Судове рішення #10720297

                                                                               

                                                                                                                   Справа № 2-86

                                                                                                                            2010 рік

Рішення

Имям України

11 серпня 2010 року            Комсомольський районний суд м. Херсона

у складі :головуючого -судді Ігнатенко О.Й.

                при секретарі –Красношапка О.Ю.,

                з участю представника  позивача ОСОБА_1,  представника відповідача Петренко В.С., представника  ОСОБА_3- ОСОБА_4, представника ОСОБА_5- ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні  цивільну справу  за позовом ОСОБА_7 до відділу державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції м.Херсона, треті особи - органи опіки та піклування Комсомольського району  м. Херсона, ОСОБА_3, ОСОБА_5, про виключення домоволодіння з акту опису та арешту майна,  

 

встановив:

    Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому вказав, що 03.12.2008 року державним виконавцем ВДВС Комсомольського РУЮ м. Херсона винесено постанову № 6 про відкриття виконавчого провадження, на підставі виконавчого напису  № 5332,виданого 27.11.2008 року про стягнення з ОСОБА_7 252 500 грн. 15.12.2008 року при вчиненні виконавчих дій державним виконавцем зі складанням акту опису та арешту майна описано домоволодіння АДРЕСА_1, належне боржнику. 16.03.2009 року державним виконавцем винесено постанову про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні. У цій постанові також вказано, що зазначене арештоване майно підлягає експертній оцінці. Позивач вважає такі дії незаконними, оскільки зазначений вище житловий будинок не може бути реалізовано в примусовому порядку, оскільки при цьому будуть порушені права малолітньої дитини і просить виключити 71/100 домоволодіння АДРЕСА_1 з акту опису та арешту майна від 15.12.2008 року.

    В судовому засіданні представник  позивача підтримала позовні вимоги,просила позов задовольнити.

    Представник відповідача вважала, що позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

    Представник третьої особи ОСОБА_3- ОСОБА_4вважав,що позов підлягає задоволенню.

    Представник третьої особи ОСОБА_5-ОСОБА_6 просив відмовити у задоволенні позову.

    Заслухавши пояснення осіб, що приймали участь у справі, дослідивши матеріали справи, матеріали інвентарної справи 9988  по кварталу 690 АДРЕСА_1 , матеріали виконавчого провадження № 6 по виконанню виконавчого напису приватного  нотаріуса Миколаївського нотаріального округу Яковлевої Н.П. про стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5252 500 грн,  суд вважає, що позов є необґрунтованим та не   підлягає задоволенню ,оскільки  відповідно ст. 3 Закону України »Про виконавче провадження»  згідно цього закону підлягають виконанню  в тому числі і виконавчі написи нотаріуса.

    Відповідно  до ч. 1 ст. 24 цього ж Закону державний виконавець зобов’язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження,якщо не закінчився строк пред’явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, пред’явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання.

     03.12.2008 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по виконавчому напису № 5332 виданого 27.11.2008 року приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Яковлевою Н.П. на підставі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» про стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 252 500 грн,запропоновано добровільне виконання виконавчого напису у встановлений цією ж постановою строк.

    Згідно зі ст. 50 Закону України»Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає у його арешті(опису), вилученні,примусової реалізації. Стягнення за виконавчими документами у першу чергу звертається на кошти боржника, інші цінності, в тому числі на рахунках та вкладах боржника в установах банку та інших кредитних установах, на рахунки у цінних паперах в депозитаріях  цінних паперів. При відсутності коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається на належне боржнику майно, за виключенням того майна, на яке за законом не може бути накладено стягнення. Боржник справі вказати ті види майна або ті речі, на які необхідно звернути стягнення у першу чергу. Остаточна черговість стягнення на кошти та інше майно боржника визначається державним виконавцем.

    Відповідно договору купівлі-продажу ОСОБА_7 28.09.2000 року придбав 71/100 частину домоволодіння АДРЕСА_1.

    11.01.2008 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 було укладено нотаріально посвідчений договір позики, за яким позичальник отримав від позикодавця 252 500 грн  та зобов’язався повернути утриману суму до 31.07.2008 року. Р.8 цього договору передбачено,що у випадку невиконання ОСОБА_7 своїх зобов’язань звернення стягнення проводиться будь-якими передбаченими чинним законодавством способами.

      27.11.2008 року було видано зазначений вище виконавчий напис нотаріуса про стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 252500 грн,на виконання переданий ВДВС Комсомольського РУЮ м. Херсона.

    За заявою боржника про накладання арешту на належні йому  71/100 частини домоволодіння АДРЕСА_1 15.12.2008 року державним виконавцем було описане зазначене нерухоме майно без будь яких зауважень або заяв зі сторони присутніх.

    Таким чином, в діях державного виконавця відсутні будь-які порушення при виконанні виконавчого документу.    

    Крім цього, відповідно ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом  про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту,тобто боржник правом звернення до суду з позовною заявою про визнання права на майно і звільнення з під арешту таким правом не наділений.

    При цьому суд не може визнати переконливими ствердження представника ОСОБА_3 про порушення з боку державного виконавця законних прав дружини ОСОБА_7- ОСОБА_3, оскільки такої підстави у позові не зазначено, а з самостійними вимогами до суду ОСОБА_3 до суду не зверталася.

    Також є необґрунтованими є посилання на порушення державним виконавцем вимог законодавства щодо охорони прав неповнолітніх дітей при укладенні правочинів,оскільки в даному випадку ніякого правочину не вчинено, а мова йде про примусове виконання виконавчого документу.

    Таким чином, заявлені позовні вимоги не можуть бути задоволені.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10,11,60,212,213,215 ЦПК України, ст. ст3,24,50,59 Закону України «Про виконавче провадження», суд-

   

Вирішив:

Відмовити у задоволенні  позову ОСОБА_7 до відділу державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції, треті особи - органи опіки та піклування Комсомольського району  м. Херсона, ОСОБА_3, ОСОБА_5, про виключення домоволодіння з акту опису та арешту майна,  за безпідставністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи,які брали участь у справі, але, не були присутні у судовому засіданні на час проголошення рішення ,можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація