ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 вересня 2010 р. м. Чернівці Справа № 2а-2682/10/2470
12:00
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Бойко О.Я.;
при секретарі судового засідання –Олійник О.В.;
з участю:
представника позивача Державної податквої інспекції в м.Чернівці - ОСОБА_1 (за довіреністю);
представника відповідача – не з'явився ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Прокурора Першотравневого району м. Чернівці до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-
ВСТАНОВИВ :
Державна податкова інспекціяу м. Чернівці звернулася до суду з адміністративним позовом до суб’єкта господарської діяльності ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) про примусове стягнення податкового боргу по єдиному податку за рахунок активів боржника в сумі 2185,82 грн.
Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі й просив їх задовольнити.
Відповідач двічі судове засідання не з’явився та не забезпечив явку свого представника, заперечень або пояснень по суті позову. Про дату, час та місце проведення судового засідання ПП ОСОБА_2 був повідомлений за адресою, вказаною в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, що підтверджується відміткою про вручення рекомендованого поштового відправлення. Згідно ч.8 ст.35 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного реєстру. Отже, суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання. Не з’явлення у судове засідання відповідача та не надання заперечення проти позову, згідно норми ч.2 ст.128 КАС України, не перешкоджає вирішенню спору по суті за наявними в справі матеріалами.
Судом встановлені такі обставини. Фізична особа – підприємець ОСОБА_2 з 2009 року є платником єдиного податку за спрощеною системою оподаткування згідно заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності від 15.12.2008р. За переліком видів підприємницької діяльності, що здійснюється на умовах оподаткування доходів за єдиним податком та свідоцтва про сплату єдиного податку, відповідач зобов’язаний щомісячно до 20 числа сплачувати ставку єдиного податку у розмірі 200 грн., проте належним чином не виконує вимоги п. 2 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва" №727/98 від 03.07.1998 року (далі - Указу) та ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-III (далі –Закон № 2181) в зв’язку з чим станом на 7 червня 2010 року утворилася заборгованість зі сплати єдиного податку в сумі 2185,82 грн.
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Положенням п.3 ч.1 ст.9 Закону України "Про систему оподаткування" від 25.06.1991р. №1251-ХІІ визначено одним із обов’язків платників податків є обов’язок сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законом терміни.
Згідно пункту 2 Указу Президента України № 727/98 від 03.07.1998 року - суб’єкт підприємницької діяльності –фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділення Держаного казначейства України, тобто з моменту подачі заяви та переходу на спрощену систему оподаткування платник податків узгоджує суму податкового зобов’язання, дату та порядок сплати.
На момент пред’явлення позову за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом по єдиному податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб на загальну суму 2185,82 грн. за період з лютого по грудень 2009 року. Дана сума податкового боргу є узгодженою і на день розгляду справи в суді самостійно не сплачена приватним підприємцем. Вказані обставини підтверджуються розрахунком суми податкового боргу, заявою про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності від 15.12.2008р., копіями податкових вимог форми «Ф» від 26.01.2009р. та від 02.03.2010р.
У відповідності до п. 5 Указу суб’єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати єдиного податку згідно із законодавством України.
Згідно із п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону № 2181 активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов’язань забезпечення боргу.
Пунктом 11 ч.1 ст.10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" передбачено право органів державної податкової служби стягувати заборгованість перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок майна платників податків.
Так, 19 квітня 2010 року першим заступником начальника ДПІ у м. Чернівці було прийняте рішення № 40 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу. Однак передбачені чинним законодавством заходи не привели до погашення податкового боргу.
В порушення підпункту 5.3.1 пункту 5.3 ст. 5 Закону № 2181-III відповідачем затримано сплату узгодженої суми податкового зобов’язання. Відповідно до п.п. 5.4.1 п. 5.4. ст. 5 Закону № 2181-III узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Крім того, підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону 2181-III передбачено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Таким чином, суд вважає встановленим, що за відповідачем дійсно існує податковий борг на загальну суму 2185,82 грн., про який він повідомлений та на день винесення рішення по справі ним не оспорений і у встановленому законом порядку та в строки не сплачений. За таких обставин, суд вважає, що є підстави для примусового стягнення вказаної заборгованості у рахунок погашення його податкового боргу шляхом звернення стягнення на активи відповідача - платника податків, у межах суми заборгованості.
Відповідно із вимогами ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись п.п. 2, 5 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва", ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", ст.ст. 11, 71, 79, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд , -
ПОСТАНОВИВ:
1. 1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь місцевого бюджету заборгованість зі сплати єдиного податку на підприємницьку діяльність фізичних осіб у розмірі 2185,82 грн. (дві тисячі сто вісімдесят п’ять гривень вісімдесят дві копійки).
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя О.Я.Бойко