Справа № 1-41/10р.

В И Р О К

   І М Е Н Е М          У К Р А Ї Н И

  30  серпня  2010 року                     Солом”янський районний суд м.Києва

   у складі: головуючого-судді                Губко А.О

                   при секретарі                    Гвоздицькому А.О.

                   за участю прокурора                Афенкіної Н.М.

                     “ – “           адвоката                              ОСОБА_1        

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в залі суду  в м. Києві кримінальну  справу за обвинуваченням

                  ОСОБА_2 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, освіта середня-спеціальна, непрацюючий, неодружений, на утриманні неповнолітніх дітей немає, проживаючого: Житомирська область, Попільнянський район, с. Романівка, раніше не судимий

 у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 342 ч.2, 345 ч.2 КК України ,-

В С Т А Н О В И В:        

         10.08.2008 року приблизно о 20 год. 05 хв. начальник СК МСД Лінійного відділу на станції Київ-Псажирський ОСОБА_3 та оперуповноважений СК МСД ЛВ на станції Київ-Пас. ОСОБА_4, знаходячись на чергуванні та виконуючи свої службові обов'язки, за викликом касира залізничної станції Київ-Волинський, що у Солом'янському районі м. Києва, підійшли до залізничної каси Тетерівського напрямку, де перебували раніше незнайомі ОСОБА_2 та ОСОБА_5

           Представившись їм, вони пред'явили свої службові посвідчення, з'ясовуючи причину їх виклику, на що випивший ОСОБА_2 став вести себе зухвало, кричати та грубити працівникам міліції, які попросили його відійти, щоб з’ясувати обставини виклику у ОСОБА_5, яка повідомила, що ОСОБА_2 її побив.

          В цей час ОСОБА_2 раптово підбіг ззаду до ОСОБА_3  і  наніс йому удар рукою в область шиї.

          В свою чергу ОСОБА_3 та ОСОБА_4, виконуючи свої службові обов'язки, припиняючи незаконні дії ОСОБА_2, який виривався та чинив опір працівникам міліції, брутально висловлюючись в їх адресу, намагався наносити удари, в результаті чого заподіяв працівникам ЛВ на станції Київ-Пасажирський ОСОБА_3 та ОСОБА_4 легкі тілесні ушкодження.

У зв’язку з чим ОСОБА_2 був затриманий і доставлений до чергової частини ЛВ на станції Київ-Пасажирський.

Факт заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_3 підтверджується довідкою медичного пункту станції Київ-Пасажирський ДТГО „Південно-західна залізниця" від 10.08.2008 року.

Згідно висновку експерта №1557/3 від 29.10.2008 року спричинені  ОСОБА_3 тілесні ушкодження відносяться до легких, завдані тупим предметом чи предметами і могли бути завдані у строки та за вказаних обставин.

Факт заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_4 підтверджується довідкою медичного пункту станції Київ-Пасажирський ДТГО „Південно-західна залізниця" від 10.08.2008 року.

Згідно висновку експерта №1556/3 від 29.10.2008 року спричинені  ОСОБА_4 тілесні ушкодження відносяться до легких, завдані тупим предметом чи предметами і могли бути завдані у строки та за вказаних обставин.

    Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 частково визнав свою вину  в пред’явленому йому обвинуваченні і, не оспорюючи обставини скоєного ним, стверджував, що не пам’ятає факту пред’явлення йому працівниками міліції службових посвідчень.

      Разом з тим вина підсудного ОСОБА_2 підтверджується зібраними по справі доказами:

-   показами допитого в якості потерпілого ОСОБА_3,  який суду пояснив, що перебуваючи 10.08.2008 року з ОСОБА_4 на чергуванні, вони обходили територію залізничної станції Київ-Волинський, і по  гучномовцю (голосному зв'язку) почули прохання підійти працівникам міліції до залізничних кас в приміщенні вокзалу.

Біля кас помітили раніше ОСОБА_2 та ОСОБА_5,  які, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, сварилися між собою.

Підійшовши до них, він та ОСОБА_4 представилися працівниками міліції та пред'явили свої службові посвідчення, і їм жінка повідомила, що ОСОБА_2 її побив та показала гематому на нижній губі, на що останній відреагував агресивно і почав нецензурно лаятися.

