Судове рішення #10729856

АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД   ЛУГАНСЬКОЇ   ОБЛАСТІ

Справа 22 ц-5253/2010                          Головуючий у суді 1 інстанції – Добривечір Л.Д.

Категорія                                                                                                                  Доповідач - Ступіна Я.Ю.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2010 р.    Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого  Ступіної Я. Ю.,

суддів: Мартинюка В. І., Темнікової В. І.,

за участю секретаря  Меняйленко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області на постанову Новоайдарського районного суду Луганської області від 10 лютого 2010 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду за захистом своїх прав, зобов'язання зробити перерахунок та виплату доплати до пенсії,-

в с т а н о в и л а:

Постановою Новоайдарського районного суду Луганської області від 10.02.2010р. позов задоволено частково. Позивачу поновлено строк звернення до суду. Зобов’язано відповідача здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії позивачу у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за  період  з 09.07.2007 р.  по 31.07.2007 р. та з 22.05.2008 р.  по 31.12.2008 р. з урахуванням фактично виплачених сум. У задоволені решти вимог відмовлено за необгрунтованістю.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову про відмову в задоволені позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.  

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи,  колегія суддів дійшла такого висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1, набув  статусу «дитина війни» на підставі ст. 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” (далі – Закон № 2195) з 01.01.2006 року.

Задовольняючи позов частково, суд виходив з того, що  позивач у період з 09.07.2007р.  по 31.07.2007 р. та  з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р. має право на підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на підставі ст. 6 Закону № 2195 та рішень Конституційного Суду України: № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року та  № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року.

Такий висновок суду є законним і обґрунтованим.

Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 N 8-2, управління Пенсійного фонду в районах, містах, районах у містах забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, безпосередньо призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії та інші виплати відповідно до чинного законодавства, отже, є відповідачем у справі.

Відповідно до статті 6 Закону № 2195, дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Рішення Конституційного Суду України про визнання змін, внесених законами України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"  та "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" до Закону № 2195 , щодо визначення розмірів підвищення до пенсії такими, що не відповідають Конституції України, були прийняті 09.07.2007 та 22.05.2008.

Ураховуючи положення ст.ст. 58, 152 Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення статті 6 Закону № 2195 у редакції 2004 року поновили свою дію у 2007 році - з 09.07.2007, у 2008 році - з 22.05.2008, отже, право на здійснення перерахунку підвищення до пенсії у розмірах, визначених Законом № 2195 , мають діти війни: за 2007 рік - з 09.07.2007р. до 31.12.2007р., за 2008 рік - з 22.05.2008 р.

Отже, суд дійшов обґрунтованого висновку, що за період з 09.07.2007 р. по 31.07.2007р. та з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р. позивач має право на перерахунок щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на підставі ст. 6 Закону № 2195.

Статтею 7 Закону № 2195   передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України, однак вказаним Законом не  передбачено можливості   ненадання  цих гарантій через відсутність коштів, у тому числі  для забезпечення виплат зазначеного підвищення до пенсії

Враховуючи, що держава взяла на себе обов'язок щодо виплати позивачу  30% підвищення до пенсії та поклала виконання цього обов'язку на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів у зазначеному розмірі та їх виплати,  колегія  судів вважає, що  відповідач не виконав своїх повноважень без поважних причини, не вчинив жодної дії щодо їх отримання для забезпечення виконання своїх зобов'язань або невиконання іншим органом виконавчої влади свого обов'язку щодо виділення коштів на здійснення позивачу виплат, гарантованих їй Конституцією України,  а  відсутність коштів  не є підставою для невиконання Пенсійним фондом України своїх зобов'язань, встановлених статтею 6 Закону № 2195, та не може бути підставою для відмови в задоволенні позову.

Тобто постанова суду ухвалена з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За таких обставин колегія суду вважає за необхідне  апеляційну скаргу відхилити, а постанову суду залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307, 308, 315, 319 ЦПК України, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами» № 1691-VI від 18 лютого 2010 р., колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області відхилити.

Постанову Новоайдарського районного суду Луганської області від 10 лютого 2010 р. залишити без змін.

Ухвала   апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але  може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України  протягом двох місяців з дня її проголошення  шляхом подання касаційної скарги.

Головуючий:                    

Cудді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація