Справа № 2-2439/2010р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 17 серпня 2010 року                                        Стрийський міськрайонний суд

                                                          Львівської області

в складі головуючої – судді         Ковалишин Н.І..

при секретарі                  Кухтій О.Й.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Стрию справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

встановив:

Позивачка звернулася з позовом до відповідача і просить суд постановити рішення, відповідно до якого стягувати з відповідача аліменти на утримання синів ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 народження та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/2 частини із всіх видів заробітку, щомісячно до досягнення дітьми повноліття, мотивуючи тим, що діти знаходиться на її утриманні. Відповідач не виховує дітей, жодної допомоги на утримання дітей не надає, хоча працює, а тому вона змушена звернутись із даним позовом до суду.

 У судовому засіданні позивачка просила суд позов задоволити та постановити рішення у попередньому судовому засіданні.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково та згідний сплачувати 1/3 частини із всіх видів заробітку, щомісячно до досягнення дітьми повноліття та не заперечував проти постановлення рішення у попередньому судовому засіданні.

             Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, проаналізувавши усі зібрані по справі докази,  суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно ст.180 СК України батьки зобов’язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття. Згідно ст.181 ч.3 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Судом встановлено, що сторони 20.02.2004 р у Станківській сільсікій раді Стрийського району  уклали шлюб, актовий запис №5. За час спільного проживання у них  народилося двоє синів ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 народження та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, які знаходяться на утриманні позивачки. Відповідач жодної допомоги дружині та коштів на утримання дітей не надає, проте він  зобов’язаний утримувати синів, а тому позовні вимоги підставні і підлягають до задоволення частково.

Судові витрати слід стягнути з відповідача.

Керуючись ст.ст.10, 60, 212, 215, 367 ЦПК України,  ст.ст. 180, 184 Сімейного Кодексу України, суд, -

                                                                            вирішив:

Позов задоволити.

Стягувати із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1  аліменти на утримання синів ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 народження та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини із всіх видів заробітку, щомісячно до досягнення дітьми повноліття починаючи стягнення з 13.07.2010 року.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                        

Стягнути з ОСОБА_2 51,00 грн. (п’ятдесят одну гривню 00 копійок) держмита на користь держави та 120,00 грн. (сто двадцять гривень 00 копійок) витрат за інформаційно технічне забезпечення судового процесу на користь ТУ ДСА.

            Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Львівської області шляхом подання через Стрийський міськрайонний суд Львівської області апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

.  

Суддя                                                            Н.І.Ковалишин