З’ясовуючи у жінки причину її побиття, він відчув ззаду удар в область шиї і, повернувшись, побачив ОСОБА_2, якого з ОСОБА_4 стали затримувати, в процесі чого він кричав, нецензурно лаявся, виривався і намагався наносити удари їм і розірвав сорочку ОСОБА_4

- аналогічними показами допитаного судом потерпілого ОСОБА_4 , який повністю підтвердив покази ОСОБА_3

-   протоколами про адмінзатримання  ОСОБА_2 10.08.2008р. за ст. 185 КпАП України. ( а.с.5-7)

-     із протоколу медичного огляду  від 10.08.2008р.  у ОСОБА_2 виявлені ознаки алкогольного сп’яніння. ( а.с.4)

-  висновком судово-медичної експертизи № №1557/3 від 29.10.2008 року спричинені  ОСОБА_3 тілесні ушкодження відносяться до легких, завдані тупим предметом чи предметами і могли бути завдані у строки та за вказаних обставин. (а.с. 50-51)

- згідно висновку експерта №1556/3 від 29.10.2008 року спричинені  ОСОБА_4 тілесні ушкодження відносяться до легких, завдані тупим предметом чи предметами і могли бути завдані у строки та за вказаних обставин. (а.с.54-55)

Таким чином, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає їх допустимими і достовірними, а підсудного ОСОБА_2А винним в тому, що він вчинив опір працівникам правоохоронного органу під час виконання ними службових обов'язків та умисно заподіяв працівникам правоохоронного органу легкі тілесні ушкодження у зв'язку з виконанням цими працівниками службових обов'язків, тобто злочини, передбачені ч. 2 ст. 345, ч. 2 ст. 342 КК України.

Призначаючи підсудному покарання, суд враховує ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину проти авторитету органів державної влади, його особу, раніше не судимого,  який за місцем реєстрації зарекомендував себе позитивно (а.с.155), його захворювання на бронхіальну астму (а.с.151), відношення до скоєного та конкретні обставини скоєного ним злочину, один із яких відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, у лікаря нарколога на обліку не перебуває, ніде не працює і вважає, що він заслуговує покарання у виді позбавлення волі, бо його виправлення та перевиховання   неможливі без ізоляції від суспільства.

           Суд не знаходиться підстав для призначення ОСОБА_2 міри показання із застосуванням ст.75 КК України з іспитовим строком, враховуючи вищевикладені обставини та особу підсудного, який  не зайнятий суспільно-корисною працею і тривалий час перебував у розшуку.

                           ( а.с.110)

           Відповідно до пункту 5 постанови Пленуму Верховного Суду України за №7 від 24.10.2003р. з послідуючими внесеними до неї змінами при призначенні судом кримінального покарання при вирішенні питання про наявність такої пом’якшуючої обставини, як з’явлення із зізнанням необхідно перевіряти. Чи були подані до органів розслідування заява або повідомлення про злочин добровільними і чи не пов’язано це з тим, що особа була затримана як підозрюваний і, будучи викритою, під твердила свою участь у вчиненні злочину.

         За таких обставин, суд не може прийняти повідомлення підсудного ОСОБА_2 про злочин як щире каяття та визнати його пом’якшуючою обставиною при призначенні підсудному покарання, оскільки останній зізнався  у вчиненні злочину під тиском здобутих доказів, а саме: показів потерпілих та свідка.

        Обставин, що пом'якшують покарання підсудного, в силу ст.66 КК України, судом не встановлено.

        Обставиною, що обтяжує покарання підсудного, в силу ст. 67 КК України, суд визнає вчинення ним злочину у стані алкогольного сп’яніння.

        Цивільний позов по справі не заявлявся.

        Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Визнати винним ОСОБА_2 за ст. ст. 342 ч.2, 345 ч.2 КК України і призначити йому покарання:

-   за  ст. 342 ч.2 КК України - 2 (два) роки позбавлення волі;

-   за  ст. 345 ч.2 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі

   На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання – 3 (три) роки позбавлення волі.

   Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили не змінювати, залишити - тримання під вартою в СІЗО №13 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_2 відраховувати з 13.05.2010 року.

Цивільний позов не заявлений.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва протягом 15-ти діб з моменту його проголошення, а засудженим - в той же строк з моменту отримання ним його копії.

 Суддя: