Справа 22а-1281/07
Рядок статзвіту 69
У Х В А Л А
Іменем України
10 вересня 2007 року
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого-Багрія В.М.,
суддів: Улицького В.З., Обрізка І.М.,
при секретарі: Ігнатищ М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Львові на постанову господарського суду Львівської області від 30 березня 2007р. в справі за позовом ЛМКП «Львівводоканал» до Державної податкової інспекції в м.Львові про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,
в с т а н о в и л а :
В січні 2007р. Львівське міське комунальне підприємство «Львівводоканал» (далі ЛМКП «Львівводоканал») звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Державної податкової інспекції в м. Львові (ДПІ в м. Львові) про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000082201/1/17522 від 18.10.2006р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1 080 643 грн. 74 коп., № 00000162201/0/17523 від 18.10.2006р. про застосування таких же санкцій в розмірі 26 061 грн. 30 коп. та № 00000182201/0/22022 від 22.12.2006р. про застосування штрафних санкцій в розмірі 7 716 грн. 61 коп.
Покликалося на те, що працівниками ДПІ в м. Львові було проведено планову документальну перевірку за період з 1.07.2004р. по 31.03.2006р., в процесі якої було виявлено порушення вимог ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». За наслідками перевірки податковий орган зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями застосував штрафні санкції в зазначених розмірах. Дії податкової інспекції вважають неправомірними, оскільки позивач порушень законодавства про порядок розрахунків в іноземній валюті не допускав, в своїй діяльності в сфері зовнішньоекономічної діяльності керувався положеннями чинних міжнародних договорів України, ратифікованими Верховною Радою України. Порушення термінів розрахунків в сфері ЗЕД понад встановлені законом 90 днів не відбулося. Просили скасувати оскаржені податкові повідомлення-рішення як такі, що суперечать вимогам закону.
Постановою господарського суду Львівської області від 30 березня 2007р. позов задоволено. Визнано нечинними всі наведені вище податкові повідомлення-рішення ДПІ в м. Львові від 18.10.2006р. та 22.12.2006р. про застосування до позивача штрафних санкцій.
Постанову господарського суду оскаржила ДПІ в м. Львові, яка в апеляційній скарзі покликається на те, що суд першої інстанції при розгляді справи допустив порушення норм матеріального права, не прийняв до уваги, що ЛМКП «Львівводоканал» допустило порушення вимог законодавства України про порядок розрахунків в сфері зовнішньоекономічної діяльності в частині термінів розрахунків в іноземній валюті, в зв’язку з чим правомірно піддане податковим органом штрафним (фінансовим) санкціям. Судом не прийнято до уваги, що угода позивача про позику з нерезидентом не звільняє позивача від обов’язку одержати індивідуальну ліцензію Національного банку України на відстрочення платежу понад термін 90 календарних днів. Постанову господарського суду вважає незаконною, просить її скасувати з прийняттям нової постанови про відмову в позові.
Вислухавши суддю-доповідача, представника ДПІ в м. Львові, яка апеляційну скаргу підтримала, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
В справі встановлено, що 12.07.2006р. працівниками ДПІ в м. Львові була проведена виїзна планова перевірка з питань дотримання ЛМКП «Львівводоканал» вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1.07.2004р. по 31.03.2006р.
За результатами перевірки складено акта від 12.07.2006р., згідно якого підприємство допустило порушення вимог ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» при розрахунках за контрактами з трьома іноземними фірмами. За наслідками перевірки податковий орган прийняв зазначені вище податкові повідомлення-рішення, якими за порушення термінів розрахунків в іноземній валюті застосував штрафні санкції та пеню у вказаних в повідомленнях-рішеннях розмірах.
Судом першої інстанції з усією повнотою встановлено, що 27.08.2002р. в м. Вашингтоні була підписана Угода про позику (Проект водопостачання та каналізації м. Львова) між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку (далі Банк). Відповідно до Угоди Банк погодився надати Україні позику в сумі 24 250 000 доларів США. Впровадження Проекту здійснюється Львівським міським комунальним підприємством «Львівводоканал».
Відповідно до ст. 6 Угоди про позику однією з умов набрання чинності угоди було підписання того ж дня Угоди про впровадження Проекту між Банком, містом Львів та ЛМКП «Львівводоканал», відповідно до якого Львівська міська рада та ЛМКП «Львівводоканал» беруть на себе зобов’язання щодо Банку.
Згідно з Додатком 1 Угоди про впровадження проекту закупівля послуг консультантів здійснюється згідно з положеннями Вступу та Розділу 4 документа «Керівні положення щодо відбору та залучення консультантів Позичальниками Світового Банку».
Згідно з керівними положеннями Світового банку щодо залучення консультантів при підписанні договору з консультантами в рамках Проекту повинна використовуватися форма контракту, передбачена Світовим Банком.
Відповідно до п.2 ст. 7 Закону України «Про міжнародні договори України» від 22.12.1993р. міжнародні договори, виконання яких обумовлює зміну діючих чи ухвалення нових законів України, потребують ратифікації Верховною Радою України.
Угода про позику була ратифікована Законом України від 28.11.2002р. «Про ратифікацію угоди про позику (Проект водопостачання та каналізації м.Львова) між Україною та міжнародним Банком реконструкції та розвитку».
Зазначений Закон опубліковано у встановленому порядку 27.12.2002р. в газеті «Урядовий кур’єр».
За ст. 19 Закону України від 29.06.2004р. «Про міжнародні договори України», яким скасовано попередній Закон від 22.12.1993р., чинні міжнародні договори України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності у встановленому законом порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно частини DДодатку 2 Угоди про позику позивач 2.12.2002р. уклав Контракт на консультаційні послуги з компанією Северн Трен Вотер Інтернешнл, який відповідно до умов контракту набрав чинності 24.02.2003р.
21.04.2004р. згідно частини А Додатку 2 Угоди позивачем було укладено контракт з данською компанією Пер арслеф.
23.06.2005р. був укладений контракт з німецькою фірмою Технідата Мюнхен, який випливає з тієї ж Угоди.
Господарський суд Львівської області прийшов до правильного висновку про те, що в своїй діяльності підприємство-позивач керувалося нормами міжнародних договорів України, які набрали чинності у встановленому законом порядку, при цьому не порушило встановленого національним законодавством граничного строку розрахунків з нерезидентами в іноземній валюті, а в нормі міжнародного договору не передбачено обов’язку отримання ліцензії Національного банку України, чого вимагає відповідач, внаслідок чого прийшов до правильного висновку про обґрунтованість позову ЛМКП «Львівводоканал».
Постанова господарського суду прийнята на підставі норм матеріального права, з врахуванням судової практики вирішення аналогічних спорів з участю тих же сторін, всебічно і повно з’ясованих обставин справи та належної оцінки доказів, тому підстав для її скасування та задоволення апеляційної скарги колегія суддів не знаходить.
Доводи апеляційної скарги на висновки суду не впливають, оскільки спростовуються доказами, належно оціненими судом.
Керуючись ст. 195, 196, 198, 200, 205, 200, 206 КАС України, колегія суддів,
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Львові залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Львівської області від 30 березня 2007р. залишити без змін.
Ухвала протягом одного місяця може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.
Головуючий : В.М. Багрій
Судді: В.З.Улицький
І.М.Обрізко