код суду 2023                            

                                        Справа № 2-1977/2010 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2010 р.         Куп»янський міськрайонний суд Харківської області

У складі:             головуючого – судді Гетьман Л.В.

                при секретарі Кузьміній О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Куп»янську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Куп»янському районі Харківської області про поновлення пропущеного строку позовної давності для звернення до суду та стягнення недоплаченого підвищення до пенсії "Дітям війни", -

ВСТАНОВИВ:

    Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Куп"янському районі (надалі - Управління), в якому просить суд зобов"язати відповідача нарахувати та виплатити йому, як дитині війни, недосплачене щомісячне підвищення до пенсії за 2008-2009 роки.

    В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилавася на те, що він належить до соціальної категорії "Дитина війни" та відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 1 січня 2008 р. по 31 грудня 2009 р. має право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком.

    Але відповідач всупереч Рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 р., яким були визнані неконституційними окремі положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", в тому числі й щодо зупинення ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", не здійснив нарахування та виплату відповідного підвищення до пенсії.

    Також просить суд поновити йому пропущений строк для звернення до суду за захистом своїх порушених прав, оскільки він дізнався про це із засобів масової інформації, коли було оприлюднено рішення Конституційного Суду.

    У судове засідання позивач не з"явився, надавши заяву про розгляд справи без його участі, просить зобов"язати Управління нарахувати та виплатити йому недоплачене щомісячне підвищення до пенсії, як дитині війни, за 2008-2009 р.р.

    Представник відповідача у судове засідання також не з"явився, надавши заяву про розгляд справи без їх участі, просить суд у задоволенні позову повністю відмовити.

    Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін на підставі наявних у справі доказів.

З матеріалів справи та наявних в ній доказів встановлено наступне.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

      Позивач має статус "Дитини війни", що підтверджується пенсійним посвідченням          № 109254 від 02 грудня 1993 р. (а.с.8).

    Враховуючи зазначений статус позивача, він відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

    Виходячи із встановлених обставин справи та досліджених доказів у їх сукупності,  суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

    Відповідно до ст.. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

    Згідно ст.. 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

    Що стосується вимог позивача про зобов"язання відповідача виплачувати йому в 2008 р. щомісячну надбавку до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, то суд вважає такі вимоги також часткового обґрунтованими, виходячи з наступного.

    Відповідно до п.п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" текст статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено в наступній редакції. "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.

    З 1 січня 2008 р. позивачу було нараховане та виплачене зазначене підвищення відповідно до встановленого розміру, що підтверджується довідкою Управління Пенсійного фонду України в Куп"янському районі.

    Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 р. за № 10-рп/2008 у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності  Конституції України (конституційності) окремих положень ст.. 65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст.. 67 розділу 1, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа щодо предмета та змісту закону України про Державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

    Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв"язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов"язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

    Виходячи із системного аналізу зазначених норм законодавства, рішення Конституційного Суду від 22 травня 2008 р. та приписів ч. 2 ст. 152 Конституції України, дохожу до висновку, що з 22 травня 2008 р. відповідач повинен був нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст.. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції, яка діяла до 1 січня 2008 р., оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності п.п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач з 22 травня 2008 р. мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", нараховувати та здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

    Між тим, до 22 травня 2008 р., тобто до ухвалення зазначеного рішення Конституційним Судом України, відповідач, здійснюючи позивачу доплати, передбачені ст.. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції від 1 січня 2008 р., з урахуванням п.п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік на про внесення змін до деяких законодавчих актів України", діяв на підставі та у відповідності з діючою нормою зазначених законів, а тому позовні вимоги щодо стягнення доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 1 січня 2008 р. по 21 травня 2008 р. задоволенню не підлягають.

    Згідно ст.. 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" затверджено на 2008 рік прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня - 470 грн., з 1 квітня - 481 грн., з 1 липня - 482 грн., з 1 жовтня - 498 грн.

    Відповідно до цього Закону у 2008 р. позивачу підлягали доплати до пенсії:

    травень 481 х 30% = 144,3 грн.;

    червень 481 х 30% = 144,3 грн.;

    липень  482 х 30% = 144,6 грн.;

    серпень 482 х 30% = 144,6 грн.;

    вересень 482 х 30% = 144,6 грн.;

    жовтень 498 х 30% = 149,4 грн.;

    листопад 498 х 30% = 149,4 грн.;

    грудень 498 х 30% = 149,4 грн.;

    всього: 1170,60 грн.

    Але із наданої довідки вбачається, що позивачу з травня по 31 грудня 2008 р. було виплачено тільки 390,20 грн., різниця між виплаченими та не виплаченими сумами цієї доплати становить 780,40 грн.

    Щодо вимог позивача відносно виплати йому підвищення до пенсії у 2009 р., необхідно зазначити наступне.

Законом України "Про Державний бюджет на 2009 рік" статтю 6 Закону  України  "Про соціальний  захист дітей війни" у новій редакції не викладено та її дію не зупинено.

Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України нап 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 р. встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Отже, нарахування та виплата у 2009 р. дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

З початку 2009 р. позивачу Управління ПФУ в Куп'янському районі Харківської області здійснювало підвищення до пенсії у розмірі 10% мінімальної пенсії за віком, що підтверджується довідкою.

Згідно ст. 54 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" у 2009 році установлений прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.

 Стаття 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" передбачала, що на одну особу, яка втратила працездатність, прожитковий мінімум в розрахунку на місяць складає з 01жовтня 2008 р. - 498 грн., а тому, оскільки частиною 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у такому ж розмірі, тобто 498 грн., відповідач повинен був щомісячно виплачувати позивачу підвищення до пенсії, починаючи з 01 січня 2009 р. по 149-40 грн. (498 х 30% = 149-40 грн.). У зв'язку з чим суд приходить до висновку, що відповідач за період з 01 січня 2009 р. по 31 грудня 2009 р. повинен був виплатити позивачу 1792-80 грн.

Як свідчить надана довідка, позивачу з 01 січня 2009 р. по 31 грудня 2009 р. було сплачено тільки 597-60 грн., недоплата складає 1195-20 грн.

Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на отримання підвищеня до пенсії, основані на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. Як свідчить позиція Суду ЄС у справі Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office), принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов'язана з іншим принципом -відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, в даному випадку це надання дітям війни надбавок до пенсії, така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, зокрема, щодо фізичних осіб без завчасного повідомлення про зміни в такій політиці чи поведінці, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.  

Як зазначено у Рішенні Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання), зміст прав і свобод людини - це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини - це кількісні показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність, величину, інтенсивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру.

Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.

Враховуючи те, що позивач є дитиною війни, він наділений державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема право на отримання підвищення до пенсії.

Наділивши дітей війни зазначеною соціальною гарантією, держава таким чином взяла на себе публічне зобов'язання забезпечити належний матеріальний рівень осіб, які є дітьми війни.

Тобто, між позивачем і державою встановлено певний правовий зв'язок у визначеній сфері життєдіяльності, який характеризується наявністю зобов'язання держави забезпечити соціальний захист дітей війни.

Згідно ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Щодо строку звернення до суду із зазначеним позовом, то суд вважає, що позивачем строк позовної давності не пропущений, оскільки у відповідності до ч. 2 ст. 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" нараховані суми пенсії, що не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Судові витрати по справі підлягають розподілу у відповідності до ч. 1 ст. 88 ЦПК України.

    На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, ст. ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст. ст. 3, 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", суд –

ВИРІШИВ:

    Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Куп"янському районі Харківської області про поновлення пропущеного строку позовної давності для звернення до суду та стягнення недоплаченого підвищення до пенсії дитині війни -задовольнити частково.

    Зобов"язати Управління Пенсійного фонду України в Куп"янському районі Харківської області  здійснити  перерахунок  пенсії  ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов"язкове пенсійне страхування", та провести відповідні виплати за період з 22 травня 2008 р. по 31 грудня 2009 р. з урахуванням фактично проведених виплат.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 25 грн. 50 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 60 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Куп’янський  міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі 10 – ти денний строк з дня проголошення рішення, апеляційної скарги, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя  

Куп’янського міськрайонного суду

Харківської області                                                                           Л.В. Гетьман