вирішувати шляхом внесення змін до Закону № 2195.

Стаття 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачає, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

З 01.01.2008 року механізм реалізації положень ст.6 ЗУ«Про соціальний захист дітей війни» було врегульовано шляхом внесення змін до цієї статті ЗУ «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», де визначено що « дітям війни» виплачується підвищення до пенсії в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, а саме 10% прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність.

В зв’язку з цим, відповідачем позивачці з 01.01.2008 року проводилася щомісячна доплата в розмірі 47 грн., на підставі постанови КМУ від 28.05.2008 року №530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян». Розмір доплати змінювався відповідно до збільшення прожиткового мінімуму.  

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові та службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ст. 54, Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» прожитковий мінімум на одну особу  та  для  тих,  хто  відноситься  до  основних  соціальних і демографічних груп  населення,  встановлюється в  розмірах,  що  діяли  у  грудні 2008 року.

Статтею 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»  був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня - 470 грн., з 1 квітня - 481 грн., з 1 липня – 482 грн., з 1 жовтня – 498 грн..

Доводи відповідача про правомірність застосування постанови Кабінету Міністрів України №  530 від 28.05.2008 року для визначення розміру доплати до пенсії позивачки є необґрунтованими та суперечать ч.2 ст.19 Конституції України, згідно якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має вищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй. Норми Конституції України – є нормами прямої дії.

Відповідно до ст.92 Конституції України виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина ( п.1) та основи соціального захисту ( п.6).

Статтею 113 Конституції України передбачено, що КМ України у своїй діяльності керується Конституцією України та Законами України.

Згідно ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Відповідно до положень Конституції України, найвищою соціальною цінністю в Україні є людина, її права та свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними, їх зміст і обсяг при прийнятті нових законів або внесенні  змін до чинних законів не може бути звужений ( статті 3,21,22).

На підставі ст. 19 Конституції України, посадовці органів виконавчої влади повинні діяти в межах повноважень і способом, передбаченим законодавством України, а законодавством України визначено, що фінансування ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» проводиться з Державного бюджету України, а не з бюджету Пенсійного Фонду України.

Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо відмови у виплаті позивачці соціальної допомоги відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком є неправомірними, проте, оскільки про порушення свого права у 2008-2009 роках позивачка дізналася у момент отримання відмови відповідача від 29.01.2010 року, а позов до суду подала 16 лютого 2010 року, тобто з пропуском річного строку, встановленого ч. 2 ст. 99 КАС України і на застосуванні строків звернення до суду наполягає відповідач, позов підлягає частковому задоволенню.

Перерахунок соціальної допомоги як дитині війни позивачці слід провести лише за 2009 рік, з 01.01.2009 року по 31 грудня 2009 року.

Сторони підлягають звільненню від сплати судового збору на підставі ст. 4 Декрету КМУ „Про державне мито”.

Керуючись п. 10 ст. 3, ст. ст. 6, 9, 11, 14, 17, 89, 99, 100, 122, 158-163, 185, 186, 256 КАС України, ст.ст. 22, 46 Конституції України, ст. ст. 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 58 Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік», рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

          Позов задовольнити частково.

          Визнати відмову управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області у виплаті ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії, як дитині війни, виходячи з розміру 30 % мінімальної пенсії за віком , відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», неправомірною.

          Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області здійснити нарахування та виплату недоотриманої щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_1 , як дитині війни, виходячи з розміру 30 % мінімальної пенсії за віком, визначеної на підставі ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з 01.01.2009 року  по 31.12.2009 року.

Постанову в частині виплати пенсії допустити до негайного виконання в межах суми стягнення за один місяць

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Таращанський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.

ГОЛОВУЮЧИЙ:_________________________