УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 серпня 2010 року, колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого –  Безверхого О.М.

суддів – Сахнюка В.Г.  Забари І.К.

з участю прокурора – Семишкур В.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Суми кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_1 на постанову Зарічного районного суду м. Суми, від 23 липня 2010 року, відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2.,

зареєстрованого АДРЕСА_1 раніше не засуджувався.

про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

    Органи досудового слідства звернулися до суду з поданням, погодженим з заступником прокурора Сумської області, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2 мотивуючи свої вимоги тим, що відносно нього порушено кримінальну справу за ст. 146 ч. 2 КК України, як злочин, за скоєння якого передбачено покарання у виді позбавлення волі понад три роки.

    Постановою Зарічного районного суду м. Суми, від 23 липня 2010 року, подання слідчого в ОВС СВ УБОЗ ГУМВС України в Сумській області було задоволено і відносно ОСОБА_2 було обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту.

    На постанову суду від захисника ОСОБА_1  надійшла апеляція, в якій ставиться питання про скасування постанови суду та обрання відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу не пов’язаного з триманням під вартою. Захисник мотивував свої вимоги тим, що суд не достатньо надав уваги тому, що ОСОБА_2 має постійне місце проживання та позитивно характеризується.

    Заслухавши доповідь судді щодо суті постанови суду та поданої апеляції думку прокурора про заперечення апеляції, дослідивши матеріали кримінальної справи, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню.

Розглядаючи подання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_2 суд не в повній мірі врахував вимоги ст.ст. 148, 150, 155 КПК України і прийшов до помилкового висновку про необхідність тимчасової ізоляції  ОСОБА_2 від суспільства.

Відповідно до ст. 148 КПК України запобіжний захід застосовується до підсудного чи обвинуваченого з метою запобігти спробам ухилитися від дізнання, слідства або суду, перешкодити встановленню істини по справі або продовжити злочинну діяльність а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.

Запобіжні заходи застосовуються за наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний чи обвинувачений буде намагатися ухилитися від слідства і суду або від виконання процесуальних рішень.

Запобіжний захід у виді взяття під варту є найбільш суворим і застосовується, як правило, до осіб, що обвинувачуються у скоєнні тяжких і особливо тяжких злочинів.

При обранні запобіжного заходу ОСОБА_2 суд також не в повній мірі врахував тяжкість злочину, у вчиненні якого він підозрюється, дані про його особу, вік, стан здоров’я, сімейний і матеріальний стан, наявність постійного місця проживання та місця роботи.

Із матеріалів справи не вбачається на підставі яких доказів суд прийшов до висновку про можливість негативного впливу ОСОБА_2 на хід слідства, можливості ухилитися від суду і слідства та перешкоджання встановленню істини.

За таких обставин колегія суддів вважає за необхідне постанову суду змінити та обрати запобіжний у виді підписки про невиїзд.

    Керуючись ст. ст.362; 382; 366; 377 КПК України, колегія суддів

                        УХВАЛИЛА:

Апеляцію захисника ОСОБА_1 – задовольнити.

    Постанову Зарічного районного суду м. Суми, від 23 липня 2010 року, про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, відносно ОСОБА_2, - змінити, міру запобіжного заходу взяття під варту – скасувати, обрати ОСОБА_2 запобіжний захід у виді підписки про невиїзд, звільнивши його з під варти негайно.

                        Судді    

            Безверхий О.М.                              Сахнюк В.Г.                       Забара І.К.